РУНВісти та свободівці презентували у Києво-Могилянській академії книгу "Моя боротьба"

Декілька днів тому Вконтакті мені надійшло запрошення наступного змісту:
Книга Сергія Мельничука "Моя боротьба за мову"
"Сергій Мельничук - студент Східноукраїнського національного університету імені В.Даля. В цьому виші, як і в більшості навчальних закладів на сході України, викладання не велося українською мовою. Все, що він робив, аби почути в своєму виші українську мову, Сергій Мельничук описав у книжці "Моя боротьба за мову".
Серед почесних гостей будуть Левко Лук'яненко, Юрій Гнаткевич та Євген Костюк."

Я поїхав до Києва, сподіваючись зустрітися з Левком Лук'яненком та молодими однодумцями в одному із найкращих університетів країни.
 Перед початком заходу я дізнався, що орґанізовує його спілка "спудеїв", яка називається, якщо я не помиляюся, "студент". Її емблема нагадує символіку Конґресу Українських Націоналістів, але при розмові з одним із активістів виявилося, що ця орґанізація дійсно пов'язана з політичною силою, але "єдиною силою українців" ВО "Свобода".
Дізнатися більше про цю орґанізацію я вчасно не додумався, зате тепер маю нагоду окремо зустрітися з її активістами та розпитати про її діяльність, чисельність, цілі.
Захід зібрав тридцять чоловік. Доповідали троє, які на початку не представилися. Я здогадувався, що один із них - Сергій Мельничук. Лук'яненка, просвітянина Гнаткевича та свободівця Костюка, серед гостей я не побачив. Втім я не досидів до кінця, може хось із них з'явився пізніше.

 У президії сиділи троє (зліва праворуч): Олексій Курінний (посередині заходу підійшов до мене та попрохав скинути фотки. Представився викладачем КМА, свободівцем. Пізніше я згадав, що бачив його у якості читача "Справжньої Варти"), Сергій Мельничук, винуватець заходу (серйозний чоловік років сорока, котрий говорив і писав про себе, що він - студент), Євген Кирилюк (Харизматична людина, але розповідав про русифікацію вкрай однобоко та спрощено. Здається я про нього чув у ВО "Свободі").
Студенти мляво слухали емоційні оповіді про долю рідної мови, коли з вуст Мельничука залунала статистика по Донбасу - всі пожвавилися і засмутилися водночас. Статистика зовсим не на нашу користь але, з іншого боку, не до кінця зрозуміла, звідки взята. Почуті цифри я наводити не буду, щоби Вам було цікаво читати Мельничуківську книжку :) .
Я подивився зміст та вихідні дані презентованої книжки.
Перше складається з текстів документів, котрі були боротьбою Мельничука за рідну мову у Луганському державному університеті. Це листи до прокуратури, рішення судів тощо. З одного боку - дуже шаную активність пана Сергія, а з іншого - не впевнений, що його методи оптимальні. Колись, сподіваюся, буде зрозуміло, хто із нас був кращим українізатором.
  Вихідні дані книжки - цікаві. Наклад не вказаний, вид друку - не вказаний. Бачу, що друк - лазерний, гарна тверда палітурка. Одразу кидається в очі помітність "рідновірського сліду" на цій книзі - видно велике сприяння пана Левка Лук'яненка (фото 2).

У кінці книжки - звернення Лук'яненка, яке відображає, виявилось, зміст книжки та доступне в Інтернеті.

Я чув, що Левко Лук'яненко сповідує РУНВіру, а тепер я це знаю точно. Мабуть він знає нашу Валентину Овод - буде ще одна тема для розмови, якщо пан Левко при зустрічі приділить мені трохи часу для інтерв'ю.

Я пішов із зустрічі засмучений, що Лук'яненка не було. Згадав, що мені казали перед початком заходу, що він "запрошений", а не що він "прийде". Назва книжки класна, але після "Майн Кампфу" та сучасної комуністичної ґазети "Наша борьба" - я би таку назву не використовував. Захід мені не дуже сподобався і тому я вирішив написати про нього у таких тонах, щоби орґанізатори наступного разу продуманіше діяли.