Харківський «Ковбой»: На матчах з Динамо і Дніпром фаєри будуть завжди

Михайло Самохін, Дмитро Неймирок  |  Четвер, 16 квітня 2009, 13:38
Максим «Ковбой» – лідер Free Land Ultras – харківського ультрас-угрупування. Крім цього – ще і споукмен, тобто людина, що «заряджає» фанатські сектори, що підтримують «Металіст».
Харківський «Ковбой»: На матчах з Динамо і Дніпром фаєри будуть завжди

У спільному інтерв'ю кореспондентам ІА «МІСТ-Харків» і «Спортивної Варти» Максим розповів про фанатський рух Харкова і України.

Максим, коли ультрас-рух з'явився в Україні і в Харкові зокрема?

Дивлячись що називати ультрас-рухом.Перші угрупування, які їздили на гостьові ігри своєї команди, були ще в Радянському Союзі наприкінці 80-х років. Пізніше такі угрупування з'являлися і в Україні. До речі, одна з перших з'явилася в Харкові – це була Армія Першої Столиці (у районі 1995–1996 року), а взагалі фанатському руху в Харкові близько 25 років. Також був Dark Blue Devils в Одесі. На той момент це були наймогутніші угрупування в Україні. Десь в той же час почали з'являтися угрупування в Києві, трохи пізніше – в Дніпрі.

Скільки людей в Free Land Ultras?

У нас в бригаді 20 осіб і ще 10 осіб – оточення, які не в бригаді, але нам у всьому допомагають.

Всі угрупування такі нечисленні?

За великим рахунком, так. У нас, в принципі, не так багато фанатських угрупувань в Харкові. Це Kharkov City Patriots (там близько 50 осіб), плюс оновлена Армія Першої Столиці (близько 20-30 осіб). Є ще NSF, FGB, MGC, IPUG.

У харківському фан-русі є люди зрілого віку?

Ну, є і під сорок років. Лідер організації United Kharkov – Діма – йому вже за сорок.

У якому році утворилося ваше угрупування?

На грі з запорізьким «Металургом» (в наступну неділю) нам буде 2 року. Ми, взагалі, були першим в Харкові ультрас-угрупуванням, тобто орієнтованим на підтримку команди на стадіоні: барвисті акції, банери і так далі.

Тобто KCP з'явилися пізніше?

Ні, KCP вже більше десяти років. Просто коли вони організовувалися, не було ще такого поняття, як ультрас-угрупування в Україні. Саме ультрас-бригади почали з'являтися в Україні 3-4 року назад, не раніше.

На що робите акцент під час підтримки команди? Візуальні акції?

Взагалі, так. Крім цього я ще і споукмен на фанатській трибуні, у нас є барабанщик. Що ще можна сказати?... Це великі банери, растяжки, модульні шоу (на Єврокубку ми викладали «МХ» з плашок). На грі з «Дніпром», якщо пам'ятаєте, був наш банер «Разом до перемоги».

До речі, скільки коштує банер? Наприклад, «Разом до перемоги».

Близько 800 гривень. У нас є свої художники, є свої джерела, де ми дістаємо тканину дешевше. Але все робиться за свої гроші: у нас є таке поняття, як «общак», який поповнюємо кожного місяця. Власне, це і є гроші, за рахунок яких фінансується діяльність фан-бригад.

Які у вас відношення з адміністрацією клубу?

Особисто я не співробітничаю ніяк.

А контакти є?

Контакт, звичайно, є. Я знаю і Волика (Сергій Волик, генеральний директор ФК «Металіст»), і він мене знає, знаю Ярославського, і він знає мене в обличчя. Але говорити про якусь співпрацю не доводиться. Принаймні, до моєї бригади це не має відношення. Хоча ми і частина United Kharkov.

United Kharkov – це об'єднання всіх ультрас-угрупувань Харкова?

Так, але не тільки ультрас-угрупувань. На фанатському секторі збирається до 5 тисяч осіб – з них явно не всі мають відношення до ультрас-руху.

Я згадую, як було 5-6 років тому – зараз стало дуже модно бути ультрас, прийти на трибуну, покричати. Але тут є свої перегини. Це, звичайно, дуже добре, коли 5 тисяч чоловік барвисто підтримують команду, але коли ти виходиш після матчу, бачиш, як малолітки намагаються громити метро – я цього взагалі не сприймаю. Ці люди не мають ніякого відношення ні до футболу, ні до фанатського руху.

