Україна і НАТО
Цю ж неправдиву інформацію продовжують поширювати ті сили в Україні, які плекають надії на приєднання України до Росії. Вони виконують ворожі для України замовлення північного сусіда. Відомий комуніст і російський шовініст, народний депутат України Леонід Грач заявив, що він і його команда не допустять агітації за вступ України до НАТО, тобто в Криму і в інших місцях України у агітаторів "буде земля горіти під ногами". Ось що дозволяє собі цей комуністичний обранець , який вершить державні справи України. Однак державні органи чомусь не хочуть, щоби у таких "захисників" України земля під ногами дійсно горіла, щоби вони не чинили перешкод у розбудові нашої держави.
НАТО - це міжнародна організація, політико-безпековий союз держав, об'єднаний спільною системою цінностей - демократія, свобода, верховенство права, вирішення спорів мирним шляхом, ринкова економіка.
Північноатлантичний договір (НАТО, Альянс) укладено у Вашингтоні 4 квітня 1949 р. десятьма європейськими і двома північноамериканськими країнами. З часу заснування блоку було 5 хвиль його розширення. Тепер членами Альянсу є 28 країн: Албанія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Італія, Ісландія, Іспанія, Канада, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, США, Туреччина, Угорщина, Франція, Хорватія, Чехія.
Основні цілі Альянсу - колективна безпека, подолання наслідків поділу Європи за часів "холодної.війни", зміцнення демократії в Центральній і Східній Європі, боротьба з тероризмом, протистояння загрозам і викликам. НАТО захищає права людини, демократизацію суспільства, принцип колективної безпеки, високий рівень розвитку економіки та соціальних надбань, високі військові стандарти.
Вашінгтонський договір складається з 14 статей. У відповідності з договором, кожна держава - член НАТО несе додаткову відповідальність та користується перевагами від участі в системі колективної безпеки. Договір відповідає вимогам Статуту ООН.
Держави члени НАТО зобов'язуються: - вирішувати усі міжнародні спори, учасником яких вони можуть бути, мирними засобами і таким чином, щоби не ставити під загрозу міжнародний мир, безпеку та справедливість, а також утримуватися від погроз силою чи застосування сили у будь-який спосіб, несумісний з цілями Організації Об'єднаних Націй;
- сприяти "подальшому розвитку мирних і дружніх міжнародних відносин, змінюючи свої незалежні інституції, домагаючись кращого розуміння принципів, на яких ці інституції засновані, створюючи умови для забезпечення стабільності і добра;
- вважати збройний напад на одну або на кілька держав -членів НАТО, як напад на всі держави, і "вони домовляються, що в разі здійснення такого нападу, кожна з них... надасть тій стороні або сторонам, які зазнали нападу, і одразу здійснить, індивідуально чи спільно з іншими сторонами, такі дії, які вважатимуться необхідними, включаючи застосування збройної сили, з метою відновлення і збереження безпеки у Північноатлантичному регіоні;
- розвивати обороноздатність;
- проводити консультації, якщо одна із країн відчуває, що її безпека під загрозою.
Кожна європейська країна, яка здатна втілити в життя принципи Договору та сприяти безпеці НАТО, може бути запрошена до членства в Альянсі.
Внаслідок того, що значна частина нашого суспільства погано поінформована про природу, організаційні засади і суть діяльності НАТО, вороги вступу України в НАТО розповсюджують неправдиві міфи про НАТО, а саме:
МІФ ПРО ТЕ, ЩО НАТО - АГРЕСИВНИЙ БЛОК
За всю історію свого існування НАТО застосувало свої збройні сили лише один раз - на виконання Санкції ООН щодо колишньої Югославії. За цей час "миролюбивий" СССР застосував свої збройні сили в інших країнах більше 10 разів: у Кореї, В'єтнамі, Угорщині, Чехословаччині, Анголі, Афганістані. Втрати України у війні в Афганістані склали 3290 чол. загиблих, 80 - зниклих безвісті, 5000 - покалічених
МІФ ПРО ТЕ, ЩО ПІСЛЯ ВСТУПУ ДО НАТО УКРАЇНА ВТРАТИТЬ СУВЕРЕНІТЕТ
Це неможливо для членів НАТО. Усі без винятку рішення з будь-якого питання, що стосуються діяльності Альянсу чи його членів у рамках Альянсу, вирішуються на основі консенсусу, тобто спільної згоди. Це означає що при появі заперечення з боку хоча б однієї країни (навіть якщо вона така, як Люксембург), рішення не може бути прийнятим.
