У. Галицький: Безробіття пройде, як грип
За даними Держкомстату, в грудні 2008 року офіційно безробітними були 844.9 тис. наших співвітчизників, що складає 3% від числа працездатного населення. Але вже на цьому тижні їх кількість збільшилася до півтора мільйона чоловік, а наприкінці року налічуватиме до трьох мільйонів.
Директор Державної служби зайнятості України, керівник виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Владимир Галицький вважає безробіття явищем тимчасовим. І пояснює чому. Нам би його оптимізм.
Володимир Михайлович, скільки українців залишилося без роботи з початку 2009 року? У яких галузях пройшли наймасовіші звільнення?
Слово «безробіття» сьогодні у всіх на вустах не тільки в наший країні, але й у всьому світі. Наслідки світових фінансово-економічних процесів торкнулися всіх галузей економіки України без виключення. В першу чергу, постраждали будівельна галузь, металургійна і хімічна промисловість, в яких відбулися скорочення обсягів виробництва і найбільш масові звільнення співробітників. Ситуація на ринку праці нестабільна. Проте, за даними моніторингу, який проводить Державна служба зайнятості, ця ситуація в даний час починає дещо вирівнюватися. У січні-лютому 2009 року ми відзначали уповільнення темпів зростання кількості зареєстрованих у нас людей. Крім того, зменшилися темпи скорочення кількості вакансій.
Так, в січні цього року чисельність людей, що звернулися в центри зайнятості, зменшилася в порівнянні з груднем 2008 року на 129.3 тис. чоловік. За перший робочий тиждень лютого в центрах зайнятості було зареєстровано 32.7 тис. чоловік. При цьому, якщо в кінці 2008 року кількість вакансій, заявлених працедавцями в службу зайнятості, щодня скорочувалася в середньому на 2 тисячі, то в другій половині січня 2009 року – вже на 500 одиниць, а зараз щоденна кількість вакансій практично не змінюється. Не дивлячись на це, в цілому ситуація залишається напруженою – на початку лютого поточного року на обліку в центрах зайнятості знаходилося 930 тисяч чоловік, не зайнятих трудовою діяльністю, для яких в наявності було всього біля 85 тис. вільних робочих місць. Тобто на кожну вакансію претендувало 11 чоловік (для порівняння: на початку лютого 2008 року – 4 людини). А у ряді регіонів ця цифра набагато вища: у Вінницькій області – 39, в івано-франківській і Хмельницькій областях – 48, а в Черкаській області – 77 чоловік.
Які регіони країни є лідерами з безробіття?
Зростання звернень в центри зайнятості відбулося в усіх регіонах, найістотніше – в Полтавській, Вінницькій, Харківській, Дніпропетровській і Донецькій областях, де в кінці минулого року збільшення кількості безробітних складало 15–20 тис. осіб протягом місяця.
Яким, за Вашими прогнозами, буде рівень безробіття в поточному році?
Прогнозується, що рівень безробіття, визначений за методологією Міжнародної організації праці, в 2009 році досягне 8.5–9.0% економічно активного населення. Послугами служби зайнятості в 2009 році можуть скористатися понад 3 млн. осіб.
Зрозумійте мене правильно, називаючи ці цифри, я менш за все хочу посіяти в нашому суспільстві паніку. Її і так вже достатньо. Людей можна заспокоїти тільки правдою. Тільки коли людина знає реальну ситуацію, він може її адекватно оцінити.
Які спеціальності сьогодні залишаються затребуваними на українському ринку праці?
Сьогодні працедавці пропонують різні вакансії в багатьох сферах діяльності. Робочі місця є майже в усіх галузях. Активний пошук працівників ведуть державні і комунальні підприємства, які пропонують вакансії слюсарів, електромонтерів, малярів, монтажників, електрогазозварників. Мають попит професії сфери обслуговування – продавці і офіціанти. Затребуваними залишаються водії і охоронці. Щодо вакансій службовців, останнім часом з'являється попит на менеджерів з реклами, менеджерів з продажу, мають попит IT-фахівці і працівники страхових компаній. Почали повертатися на свої робочі місця працівники банківської сфери – «антикризовники», фахівці з роботи з клієнтами і агенти з продажу банківських послуг.
Як і раніше залишається великий попит на фахівців вищої ланки, топ-менеджерів. А фахівцями початкового рівня майже перестали цікавитися. В той же час на бухгалтерів попит за останні два тижні знизився майже втричі, а на економістів і касирів (в банках, на підприємстві) – вдвічі.
Згідно Закону «Про внесення змін до деяких законів України відносно зменшенні впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення», розмір внесків до Фонду загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття збільшується на 0.4%. На вашу думку, чи допоможе даний захід покрити дефіцит Фонду і впоратися з виплатою допомоги?
Так, дійсно, 13 січня 2009 року в Україні набув чинності Антикризовий закон, норми якого спрямовані на забезпечення збереження кадрового потенціалу підприємств, недопущення зростання рівня безробіття, і який також визначив джерела для покриття дефіциту бюджету страхового Фонду на випадок безробіття в 2009–2010 роках.
Чи допоможе дана міра впоратися з виплатою компенсації безробітним? Якщо відповідати стисло – то так, звісно ж допоможе. Дефіциту бюджету Фонду соціального страхування на випадок безробіття сьогодні немає. Це досягнуто завдяки законодавчим нововведенням.
