Анатолій Баронін: Заміряти глибину кризи зараз нереально

Українська національна валюта вже місяць як радує населення своєю стабільністю. Наскільки довго протримається такий тренд, і що буде з гривнею, скажімо, влітку?

Я думаю, що до літа ми зможемо спостерігати стабілізацію курсу гривні. У дуже великій мірі це залежатиме від отримання другого траншу Міжнародного валютного фонду. Тому найближчими місяцями якихось підстав для різких стрибків курсу гривні я не бачу.

А чи можна чекати ревальвації української валюти?

Я б не говорив про ревальвацію гривні, тому що, у будь-якому випадку, якщо вона і буде, то тільки внаслідок політичних кроків. Економічних причин для ревальвації на сьогодні немає. Якщо вона і буде здійснена, то не на багато, і продовжиться це не більше, ніж півтора місяці.

Відзначу, що курс на ревальвацію гривні в нинішніх умовах – абсолютно спекулятивний і антинаціональний крок. На сьогоднішній день ревальвація гривні при падінні рівня експорту і експортної виручки є ненормальним кроком, і приведе до погіршення стану економіки країни.

Раз вже торкнулися теми експорту, скажіть, зараз спостерігаються хоч якісь позитивні тенденції в основних галузях економіки країни – металургії і хімічній промисловості?

На сьогоднішній день зміни світової кон'юнктури у бік поліпшення не спостерігається. Проте, ті кроки, які зроблені Кабінетом міністрів для допомоги металургії і хімічній промисловості, в деякій мірі стабілізували ситуацію, тому того різкого падіння, яке було ще кілька місяців тому, зараз немає. Проте про вихід з рецесії поки говорити рано.

А коли, на вашу думку, ми зможемо побачити хоч якісь позитивні зрушення в економіці?

Ми повинні розуміти, що українська економіка дуже жорстко прив'язана до загальносвітової кон'юнктури. Тому, як тільки почне збільшуватися попит на українську експортну продукцію на світових ринках, це вмить відіб'ється і на наший економіці.

Але оскільки світовий ринок демонструє певну стриманість в попиті, ми не спостерігаємо позитивних трендів, і чекати позитивних зрушень в економіці України на сьогоднішній день не доводиться, принаймні як мінімум до 4-го кварталу 2009 року.

Зараз багато говорять про те, чи досягло падіння економіки України дна, або ж падіння ще продовжиться. Як ви вважаєте – є куди падати далі?

Я згоден з тими експертами, які говорять, що замірити глибину кризи взагалі нереально, тому що ми не можемо отримати реальну оцінку стану і прогнозу розвитку світової економіки.

Минулого тижня український уряд прийняв рішення надати сімом українським банкам рефінансування на суму в 44 мільярди гривень. Ці гроші зможуть врятувати банківську систему від краху, або ж їх буде недостатньо?

Безумовно, цих коштів мало для того, щоб запобігти банкрутствам у всій банківській системі. Але, не дивлячись на це, рефінансування уряду здатне підтримати великі банки і тим самим підтримати банківську систему в цілому. Проте це не означає, що подібні кроки приведуть до стабілізації всього банківського сектору України. На моє переконання, теперішня криза приведе до очищення банківської системи України. Я вважаю, що певна кількість дрібних фінустанов збанкрутіє.

Які саме банки не зможуть вижити?

Це так звані кишенькові банки, що не мають достатніх оборотних коштів, розвиненої депозитної системи. Вони створювалися тільки для обслуговування бізнесу певних фінансово-промислових груп, на користь яких і працювали. Власне, цей процес очищення сприятиме стабілізації банківської системи України.

Яким чином?

Давайте будемо чесними перед собою, нинішня кількість зареєстрованих і діючих банків в Україні не є адекватною ані потребам самої економіки України, ані її структурі, ані її запитам. Значна частина українських банків не виконують своїх прямих функцій і не є конкурентоздатними.

Ви сказали, що частина українських банків зійде з арени банківської системи. А чи будуть серед них крупні банки, чиє банкрутство здатне залишити мільйони людей без своїх заощаджень?

Дуже складне питання. Але те, що зараз рекапіталізація проводиться з введенням тимчасових адміністрацій в банках, і тепер проблемні банки знаходяться під контролем держави, дозволить цим крупним і в той же час проблемним фінустановам уникнути ризиків дефолта і банкрутства.

В той же час багато інших, дрібніші банки, які не підходять під критерії рекапіталізації, можуть збанкрутіти. Проте більшість потенційних «банків-банкрутів» не мають розгалуженої мережі депозитів, а деякі взагалі не працювали з депозитами фізичних осіб. Тому наслідки банкрутства цих банків для простих людей будуть мінімальними. А ось крупних банкрутств на сьогоднішній день чекати не доводиться.

Після проведеної рекапіталізації держава стане основним акціонером відразу сімох великих банків. Наскільки вигідно можна буде продати акції банків після виходу банківської системи з кризи?

Дійсно, увійшовши до числа основних акціонерів найбільших українських банків, держава отримує достатньо вигідні і ліквідні активи, на яких можна в майбутньому достатньо непогано заробити. Тому можна сказати, що рекапіталізація банків – це досить непогане капіталовкладення з боку держави.

В Україні можна було спостерігати вже дві хвилі масових скорочень співробітників – восени минулого року і в лютому нинішнього. На вашу думку, чи буде третя така хвиля?

Я вважаю, що в держустановах до виборів це питання буде неактуальне. А що стосується приватних підприємств, то тут все залежить від рівня впливу кризи на них. На мій погляд, подальші скорочення неминучі, оскільки економіка України зараз знаходиться в стані рецесії. Якщо на Заході йдуть скорочення персоналу і масові звільнення, то що тоді говорити про Україну, яка більше постраждала від цієї кризи. Підкреслю, звільнення продовжуватимуться.