Юрій Єхануров: Бліц-атака Тимошенко не вдалася
Юрію Івановичу, однією з топ-новин минулого тижня стало корупційне викриття чиновників Міноборони. Прем'єр-міністр і керівник КРУ Микола Сивульський висунули претензії щодо закупівлі продуктів і палива для потреб військовослужбовців за завищеною вартістю. Поясніть, чому на найскандальнішому засіданні Кабміну (в середу), відразу після того, як прем'єр на всю країну озвучила звинувачення в корупції, ви не змогли чітко обгрунтувати позицію оборонного відомства по цих претензіях? Лише пізно ввечері в п'ятницю на традиційних телевізійних політичних шоу країна почула аргументи Міноборони.
Ми отримали документ Контрольно-ревізійного управління про результати перевірки ввечері 15 травня. Вже наступного дня вранці (до речі, в суботу) я підписав папір на підготовку відповіді КРУ. Згідно порядку, прийнятому Кабміном, ми зобов'язані відправити відповідь за шість днів, тобто в четвер. Проте в середу, не дочекавшись наших висновків, це питання виносять на засідання уряду. Враховуючи, що у вівторок я пізно ввечері повернувся з Білорусі, а рано вранці робив доповідь про поїздку президенту, у мене просто не було часу досконально ознайомитися з нашим висновком з перевірки КРУ. Схоже на те, що для вищого керівництва уряду скандал – це кращий спосіб збаламутити воду, а не прояснити ситуацію. А вона (ситуація) залишається незмінною — армія фінансується за залишковим принципом.
Найкрупніші претензії у КРУ пов'язані з розбазарюванням земель Міноборони. Нібито махінацій з нею проведено на мільярд гривень.
За час роботи цього уряду жодного квадратного метра землі не було продано. По-перше, Міноборони не має права нічого самостійно продавати. Для цього є спеціально уповноважені Кабміном юридичні особи, які займаються цим питанням. По-друге, існує процедура, згідно якої для споруди житла військовослужбовцям необхідно змінити за допомогою місцевої влади цільове призначення землі. Таким чином, відбувається передача території від одного органу Міноборони іншому – образно кажучи, перекладаємо з кишені в кишеню. А після будівництва житла об'єкти (на умовах виділення субвенції) передаються на баланс місцевих органів влади, які обслуговують ці будинки. Незрозуміло, чому Юлія Володимирівна вважає, що це корупція.
Може, існує якась схема незаконного продажу землі в обхід керівництва оборонного відомства?
Немає. Міноборони – централізоване відомство. І будь-яка дія повинна пройти всю вертикаль аж до міністра. Хоча допускаю, що можуть бути самозахвати місцевою владою територій військових містечок. У нас немає можливості охороняти покинуті об'єкти, яких по країні накопичилося близько 350.
Один з відомих одеських бізнесменів в інтерв'ю «Ділу» признався, що передає Міноборони вже побудовані квартири, а взамін отримує земельні ділянки. Потім оформлює документи на отримані ділянки і забудовує їх. Наскільки законна подібна схема відчуження землі?
Я можу відповідати за всі дії Міноборони, починаючи з моменту свого призначення – 20 грудня 2007 року. Судячи з приведеного прикладу, дозволи отримувалися 4-5 років тому.
Як поясните звинувачення в закупівлі паливно-мастильних матеріалів для армії за завищеними цінами?
Звинувачення грунтувалися на даних по середній вартістю палива в літрах, а ми купували в кілограмах. Різниця коефіцієнта між ними коливається від 1,2 до 1,3. Але найцікавіше, що нам минулого року вже намагалися поставити в провину закупівлю паливно-мастильних матеріалів за високою ціною. Цю справу розслідувала генпрокуратура. 22 грудня минулого року вони дали відповідь за підписом генпрокурора Олександра Медведька, що складу злочину виявлено не було. У тих, хто отримав завдання накопати на мене компромат, опинилося дуже мало часу для ретельного вивчення питання. Ось вони і сплохували. У нас же «любов» з Юлією Володимирівною багаторічна, нев'януча.
А коли вона виникла, ця сама «любов»?
Думаю, коли я виступив ще в 2004 році категорично проти входження її сили до складу команди Ющенко. Проте тоді мене, Романа Безсмертного і Давида Жванію усунули від керівництва кампанією. А що коштує моє призначення на пост прем'єр-міністра, коли Юлія Тимошенко обдзвонювала депутатів з проханням не голосувати за мою кандидатуру!
Як вважаєте, чому скандал навколо вашого імені виник саме зараз? Чи не здається вам, що за допомогою викриттів в Міноборони вдалося відвернути увагу від іншого гучного розгляду, пов'язаного з главою МВС Луценко (інцидент у Франкфуртському аеропорту)?
Обговорення цього питання не відповідає посаді міністра оборони.