Що стосується заяв клубу з приводу підтримки – я не вважаю, що ультрас і клуб повинні співробітничати. Тобто ми повинні розвиватися паралельно, гордитися один одним, але не стикатися.

Те, що на «Карпатах» не було фаєрів, можна вважати реакцією на прохання клубу?

Ні, ні. Ми не ставимо перед собою мети палити фаєри кожну гру, щоб клуб штрафували і тому подібне. У нас є принципові суперники і незалежно від того, забороняють нам або вирішують, на матчах з «Динамо» і «Дніпром» фаєри будуть завжди. На «Дніпрі» достатньо непогано попалили. За кількостю фаєрів це було одне з наймасовіших шоу в Україні за всю історію. Адже суть не в тому, що ми піромани і нам подобається вогонь. Просто ми вважаємо, що це один з найбарвистіших способів підтримати команду.

І якщо пригадати заяви Стороженка, який нам ставив в приклад Європу . У Італії, Франції, Голландії і інших європейських країнах фаєри були, є і будуть завжди, не дивлячись на заборони УЄФА. Не палять в Іспанії, не сперечаюся, але там це не прийнято. У Англії, наприклад, на стадіоні навіть стояти не можна: якщо встанеш з місця, відразу ж підходять стюарди і просять сісти. Ми, звичайно, такого шляху не хочемо і навряд чи ми колись по ньому підемо.

Є ще інший шлях – як в Росії. Років 10 тому за кожен фаєр на сектор уривався ОМОН. І тоді фани почали давати таку відсіч, що Федерації було простіше легалізовувати піротехніку.

Нещодавно читав на форумі динамівців, що на початку сезону керівництво попросило їх не палити фаєри на єврокубкових матчах, мовляв, дуже великі штрафи, а ось буде «Чорноморець», «Шахтар» – тоді паліть, ніхто вас чіпати не буде. Виходить, що можна дозволити піротехніку локально, на окремо взятому стадіоні?

Значить, Суркіс готовий платити штрафи. Ми хотіли б, щоб і наше керівництво не тільки було готове платити штрафи, але і лобіювало б інтереси фанатів в цьому питанні. Але думаю, що до 2012 року цього не буде. І, знову ж таки, наші «колеги» з Києва, Дніпропетровська своєю поведінкою сприяють тому, щоб піротехніка ніколи не була легалізована. Кидати фаєри в звичайних вболівальників, на поле. Навіщо?! Буває, звичайно, що на сектор вломлюється «Беркут» (славу богу, з фіналу Кубка цього вже нема), тоді як протест фаєри летять на поле. Було таке, я розумію.

У нас з піротехнікою ніколи ексцесів не було з тих пір, як за неї перестали сильно прессингувати: спокійно спалили, зібрали, нічого не горить.

Що спільного у ультрас і футбольних хуліганів?

Для ультрас основні події відбуваються на стадіоні, основна мета – підтримати команду. А для хулігана основні події відбуваються поза стадіоном – їм потрібно довести, що вони фізично сильніше за хуліганів команди-супротивника. Тобто якщо перед хуліганом стоїть вибір: «вирахувати» опонента, але не піти на футбол – він не піде.

Насправді це чисто українське ділення, в світі такого немає. У Італії, наприклад, ультрас – це люди, які і підтримують команду, і б'ються з супротивником. А в Англії, навпаки, більше хуліганського ухилу. До цих пір, до речі, розділяють італійський і англійський стиль підтримки команди: італійський – барвистий стиль, усі на «розах», а англійський – без «роз», просто стоять, «вираховують» опонента.

Як будуються альянси? Це залежить від взаємовідношення самих команд?

Ні. У 99% випадків команди тут взагалі ні при чому. Кияни і дніпряни спочатку, ще в Радянському Союзі, були проти «москалів». Ну, і «Карпати», само собою, теж. Цілком логічно, що проти них виступає «Чорноморець», де, принаймні, половина сектора російськоорієнтована.

Звідки береться ворожнеча між командами? Наприклад, Харкова і Дніпропетровська – через те, що дніпряни здали матч «Пахтакору»?

