Михайло Чечетов: Щоб взяти гроші, розуму не треба

Член парламентської фракції Партії регіонів, член Комітету ВРУ з питань промислової і регуляторної політики і підприємництва, Михайло Чечетов вважає, що Україні необхідна єдина антикризова програма, підписана президентом, прем'єром і головою Національного банку, за яку вони повинні нести спільну відповідальність. Про це він розповів в інтерв'ю АМІ «Новини-Україна».

Чи потрібний Україні другий транш кредиту Міжнародного валютного фонду, навколо якого сьогодні так багато полеміки?

Україні, як повітря, потрібна єдина антикризова програма, підписана президентом, прем'єром і головою Національного банку, щоб потім вони не перепихали відповідальність один на одного. Це є у всіх країнах світу. У цій програмі треба поетапно розписати, що робити. Крім того, найголовніше – під це повинен бути розписаний часовий фінансовий ресурс, що конкретно виконується і хто конкретно контролює. Також під цю програму повинні бути прийняті зміни до бюджету, теж підписані президентом, головою НБУ і прем'єром. Ось тоді у нас і долар буде спокійний і ніхто не буде один на одного пальцем показувати – Тимошенко на Ющенка, що він ворог народу, а той на неї, а потім – на Нацбанк. Тоді вони всі будуть в одному човні, якщо потонуть, то разом, а якщо виплиють, то втрьох. Їх треба зв'язати одним мотузком, тоді не буде смикання і критики.

Якби була у нас антикризова програма, в якій описані поетапні кроки, фінансовий, старанний контроль, якби під це бюджет у нас був би скоректований, то природно, не було б необхідності в кредиті, а якщо і брати кредит, то не так. Кредит ми взяли. Щоб взяти гроші, розуму не треба – знайти, хто займе, а витратити – взагалі можна без розуму. А ось щоб їх повернути – вже потрібні мізки, тому що, щоб повертати гроші, їх треба заробити.

Тут треба подумати, ми вже отримали один транш МВФ, виникає питання – куди пішли ці гроші? Де вони?.. Я розумію, якби ці засоби були використані на утримання курсу і курс тримався 6-6,5 гривень за долар, але ми витратили валютний транш, а у результаті маємо найвище знецінення грошової одиниці в світі. Ми ж попереду планети всієї, вище за нас тільки плем'я тумба-юмба. Вбухали кудись цей транш, куди він пішов, в чию кишеню, може, до виборчого фонду, на чиюсь передвиборчу кампанію?.. Тому що ці гроші не пішли в реальний сектор економіки. Наприклад, у Франції Саркозі взяв два кредити і надав їх французьким автомобільним підприємствам і попередив, щоб жодна людина не була звільнена. Там порахували і сказали, що грошей все одно не вистачить, на що він відповів, щоб позакривали підприємства в інших країнах світу, а удома нічого не чіпали. Те ж саме американці – шуганули 50% бюджету на антикризову програму в реальний сектор економіки, створили п'ять мільярдів робочих місць. Я не хочу, щоб хтось знову поклав в свою кишеню мільярдів десять або узяв ці гроші на передвиборчу кампанію, а потім нашим дітям віддавати, чому вони повинні за когось розплачуватися?..

На що треба використовувати кредит, якщо його брати?

Якщо брати кредит, то його треба використовувати, як це зробили американці. А те, що виходить – болячка одна, Америка заразила нас, Західну Європу, всі країни, але від тієї болячки в Америці і Західній Європі лікуються по-одному – вони в першу чергу підтримують реальний сектор економіки, а нас примушують лікуватися по-іншому, пропонують нам загорнути в асфальт свій реальний сектор економіки. Але так не можна – якщо грип вже у американця і в українця, то тільки божевільний лікар може порадити лікувати грип, зробивши операцію по видаленню апендициту. А нам пропонують саме це. Давайте лікуватимемо свою економіку, як американці, французи, німці – вони акцентовані на реальний сектор економіки, у них через всю програму проходить червоною ниткою підтримка реального сектора економіки, реального виробництва, захист реального виробника. Американці підняли митні збори, щоб китайська сталь не проходила і купували свою. Як там не пищали, їм до лампочки – вони своїх захищають, а кого захищає наш уряд – одному Богу відомо, тільки не свій народ, не свою країну.

