«Для кожного українського музиканта співати Франка – це почесна місія»: висновки до «Франко Фесту»
«Ортодоксальні» франкознавці ж, навпаки, розглядають фестиваль як маніпуляцію іменем українського Пророка, і свої «враження», у досконалому науковому форматі, пропонують широкому загалу. Про реакцію на реакцію (перепрошую за тавтологію) на «Франко. Місія», а також про труднощі та результати фестивалю «Справжній варті» розповів один із організаторів Остап Походжай.
Остапе, які сьогодні можна зробити висновки про фестиваль «Франко. Місія»?
Сьогодні можна робити дуже багато висновків. Найперший – той, що фестиваль вдався і люди поїхали додому задоволені. Організатори виконали переважну частину своїх обов’язків і всі гурти, які виступали на великій сцені заспівали пісні на слова Франка. Ми донесли головну ідею фестивалю. Тобто, він був успішним.
Чому виникла ідея об’єднати два проекти «Франко Фест» та «Форт. Місія» в один фестиваль?
Об’єднання з «Форт. Місія» – це об’єднання різних культурних середовищ заради створення більших проектів, цікавіших проектів. Два фестивалі, що цього року відбувалися під однією назвою упродовж 10 днів могли ширше і краще передати місію фестивалю, передати його ідею і об’єднати більше людей.
Реакція людей на фестиваль – неоднозначна. Молодь сприйняла його із захопленням, однак деякі науковці (шанувальники творчості І. Франка та франкознавці) досить негативно відреагували на ідею вашого «переосмислення» (маю на увазі статтю «З Франком чи проти нього?»).
У першу чергу тут стоїть питання про те, чи може існувати «право власності» на того чи іншого письменника. На думку деяких людей, таке право є, воно належить старшому поколінню, яке передає його молодшому. Що сказав би на це Іван Франко, якби така дискусія відбулася у його час? Думаю, Франко стояв би на наших позиціях, позиціях переосмислення. Конфлікт, власне, виник не через нелюбов до Франка, неповагу до нього, яку, нібито позиціонують Єшкілєв чи Кучерявий, а в першу чергу через те, що деякі люди не готові по-новому поглянути на творчість цієї феноменальної людини, ніби Франкові твори – їхня власність. Коли ж Франко стає доступним багатьом людям, коли його відкривають, тоді можливість спекуляції на його особі різко падає.
Тобто, головною метою фестивалю є знищення «ортодоксальної наукової монополії» на твори Івана Франка?
Ні. Наша мета – розкрити, показати, продемонструвати, зрештою, творчість Франка різним людям. Показати, що його тексти живі і актуальні.
Якою була чи, можливо, буде реакція організаторів фестивалю на подібні статті?
Не бачу сенсу вступати тут у полеміку. Бачу сенс продовжувати почату справу.
Невдовзі має з’явитися книга «Франко. Перезавантаження». Розкажіть про неї.
До книги «Франко. Перезавантаження» входить ряд ессеїв про такого Франка, якого ми його бачимо, про такого Франка, про якого ми не знали, не читали, не чули. Це символічне «перезавантаження» особистості. На наше прохання відгукнувся ряд письменників, літературознавців, щоб висвітлити своє бачення цього «перезавантаження». Їхні тексти і увійшли до книги.
Книга видана у дрогобицькому видавництві «Коло». Вона вже має бути на полицях книгарень, однак презентація відбудеться на Форумі видавців 14 вересня.
Цього року у фестивалі взяли участь дуже відомі співаки, гурти (Олег Скрипка, Ніно Катамадзе та ін.). Чи складно було запросити їх на фестиваль?
Кожен має свою специфіку. Те, що приїхали такі гурти – це заслуга організаторів, людей, які працювали над фестивалем. Чи були проблеми? Ні, усі дуже радо відгукнулися на ідею покласти на музику поезію Франка. Кожен гурт, звичайно, мав якісь свої вимоги, пов’язані з поселенням, днями виступів. Так трапилося, що Ніно Катамадзе і Олег Скрипка виступали в один день. З Катамадзе ми мали дуже хороший зворотній зв'язок, її одразу зацікавила ідея співати Франка. Для неї було важливо зробити це для України. Для Олега Скрипки – це було своєрідним обов’язком, бо співати пісні на слова Франка для кожного українського музиканта – почесна місія.
У Львові є потужна наукова установа, що займається роботою над творчістю Івана Франка - Інститут Івана Франка. Співпрацюєте з ними?
Ми з ними робили проекти «Зів’яле листя» у Львові, співпрацюємо у проекті «Сотворення світу». Це дуже добре, що є такі установи, які займаються поширенням, розробкою ідей Франка у науковому світі, але, на жаль, так трапилося, що ми поставили собі за мету презентувати Франка бодай в музичному плані багатьма мовами.
Фестиваль «Франко. Місія» закінчився, минулого року за ним був проект «Зів’яле листя», що буде цього року?
Однозначно буде щось нове. Багатогранна творчість Івана Франка сприяє цьому.