Ні, абсолютно не через це. Війна почалася за часів становлення «фанатизму» в Україні, коли ще відносини між вболівальниками не були однозначними. Валентин Гомон (один з засновників харківського фанатского руху) видавав перший в Харкові фанатский журнал «Фан-двіж» і збирав коротку інформацію про всі фанатські угрупування України. Був виїзд до Дніпропетровська, де дніпряни замість бесіди Вала і його товариша непогано так «відметелили». Ось після цього, власне, і почалася ворожнеча. В принципі, війни між фанатскими рухами відбуваються через подібні випадки, а не через ігри команд.

Є гордість від відношення до такого різкого і успішного зростання харківського фан-руху?

Є плюси, є мінуси, але в цілому приємно тому, що ми розвиваємося. Хотілося б прискорити темп росту – збираємося зайнятися організацією всіх людей, які приходять на сектор. Оголошення складів – окрема приємна тема. Вперше називати прізвища гравців ми спробували на виїзному матчі з «Кривбасом», потім на наступній «домашці». Почало виходити, попросили допомогти диктора. А далі таке оголошення складів розповсюдилося майже по всій країні. І хоча це європейська «фішка», але в Україні ми були першими.

Як ви збираєтеся вводити в курс справи нових людей, які приходять на сектор?

Один приятель підрахував: зараз на Південній трибуні один ультрас (тобто людина, яка розуміє, навіщо сюди прийшов і що йому потрібно робити) на 70 осіб. Виходить, 69 осіб або знають тільки тексти зарядів (в кращому випадку), або просто не хочуть нічого робити. Тому потрібно займатися строгою організацією – роздавати пояснювальні текстовки разом з квитками, наприклад. Коли кожна людина на секторі розумітиме відповідальність не тільки за себе, але і за всіх, хто поряд, приходитиме за півгодини до початку матчу і тверезим, підтримуватиме команду до кінця – тоді буде результат.

Що змінилося з появою Прем'єр-ліги?

Якщо розглядати з фанатської позиції, у мене були надії на Прем'єр-лігу. Сподівався на те, що збори всіх президентів клубів якимсь чином поліпшать ситуацію з легалізацією піротехніки і відношення правоохоронних органів і ультрас в Україні. Але прийшов Данілов, і стало зрозуміло – нічого мінятися не буде, а коли його раз переобрали, другий, потім з'явився Рабінович – ну просто цирк, стало схоже на другу Верховну Раду. Цікаво, якби Курт протримався на чолі Прем'єр-ліги хоч би рік, що б він міг зробити в цьому «болоті»? Все-таки людина з західною психологією.

Після того, як «Металіст» вибув з Кубка УЄФА, за кого вболівтимете?

За «ПСЖ» (сміється). Давно подобається цей клуб і, в принципі, не люблю «Динамо». Шахтар – «Марсель»? Більше, напевно, за «Шахтар». Якщо буде український півфінал, вболіватиму за «Шахтар» і за те, щоб вони вийшли у фінал, а «Динамо» в 30-му турі помстилося дончанам, і ми взяли «срібло» (посміхається.) А взагалі у мене одна команда в серці. Ну і збірна, звичайно.

Ультрас поза політикою?

Поза українською політикою – це точно. Хоча в Україні 90 відсотків справжніх фанатів правоорієнтировані. І вже точно практично всі є справжніми українськими патріотами, що і демонструється у всіх без виключення іграх. Виконання гімну нашої Батьківщини, переклички «Слава Україні – Героям слава!» – невід'ємні атрибути практично кожної гри нашого чемпіонату. Політиці ж, на мою думку, не місце на стадіоні.

А які відносини з російськими вболівальниками?

Нормальні, причому зі всіма. Спілкуємося з фанами «Спартака», «ЦСКА», «Зеніту». Це не можна назвати сильною фанатською дружбою, футболу в наших відносинах мало, просто спілкуємося, їздимо на концерти...

Який виїзд тобі запам’ятався найбільше? І скільки їх у тебе?

«Трійник» без заїзду додому: Овідіопіль (матч кубка України) – Стамбул – Львів. Останній виїзд до Маріуполя був для мене 101-м.



 

comments powered by HyperComments