Що має на увазі термін «громадські роботи»? Наскільки, на вашу думку, введення оплачуваних громадських робіт допоможе в боротьбі з безробіттям?
Оплачувані громадські роботи – це загальнодоступні види некваліфікованих робіт, а також кваліфіковані роботи, які організовуються з метою надання додаткової соціальної підтримки і забезпечення тимчасової зайнятості громадянам, які шукають роботу. Завдяки участі в громадських роботах безробітні можуть відновити трудові навики, мати відповідний заробіток, а іноді – отримати постійну роботу.
Ці роботи організовуються в регіонах відповідно до потреб даної адміністративно-територіальної одиниці і сприяють її соціальному розвитку. Види оплачуваних робіт визначаються місцевими державними адміністраціями, виконавськими органами відповідних місцевих рад.
Новий Антикризовий закон ввів також таке нове поняття, як загальнодержавні оплачувані громадські роботи: будівництво і реконструкція спортивної, транспортної, медичної і туристичної інфраструктури, зокрема в рамках підготовки до Євро-2012. На цих роботах будуть задіяні інженери, проектувальники, виконроби, монтажники, токарі та інші. І наше завдання – надати підприємствам фахівців з громадян, які стоять на обліку в центрі зайнятості як безробітні.
У разі згоди на такі роботи, безробітні знімаються з обліку, а після закінчення терміну роботи на загальнодержавних оплачуваних громадських роботах виплата з безробіття таким особам призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Чи багато безробітних погоджується сьогодні на перекваліфікацію? За якими фахами переважно навчають в центрах зайнятості?
У 2008 році професійне навчання згідно рекомендації державної служби зайнятості пройшли понад 245 тис. осіб. Сьогодні професійну підготовку і перекваліфікацію ми проводимо тільки під замовлення працедавця в основному з робочих професій і підвищуємо кваліфікацію з метою розширення знань з вже наявного фаху. У січні 2009 року профнавчання проходили 40.3 тис. безробітних.
Які професійні якості цінуються працедавцями в нинішніх економічних умовах?
Потрібно розуміти, що в будь-яких економічних умовах в працівнику завжди цінувався професіоналізм. Працедавці мають потребу не тільки в наявності диплома у своїх співробітників, але і в глибоких знаннях і певних навиках в роботі, тому потреба в наявності висококваліфікованих кадрів спостерігається постійно.
Наскільки українці знизили свої очікування зарплатні за останні два-три місяці? Чи відбувся перелом в тенденції, коли не претендент, а працедавець диктує умови і рівень зарплати?
В умовах, коли кількість нових клієнтів в державній службі зайнятості росте, а кількість актуальних вакансій в порівнянні з минулим роком зменшилася вдвічі, підшукати роботу з високою заробітною платою стає все складніше. Тому люди змушені погоджуватися на нижчу зарплату. Приведу такий приклад. Ще минулої осені в Києві на зарплату в 1500 грн. охочих було, прямо скажемо, небагато. Сьогодні такі вакансії заповнюються досить швидко. Якщо людині дійсно потрібна робота, то вона погодиться і на такий варіант. Але навіть в умовах економічної нестабільності ніхто не відміняв ні професійного зростання, ні розвитку кар'єри!
Що Ви можете порадити людям, які залишаються на даний момент без роботи?
Тих, хто залишився без роботи, перш за все прошу: не піддайтеся паніці. Хвиля безробіття, викликана економічною нестабільністю, пройде, як стихійне лихо або епідемія грипу. А щоб бути затребуваним на ринку праці, як я вже говорив, потрібно бути майстром своєї справи, професіоналом. Якщо цього немає, Ви відчуваєте в своїх знаннях і професійних навиках якусь слабинку – раджу починати з малого, а далі – розвиватися, рости. Час наявності дипломів за відсутності знань пройшов, залишився в «докризі». Професіоналізм – вимога будь-якого сучасного працедавця.
Якщо Ви залишилися без роботи або працедавець попередив Вас про майбутнє скорочення – будь ласка, звертайтеся в Державну службу зайнятості. Вже пройшли ті часи, коли службу зайнятості сприймали як організацію, яка займається працевлаштуванням виключно якихось асоціальних типів або некваліфікованих невдах. Візит в центр зайнятості – це лише частина нового життєвого етапу, поштовх для розвитку особистих і професійних якостей.
Фахівець з профорієнтації, який є в кожному центрі зайнятості, зможе вислухати, провести тестування, підказати, в якому напрямі можна розвивати професійні якості далі. Можливо, слід змінити професію, виходячи з особових характеристик і враховуючи реальні потреби ринку праці. Крім того, в центрах зайнятості організовуються тренінги з техніки пошуку роботи, зокрема з елементами психологічної підтримки.
Нагадуємо, що всі послуги Державної служби зайнятості безкоштовні, а вакансії – актуальні, на відміну від недобросовісних приватних агентств, у яких за чималі гроші можна отримати перелік неіснуючих вакансій. Реальність пропонує нам нові умови, якщо завгодно – нові правила гри. І від того, приймемо ми їх чи ні, захочемо, чи зможемо змінитися, залежатиме якість нашого життя, у тому числі і наявність роботи.
