Україна бере кредити в Європі для того, щоб прибрати вулиці і парки

З невеликих сіл почала надходити інформація про те, що цієї весни, люди, які працюють на соціальних роботах від Державного центру зайнятості уже кілька місяців поспіль рубають по селах чагарники, викошують траву, і білять дерева, навіть там, де люди фактично ніколи не ходять.

„Це до нас Янукович зібрався приїхати? Ми ж ніколи скільки дерев не білили. А трава відросте через кілька місяців і що з тієї праці залишиться?” – запитав Олексій у своєї начальниці.

„Іди не гавкай! А якщо тобі щось не подобається, то знайди собі іншу роботу” – почув він у відповідь.

Так, чоловік залишився працювати, бо іншої роботи, де хоч би щось сплачували немає. Але дійсно, перевірити скільки, коли і де було викошено трави фактично неможливо. І скільки було побілено дерев теж перевіряти ніхто не буде.

Знаючи законо слухняність наших чиновників не важко здогадатися, що записати в документи можна 20 працюючих, а насправді, таких буде троє. І через кілька місяців перевірити зроблений об’єм робіт уже буде неможливо. А уявіть собі, скільки таких буде в масштабах області?..

Звісно, можна погодиться з тим, що прибирати треба і якийсь мінімум у цьому напрямі має виконуватись. Але тут мова йде про нецільове використання коштів і їх розкрадання.

Чому не цільове? Та тому, що на прикладі одного села, можна було б за чотири місяці заощадити кошти і придбати 4 сучасних швейних машинок для легких тканин (ціна кожної в межах 2-3 тисячі гривень), кілька парових прасок і дати безробітним дівчатам постійну роботу швачок.

Цехове приміщення для такої роботи є необов’язковим. Дівчата залюбки шили б у себе вдома. Безробітних швачок в селі більше 10 людей. Так, ще треба було б закупити тканину, нитки, ґудзики (але це було б цілком реально за заощаджені кошти, знову ж таки, в тому самому селі, минулого сезону прибирання). Така діяльність обов’язково принесла б прибутки.

Але держава пропонує інший варіант. Постійної роботи нікому не треба. Краще вирубаємо чагарники за селом, покосимо траву і побілимо дерева. Мало того, кошти для таких справ беруть у кредит.

Здається все так просто. Але чому так не зроблять? Дурні, не здогадались, треба піти підказати... Ні! Під час закупок швейних машинок і прасок ніяк буде стільки вкрасти. От на цьому етапі і замикається ланцюг взаємодії влади з людьми.