Андрій Єрмолаєв: Українці не виходять зі стресу

Дата чергових президентських виборів призначена на 25 жовтня, ЦВК рапортує, що офіційно виборча кампанія стартує вже 27 червня, але для президентських виборів парламент повинен ще попрацювати над законом про президента і внести зміни до Держбюджету-2009, щоб на два тури вистачило грошей. Як ви думаєте, зроблять, встигнуть?

Думаю, цей пакет парламент встигне обговорити, тим більше що на кінець квітня – початок травня намічений перегляд бюджету. Отже все реально.

Озвучується немало сценаріїв зриву чергових президентських виборів. Який ваш прогноз? Вибори відбудуться?

Не виключаю, що можливі політичні консультації з цього питання. Можна пригадати події 2007 року, які теж починалися з рішень, які були поставлені під питання (три укази президента). Але ситуація розвивалася так, що нема коли було діватися, потрібно було сідати за круглий стіл, і спочатку було ухвалено політичне рішення, а потім були створені правові умови.

Сьогодні ж події розвиваються конфліктно, але поки фігурує 25-те число. Але у випадку, якщо будуть досягнуті якісь нові компроміси, зокрема, за участю президента, я не виключаю перегляду цієї дати. Хоча і не бачу в даті жодної великої проблеми, і, грубо кажучи, вона не буде основним каменем спотикання. Вона просто виконує роль точки неповернення.

Які будуть особливості президентської кампании-2009? Чи будуть США, Росія, Європа прагнути зробити президентом свою людину?

По-перше, Росія повертається в українську політику, і це вже факт. Видно, урок такого зовнішнього впливу, який виявлявся впродовж трьох-чотирьох років, вивчений. З одного боку, Росія дуже боляче переживала невдачі 2004 року, а з іншої – це вплив на дистанції показав неефективність такої політики. До речі, як аналогія – такі ж виводи зробила і американська політика, і тепер вона повертається до Росії.

Що стосується боротьби за конкретних кандидатів, то мені здається, акцент робитиметься не стільки на пряму підтримку тієї або іншої фігури, скільки на конфігурацію. Тут велика роль приділятиметься впливовості і впливу регіональної еліти, яка багато в чому визначатиме політичний клімат в Україні, починаючи з 2010 року, особливо у випадку, якщо за цей календарний рік таки буде реалізована і вступить в дію реформа місцевого самоврядування.

Також, видно, зовнішні сили будуть дуже зацікавлені у формуванні нового альянсу в парламенті. Це тому, що ось та конфігурація, яка є зараз, це швидше конфігурація без конференції, але на кожній зустрічі в діапазоні від Європарламенту до міжурядових переговорів є негласне питання: «Кого ви представляєте, наскільки ви компетентні, наскільки ваші гарантії і обіцянки відповідають вашим діям?».

Тому і Євросоюз, і Москва, і, можливо, у меншій мірі на цей раз Сполучені Штати будуть зацікавлені в тому, щоб президентські вибори супроводжувалися стійкіше, зрозумілою їм конфігурацією в парламенті. Це тому, що реалізація будь-якої міждержавної програми, або програми, пов'язаної, наприклад, з інституційними змінами, як у разі реалізації договорів з Євросоюзом, які ми періодично підписуємо, припускає стабільну, гарантовану законодавчу підтримку. І тут вже не в особистостях справа.

Європейці боротимуться, перш за все, за збереження проєвропейського формату майбутньої коаліції, а Росія буде зацікавлена в тому, щоб перемогли сили, які схильні до глибшої інтеграції (з РФ – Авт.).

Тому справа не тільки в президенті. Враховуючи те, що на цих виборах фактично випадає Віктор Ющенко, і я не бачу для нього підстав і шансів не тільки для повноцінної перемоги в другому турі, а і шансів для виходу в другий тур, то, видно, інтрига розгортатиметься навколо дат.

Якщо збережеться 25-те число – шансів на входження в другий тур Арсенія Яценюка, здається, немає. Головна інтрига розвиватиметься між Віктором Януковічем і Юлією Тимошенко.

У Арсенія Яценюка різко зростають шанси у випадку, якщо в результаті якихось нових компромісів, пов'язаних з датами (якщо еліти домовляться змістити дату президентських і призначити дату парламентських, тут називається періодично весна 2010 року) і алгоритмом майбутніх виборчих кампаній (мова йде про виборче законодавство і про відповідний пакет реформ).

Шанси Яценюка потрапити в другий тур ростуть з тієї простої причини, що у нього з'явиться політично актуальний час. А друге півріччя 2009 року – це політично актуальний час, коли можна буде знову формувати надії майбутнього – чим глибше криза, тим яскравіше надії.

Якщо президентські вибори відбудуться пізніше за 25 жовтеня 2009 року, кого ви бачите в другому турі?

Я вже говорив: якщо вибори в жовтні, то в другому турі будуть Тимошенко і Янукович, а в січні шанси попадання Тимошенко в другий тур падають.

?..

Якщо вона керуватиме урядом до кінця року і якщо вона не отримає зараз необхідної міжнародної фінансової підтримки, боюся, що ситуацію вона не утримає. До речі, про це говорять зараз не тільки критики.

Ця виборча кампанія буде чимось відрізнятися від попередніх?

У найближчій перспективі ніяких відкриттів в плані виборчих кампаній ніхто не вигадає. Вибори – це завжди торгівля майбутнім. Запевняю вас, якщо вже дискусія не відбулася з економічного стратегирування в 2007 році, коли для цього був грунт, то зараз розповідати про ефективність реформ, в умовах, коли людей розігріли на патерналізм і наобіцяли гори всього – від виплат Ощадбанку до гарантовано високих пенсій – говорити про реформи просто ніхто не буде. Торгуватимуть майбутнім, світлими образами, дружбою народів, соціальними стандартами.

І українці все одно дружними рядами забезпечать високу явку?

Може, це прозвучить трішки образливо, але ми дуже гипнабельне суспільство – нам кидають інформаційну кістку, і ми її гриземо. І хоча на носі другий квартал, ситуація на виробництвах критична, Україна в лідерах соціальних хвороб, українці про що дискутують? – про вибори, про рейтинги.

Може вибори – це вже звичка? У нас же завжди якщо не вибори, то підготовка до них...

Ні. Це просто говорить про те, що українське суспільство не виходить зі стану стресу, а стресовість завжди припускає спрощення реакції на якісь виразні, зовні привабливі рецепти – це по-перше. А по-друге – у нас дуже легко маніпулювати тематикою, чим і займаються наші політики.