Рада племінних вождів, або третій зайвий сектор: як народжували громадську раду в Харкові. Частина 2
Внаслідок лихоманкової мобілізації, проведеною адміністрацією, в утвореній раді – повна перевага за «ручними» ГО, які є багатолітніми клієнтами влади незалежно від її політичного забарвлення.
Обрання голови громадської ради – нею стала журналістка Галина Золотих з Харківського прес-клубу ринкових реформ, відбулось в доволі галасливій, але неконфліктній атмосфері. 152 голоси за кандидата від ініціативної групи проти 9-11 голосів за інших претендентів говорять самі за себе. Справжнє обурення викликало голосування за пропонований склад Правління ради. Спочатку майже одностайно ухвалили склад Правління – 27 осіб.
Потім на голосування поставили список з 27 осіб, запропонований організаторами зборів. Пропозиції І.Вировця, Ю.Кальченка, кількох представників молодіжних організацій поставити на голосування кандидатури від залу успіху не мали. Другу половину засідання кількість учасників невпинно зменшувалась, невідомо, скільки ж людей схвалювали останні питання порядку денного.
Найчисельнішу групу в складі громадської ради при Харківській обласній адміністрації складають організації соціального вразливих груп – людей з особливими потребами, багатодітних (їх 26 з 177, які подали заявки на участь у зборах). Другі за представництвом – різноманітні профспілки найманих або самозайнятих працівників – їх 17. Тут організатори свята самоконтролю виявили воістину аскетичну стриманість: до ради записали первинні профспілкові осередки лише з кількох підприємств. Тисячі цехів, бригад, відділів і кафедр лишилися представництва в громадській раді.
Інша група – різноманітні ветеранські організації, зазвичай теж дуже залежні від державного піклування – їх 12, без врахування «антифашистів» і спілок колишніх чекистів. Стільки ж представлено союзів підприємців та роботодавців. Притому дві найбільш буйні профспілки підприємців, незмінні учасники вуличних акцій, - міська та обласна чомусь проігнорували раду.
14 громадських організацій мають у назві позначення «молодіжна» або «дитяча». Гіперактивна «молодь Регіонів» представлена як міською, так і обласною організаціями. «Молодіжки» інших партій, очевидно, вирішили зайвий раз не подавати ознак життя. Серед заявлених до ради є також осередки відомих загальноукраїнських ГО, таких як «Демократичний Альянс» та «Фундація регіональних ініціатив».
Загалом, крім неприховано «регіональних», в раді практично немає навколопартійних утворень. Проте чимало таких, чиї лідери активно співробітничають з місцевими осередками КПУ, ПСПУ, «Батьківщини», «Свободи», «Громадянської позиції», Народного Руху, «Сильної України».
Організацій культурницьких та національних – 13, ще кілька представляють творчі спілки та ЗМІ (Український фонд культури, Спілка письменників відсутні). Представлені місцеві товариства азербайджанців (- чоловіків?) та азербайджанських жінок, волзьких татарів, вірменів (два), греків, євреїв, поляків та ромів.
Окрема пісня – козацька. Слобожанщина непомітно для себе переживає розквіт кабінетного козацтва на чолі з крупнозірковими отаманами. У потрібний час огрядні хорунжі та обозні переміщуються з нізвідки до шанованих громадських установ, як і належить козакам-характерникам. У гетьмана Хмельницького в битві під Зборовом реєстровців було трохи менше, а в харківській раді їх – аж 8 різних козацтв.
Чимало організацій мають в назвах слова «право» і «захист», деякі також «сприяють» або «підтримують», тобто все як у людей. Аналітичних установ максимум 2-3, але в Харкові таких взагалі обмаль. Лише п’ять організацій працюють у містечках області, всі інші – з обласного центру.
Секретарем громадської ради, до речі, обрано керівника Управління внутрішньої політики ХОДА В.Зінченка. Хоча це, начебто, не суперечить постанові Кабміну, проте не узгоджується з логікою. Забезпечувати роботу ради буде людина, яка до цієї ради не належить. Надалі харківській раді, мабуть, варто утворити власне маленьке управління внутрішньої політики на громадських засадах. Щоб чиновники всюди почувалися серед своїх.
Чомусь ніхто не зауважив серйозної «шизофренічної» загрози для ударників адміністративної праці: половина службового організму має виконувати свої безпосередні обов’язки, а інша половина – неусипно себе громадські контролювати.
Цікаво, що після успішного для адміністрації дійства відбувся якійсь інформаційний збій. Протокол зборів від 26 січня був обіцяний для обнародування протягом двох днів, але й за чотири доби його на сайті ХОДА не видно. На згаданому вже цілком оперативному сайті gromrady.org.ua навіть 30 січня не було жодного повідомлення про створення громадського органу в Харкові. Натомість вже містилась інформація про результати подібних зборів, які відбулись в 5 інших областях пізніше за Харків.
У найближчі тижні має відбутись друге засідання ради для утворення її профільних комісій (секцій, комітетів) та визначення напрямків діяльності громадської ради при Харківській обласній адміністрації.