МІФ ПРО ТЕ, ЩО ПРИ ВСТУПІ ДО НАТО УКРАЇНА ВТРАТИТЬ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТОРІВ
Це не відповідає дійсності. Перед вступом до Альянсу країна проходить всеохоплюючу експертизу її політичної і економічної системи. Держава стає членом НАТО тільки тоді, коли буде визнано, що вона стабільна і передбачається бути нормальним політичним та економічним партнером. Обсяги прямих закордонних інвестицій в країни Центральної та Східної Європи, що вступили до Альянсу, збільшилися на мільярди доларів.
МІФ ПРО ТЕ, ЩО УКРАЇНА ЗАЗНАЄ ВЕЛИКИХ ДОДАТКОВИХ ВИТРАТ ПРИ ВСТУПІ ДО НАТО
Членство в НАТО не збільшить витрат бюджетних коштів на військові цілі. У НАТО є рекомендація - на оборону його члени повинні витрачати 2 % ВВП.
Верховна Рада України у 2000 р. прийняла рішення збільшити витрати на оборону до 3% ВВП. Але реально ці витрати за попередні роки склали не більше 1,5% ВВП. Наші збройні сили хронічно недофінансовуються і тому, по суті, втратили боєздатність. Вступ до НАТО буде сприяти підвищенню боєздатності збройних сил України.
МІФ ПРО ТЕ, ЩО УКРАЇНА НЕЙТРАЛЬНА ДЕРЖАВА, А її ЧЛЕНСТВО В НАТО НЕОБОВ'ЯЗКОВЕ
Досвід нейтральних держав свідчить про те, що нейтралітет дуже дорогий і не гарантує безпеку країни. Щоб гарантувати безпеку держави, треба витратити на військові потреби величезні фінансові ресурси. Тому у нейтральних країн Європи (Австрія, Швейцарія, Фінляндія) зростає переконання у відмові від нейтралітету. Всі вони, як і Україна, не будучи членами НАТО, беруть участь у різних програмах Альянсу ("Партнерство заради миру", членство ЄС, узгоджують стандарти своїх збройних сил зі стандартами НАТО).
Україна з 1991 р. є нейтральною державою. Безпеку України гарантували Росія і США після того, як вона відмовилася від своєї ядерної зброї.
Але це все слова і декларації. Реально ніхто не гарантує ні безпеки, ні нейтралітету України. Росія систематично здійснює недружні кроки стосовно України:
- у 1993 р. Державна Дума об'явила Севастополь російським містом;
- криза з островом Тузла, який хотіли з'єднати греблею з материком і, таким чином, приєднати до Росії;
- "новорічний подарунок" 2006 року з газовим краном;
- штучне створення кризи ,(м'ясна, молочна та ін.);
- заява голови Комітету з оборони та безпеки Росії Віктора Озерова: "Якщо Україна вступить в НАТО, Росія може вдатися до військових дій проти неї";
- заява Президента Росії В.Путіна 12.02.2008 р.: "Страшно подумать, что будет с Украиной, если Россия нацелит ракеты на Украину" (в разі вступу України в НАТО);
- Росія до цього часу не хоче проводити демаркації кордону з Україною;
- знищення газетних фондів української бібліотеки в Москві.
Отже, один гарант постійно, систематично здійснює недружні кроки, а другий заявляє, що всі ці проблеми вирішуються у двосторонніх відносинах. Виникає закономірне питання: чи можливі такі недружні кроки стосовно, наприклад, прибалтійських держав як членів НАТО?
На території України базується Чорноморський флот Росії. В разі, якщо виникнуть військові дії, в яких буде брати участь Росія, то ні про який нейтралітет України не може бути й мови.
Вважаємо, що з метою інформування людей про природу, організаційні засади і суть діяльності НАТО необхідно на державному рівні створити лекторські групи з політологів та істориків для проведення лекцій серед населення та студентської молоді з метою правдивого інформування людей з цього дуже важливого для України питання. Треба мати на увазі, що коли Україна буде в НАТО, тільки тоді буде забезпечений її суверенітет.
