Корпоратизація економіки як шлях до національної та соціальної справедливості
В той час, коли на майданах країни виголошувались полум’яні промови, хвацькі комсомольські ватажки разом з криміналітетом нишком цупили кращі українські підприємства.
Згодом з них вибрунькувалась така собі “варна вайшіїв” – з десяток олігархів, які й сконцентрували економічну владу в своїх руках. Серед них – жодного українця.
Прихід олігархів та їх лобі у велику політику було питанням часу. Мета – ухилення від сплати податків, розширення свого бізнесу, корупційні схеми, економічний визиск українців.
Національна та соціальна несправедливість
Україна виробляє певний сукупний продукт. Апріорі в цьому процесі бере участь кожен член суспільства завдяки своєму внеску у вигляді праці. Як ми знаємо праця – це діяльність, спрямована не лише на задоволення власних потреб, а й на задоволення потреб суспільства.
Головна функція держави – відчуження надлишкового сукупного продукту та створення і розподіл суспільного блага: національної безпеки, правопорядку, захисту природного середовища, освіти, охорони здоров’я, фізичної культури, науки тощо.
Усім очевидно, що сьогодні суспільне благо розподіляється в Україні несправедливо. Левова його частка привласнюється вже згаданою неукраїнською “варною вайшіїв”.
На тлі розорених районних поліклінік та лікарень, бібліотек та культурних установ, міграції українських заробітчан за кордон, олігархи розтринькують десятки мільйонів доларів на придбання прудконогих бразильців для власних футбольних клубів.
Курс на соціально-орієнтовану ринкову економіку, який задекларований у Акті про державну незалежність України проігноровано. Країна перетворилась на східноєвропейську “бананову республіку”.
У національному питанні справи геть не кращі. Українська книжка та культура ледь животіють, оскільки не підтримуються державою. Українські школи ліквідуються. Вищі навчальні заклади русифікуються. Українська церква зазнає утисків та переслідувань.
В Україні запанував режим національної та соціальної несправедливості.
Корпоратизація економіки
Вийти із такого становища можливо лише шляхом прийняття за основу економічної парадигми у розвитку і функціонуванні держави та радикально змінивши модель української економіки з приватно-олігархічної на корпоративну.
Основою нової української економіки у такому разі стане цілий ряд національних корпорацій: Енергетична, паливна, літакобудівна, кораблебудівна, автомобілебудівна, м’ясна, молочна та ін.
Корпоратизація – це поєднання великих та малих підприємств одного профілю в єдину організаційну структуру. Національні корпорації можуть бути не лише державними, а й акціонерними, контрольний пакет акцій яких належатиме державі.
За такими корпораціями законодавчо буде закріплено обов’язок розвивати у себе на підприємствах технології, підтримувати науку, фінансувати українську книгу та культуру.
Створення нової економічної моделі потрібно здійснювати на основі вже сформованих ринків товарів та послуг. При цьому необхідно буде бодай частково усунути економічний дисбаланс схід-захід, який нам залишився ще з радянських часів.
В Україні вже були спроби корпоратизації економіки. Приймались закони, які передбачали через корпорації перейти від державної форми власності до приватної. Насьогодні ж, постає необхідність у звортоньому процесі. Механізми нової корпоратизації будуть як ринковими, так і адміністративно-регуляторними.
Однак корпоративна економіка аж ніяк не заперечує приватної власності. Сектор малого та середнього бізнесу має не просто залишатись приватним, а й бути максимально лібералізований. Крім того, залишиться місце й для великого приватного бізнесу.
Оподаткування та бюджет
В контексті реформи економіки необхідно буде реформувати й фіскальну систему.
Податкова система має бути суспільно прийнятною та виконувати свою основну функцію – перерозподілу економічних ресурсів. Базовими принципами оподаткування стануть:справедливість, визначеність, зручність.
Податки для середнього та малого бізнесу необхідно зменшити, а процес їх сплати максимально спростити. Податки для фізичних осіб потрібно також зменшити. Натомість податки на елітну нерухомість, предмети розкоші, цигарки та алкоголь – збільшити.
Рівень “бюджетизації” економіки необхідно підвищити до середньоєвропейського показника, тобто частка соціальних витрат у структурі зведеного бюджету має складати 40-50% ВВП.
Національні корпорації даватимуть значну частину доходів у бюджет, а україноцентричний уряд, сформований за принципом меритократії забезпечить справедливий розподіл суспільного блага в межах усього суспільства.
Переваги корпоративної моделі економіки
Корпоративна вертикаль має цілий ряд переваг. Зокрема, вона стимулює підвищення якості на кожному етапі виробництва продукції. Адже усі усвідомлюють, що отримають доходи лише у випадку реалізації кінцевої продукції. Значною перевагою також є зменшення собівартості кінцевої продукції, оскільки кожен її складовий у корпоративній вертикалі може додаватись один до одного по собівартості (а не продаватись).
Корпоратизація є дієвим механізмом виведення технологічних, організаційних та фінансових відносин в українському підприємництві на якісно вищий рівень.
Сьогодні світом править економічний інтерес, і міць тієї чи іншої країни визначає наявність у ній потужних корпорацій. Саме корпорації, прагнучи подальшого розвою та впливаючи на уряди своїх країн, ведуть війни за природні ресурси (приклад, останні військові кампанії США). Корпоратизація української економіки дасть змогу нам самим використовувати багатющий природній ресурс України та дозволить розпочати широку конкурентноспроможну боротьбу на зовнішньому ринку.
Корпоративна модель економіки України усуне неукраїнську “варну вайшіїв”від влади та стане основою нового ладу національної та соціальної справедливості.