Які зміни необхідно внести до державного бюджету, щоб обійтися без кредиту?

Перш за все ми повинні розуміти, що є кошторис витрат, і, напевно, треба зробити так, щоб через бюджет ми могли надати допомогу і реальному сектору економіки, і малому бізнесу і підприємництву. Треба, щоб від ухвалення цього бюджету було комфортніше малому бізнесу і підприємництву, тому що зараз крупні підприємства закриватимуться, люди звільнятимуться і будуть потрібні робочі місця. Значить, десь вони повинні піти в сегмент малого бізнесу. Наприклад, я недавно був на фабриці, де виготовляється матеріал для пошиття одягу для Міноборони. У нас скоро армія ходитиме в обносках, під час війни і те одяг частіше міняли, ніж зараз. Так от до бюджету можна закласти гроші, і хай Міноборони купить на цій фабриці сукно – таким чином запуститися механізм роботи фабрики і солдатів одягнуть.

Крім того, треба відмовитися від популістської ідеї бюджету. Юлія Володимирівна робить бюджет так, щоб сподобатися. Її трагедія в наступному: країна захворіла, але захворіти можна і від приємного, поїв морозива – приємно, але ангіна, хтось горілку п'є – приємно, а печінка болить, можна палити і заробити рак легенів, і так далі. Тобто захворіти можна і від приємних речей, а ось коли захворів і починаєш лікуватися, то лікування вже не буде приємним: пігулки гіркі, уколи хворобливі, а комусь і операцію треба складну робити. Але якщо не лікуватися, то можна і на той світ відправитися.

Так от вийшло, що Юлія Володимирівна своїми популістськими подачками – образно кажучи, то морозиво, то сто грам, то сигаретка – заразила наше суспільство, ми захворіли ось цими популістськими подачками від приємного. А як же може бути інакше, коли в бюджеті, не зважаючи на зростання реального сектора, підвищуються зарплати, пенсії, соціальні виплати, то по тисячі гривень виділяють незрозуміло як, то за професійну армію кричать, а реальний сектор економіки не рухається, покриття немає. То потім кредити пішли, тому що це приємно, а зараз ми сильно захворіли і потрібно лікувати. Тимошенко розуміє, що для того, щоб не померла економіка, треба лікувати, а лікування буде хворобливе. Але якщо вона почне лікувати, тоді, природно, народ України до неї відноситиметься негативно – боляче, неприємно – і вона втратить рейтинг. І вона не хоче лікувати, їй краще і далі ще такі подачки дати, тобто хай краще помре половина підприємств і так далі, та зате у мене рейтинг буде високий, тому що люди поки не розуміють, що далі після реанімації буде тільки морг і могила.

От чому ми говоримо, що треба зараз провести вибори президента і парламенту, щоб всі пішли у відставку, щоб прийшла нова команда, яка не боялася б приймати непопулярні заходи, яка б почала лікувати. І світовий досвід показує, що найбільш радикальні реформи завжди проводять або президенти, яких обирають, або в парламентських республіках парламентська більшість в перший рік після виборів. Людину тільки вибрали, і у нього величезний кредит довіри, навіть якщо він прийматиме жорсткі заходи, все одно люди будуть йому це прощати. У перший рік приймається близько 70% непопулярних заходів, стискається рейтинг – і це дає можливість рванути вперед. А що може прийняти Ющенко при 2% рейтингу? А популістка Тимошенко взагалі не буде нічого приймати, тому що у неї в голові тільки президентське крісло, вона лікувати не буде, вона заганятиме в труну і економіку, і країну! Ось в чому трагедія Тимошенко – вона розуміє, що треба лікувати, але якщо вона почне лікувати, то не буде президентом.

Єдиний вихід – відправити уряд до відставки?