Якщо ці події не пов'язані між собою, то ви повинні були відчувати наближення скандалу. Були передумови для його виникнення?
Я відчуваю його наближення, починаючи з 19 грудня 2007 року – моменту голосування в парламенті за мою кандидатуру на пост міністра. Пам'ятаєте, як вона (Тимошенко, – Ред.) представляла всіх міністрів? Назвала всіх, окрім мене. І лише після того, як Турчинов їй щось сказав, вона додала: ну та, і ще міністра оборони президент прислав. Прошу залучити до складу уряду.
Ви в 2007 році заявляли, що в уряді Юлії Тимошенко не працюватимете ні за яких обставин. В результаті несподівано для всіх Єхануров опинився в кріслі міністра оборони. Зараз не шкодуєте про те, що не стримали слова і увійшли до уряду Тимошенко?
Не шкодую. Все, що ви пригадали, я говорив як народний депутат. Проте я член команди, в якій є правила. На відміну від багатьох, я команди не міняю.
Питання про вашу відставку парламент може розглянути найближчим часом. Як оцінюєте свої шанси утриматися в кріслі міністра?
Звільнити міністра – не проблема. А ось коли можуть призначити нового – це велике питання. Навіть важко уявити, що таке країна без міністра оборони. Сьогодні можна констатувати, що бліц-атака не вдалася. У нас стояло завдання: вистояти до кінця тижня. Якщо встоїмо — беззаконня не буде. Тепер від емоцій люди переходять до осмислення ситуації. Впевнений, що в сухому залишку після цього скандалу повинні бути вибачення прем'єр-міністра і відставка Сивульського. Ця людина показала, що партійний квиток для нього цінніший, ніж посвідчення голови КРУ. Ось найцінніше йому і слід залишити.
Та все ж, поділитеся секретом, ви намагаєтеся заручитися підтримкою депутатів, зокрема з опозиції?
Є декілька знакових депутатів, з якими нас зв'язує минуле. Ми протягом 2004 року побували в різних палітурках, а зараз життя розкидало по різні політичні сторони. І мені важливо, щоб ці люди ознайомилися з достовірними фактами цієї справи. А як вони почнуть голосувати потім — для мене вже не має значення.
Якщо вам все-таки доведеться покинути пост міністра оборони, як бачите своє майбутнє?
Це коли я перший раз йшов з поста міністра економіки, то вийшов на вулицю і не знав, куди йти. Зараз інша ситуація. Наприклад, хочу, щоб Херсонес внесли до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Я очолюю фонд «Україна — ЮНЕСКО». Або ж займуся громадською роботою в Інституті конкурентного суспільства, який займається дослідженням в області підприємництва. В той же час, я професор Національного університету імені Шевченка, читаю лекції з інвестицій на економічному факультеті.
Зараз настають кадрові перестановки в Секретаріаті. Може, туди на роботу підете?
Ні, про що ви говорите! Я поки працюю міністром оборони.
Враховуючи, що Міністерство оборони очолює цивільна особа, не відчуваєте з боку військових обережного відношення до себе?
Коли я прийшов в міністерство, тут панував страх. Йдеш по коридорах і бачиш, як люди втискаються в стіни, щоб ти їх не помітив.
Чого ж так побоювалися військові, «втискуючись в стіни»?
Вони звикли: прийшов новий начальник – чекай скорочень. Я ж пробую повернути їм почуття власної гідності. Зокрема, влітку було ухвалено стратегічне рішення про те, що більше скорочень в армії бути не повинно.
Але з іншого боку, з вашим приходом всі заступники міністра були замінені. Команда колишнього міністра Анатолія Гриценка була вимушена піти.
Дійсно, замов звільнили практично всіх. Але це не моя ініціатива – було таке політичне рішення президента.
Чому на їх місце взяли не військових, а цивільних осіб, що працювали, до речі, з вами і до Міноборони?
Військові – це генеральний штаб. А заступники – це менеджери.
У бюджеті на 2009 рік армії виділено 8,4 мільярда гривень, що в чотири рази менше запрошуваної суми. Які статті озброєних сил цього року залишаться без фінансування?
Простіше сказати, що фінансується. Є гроші на зарплати, продовольство і, в деякій мірі, на комунальні послуги. А ось на підготовку військ є тільки 15% коштів від потрібних.
Скільки боргів на сьогоднішній день має Міноборони?
Є борги по електроенергії – більше 30 мільйонів гривень. Але ми намагаємося, щоб заборгованість не перевищувала двох місяців. Зараз заборонено відключати електроенергію частинам, які знаходяться на чергуванні. Це стосується і підрозділів, обслуговуючих їх. Є борги у підприємств Міністерства оборони. Але це господарські суб'єкти, ми не даємо їм замовлення. А ось по зарплаті військовослужбовцям боргів на сьогоднішній день не маємо.