Не тільки уряд – кращий варіант одночасно через два місяці в травні-місяці провести вибори і парламенту, і президента, і тоді, умовно кажучи, йде Янукович в президенти і перемагає. Партія регіонів, природно, перемагає на парламентських виборах – раз за нього проголосували, то і за партію проголосують. ПР тоді формує більшість в парламенті, Кабінет міністрів, і тоді президент, прем'єр, більшість в парламенті, Кабінет міністрів – буде ядро ПР, одна партія, так, буде якась опозиція, але у владі буде єдність. І тоді на 10 років в країну повернеться спокій, стабільність, і ми готові за 10 років зробити величезний ривок.

Тобто уряд Тимошенко вже не може виправити своїх помилок?

Може, але не буде цього робити. Тимошенко розумна, вона все розуміє, але вона готова пожертвувати економікою, країною аби стати президентом.

Ще одна тема, про яку багато говорять останнім часом, – загроза дефолту. На вашу думку, чи загрожує Україні дефолт?

Дефолт – це неспрможність держави платити по боргах. Є об'єктивні передумови дефолта і суб'єктивні. Як професійний економіст і людина дуже добре інформована, хочу відзначити, що об'єктивних передумов для дефолту в Україні немає, а суб'єктивні є. А що таке суб'єктивні? Кожен крок бездарної влади наближає нас до дефолту, ось де біда. От чому, щоб суб'єктивний чинник наближення до дефолту не переміг об'єктивні передумови, треба цю антинародну владу прибрати.

Опозиція не підпише угоду про отримання кредиту, а влада не хоче приймати антикризову програму, якщо в цих умовах не буде транша, що тоді?

А причому тут опозиція?.. Є влада – президент, прем'єр і голова Нацбанку. Вони повинні кров'ю підписати антикризову програму, щоб потім її виконувати, а опозиція допомагатиме контролювати, інакше всі розікрадуть, один транш МВФ прийшов, і де гроші?.. Опозиція – теж влада, але програму повинні реалізувати ті, в чиїх руках безпосередньо знаходяться важелі управління. І таким чином разом виконуватимемо – Ющенко, Тимошенко і Стельмах виконувати, а ПР – контролювати. Тому чого вони тягнуть – вже давно пора було підписати! Якщо кричать, що програма є, – так хай Ющенко її підпише, може, гроші закінчилися і президент не може ручку купити – так ПР виділить їм ручки, хай підпишуть, щоб країна знала героїв!

Деякі експерти заявляють, що якщо МВФ не дасть Україні грошей, то в нашу економіку не вкладатимуть гроші інші кредитори, тому вимоги МВФ треба виконувати. Яка ваша точка зору?

Є така думка, що якщо МВФ дає кредит, то він підтверджує нормальний кредитний і інвестиційний рейтинг країни і тоді і інші країни можуть давати і так далі. Але я думаю, що, наприклад, Росії до лампочки МВФ, вона і так може нам дати кредит. Тобто і інші країни можуть дати кредит і без МВФ.

А так говорять ті, хто настроєний пронатівськи, прозахідно, хто не може без Америки, хоча сама Америка не дивиться на МВФ, це вона нам радить, щоб ми лікувалися по МВФівським рецептам і знищили свій реальний сектор економіки. Все можна, це байки, щоб показати, що ми без Заходу нічого не можемо. Можемо! Якби ми не зробили з Росії ворога, якби ми залишили той договір по газу, який був у Януковича декілька років, то зараз легше б всім жилося. А ми з Росії сліпили образ ворога, і адекватна реакція Росії у тому числі і по газових домовленостях, і по ринках збуту для наших підприємств сприймається як неадекватна.

Захід нас не виручить, головний наш стратегічний партнер – Росія, і головну допомогу ми можемо отримати тільки від неї. Ми – дві незалежні держави, але ми повинні будувати такі відносини, як держави, в яких проживають два братські народи, що вийшли з однієї колиски – Київської Русі. Я упевнений, що люди це вже починають розуміти.