Психолог: дивитися українські новини шкідливо для здоров'я

Наскільки фінансова криза впливає на свідомість людей? Які погрози вона несе для суспільства?

Вплив кризи на свідомість людей дуже значний. Причому, що цікаво, його масштаби постійно роздуваються провідними політичними лідерами в невідомих цілях. Психологи добре знають, що в періоди криз, депресій хороші політики намагаються заспокоїти народ. А ось наші політики формують чомусь катастрофічні очікування. За даними опиту експертів, 58% з них вважає, що криза, звичайно, має місце, але її масштаби штучно перебільшуються, і вона штучно посилюється деякими кроками Національного банку і уряду.

Також добре відомо, що однією з причин будь-якої кризи є паніка. Наприклад, коли люди починають забирати свої внески з банків, фінустанови дружно починають «лопатися», а фінансова система розвалюватися по частинах, що і викликає кризу. Тому кращий спосіб посилити кризу – це постійно підкреслювати його масштабність і неминучість. Тому політики, якщо вони хоч трохи знайомі з політтехнологіями, повинні розуміти це. А якщо вони цього не розуміють, то вони професійно непридатні.

А чим загрожує ось такий постійний тиск на суспільство розмовами про колапс?

Посилюванням депресивних і суїциїдальних настроїв. Можливо навіть настання соціально-психологічного шоку, який може привести до того, що у людей просто почнуть опускатися руки, розповсюджуватися відчуття безнадійності. Люди будуть просто мовчазно чекати, нічого не роблячи для свого порятунку. У економічному плані це обернеться, зокрема, вивозом капіталу з України.

А чи може все це досягти певної межі, після якої послідує соціальний вибух і повне психологічне перезавантаження суспільства?

Знаєте, ситуація з подібним перезавантаженням описана в одному хорошому анекдоті. Під час єврейських погромів генерал-губернатор однієї з російських губерній наказав відняти у євреїв все. Його доручення виконали. На питання, як поводяться євреї, підлеглі відповіли, що євреї ридають і рвуть на собі волосся. Губернатор велів ще раз піти до них і відібрати те, що євреї приховали. Його наказ виконали, але знову на питання, як вони поводяться, відповіли – посипають голову попелом, ревуть. «А-а-а, значить, ще не все відібрали», – сказав губернатор, велів знову піти до євреїв і нарешті вишкребти абсолютно все. Його вказівку виконали. На питання, чи плачуть вони знову, йому відповіли: «Ні, сміються». «Все, більше їх не чіпайте!», – перелякано наказав губернатор.

Наступає такий момент, коли інстинкт самозбереження блокується, і людина перестає боятися. Ось такий момент може наступити і в українському суспільстві, оскільки криза вже починає зачіпати базові первинні потреби людей – потреби в їжі, житла, захисту.

Коли, на вашу думку, українці почнуть сміятися?

Важко сказати. Треба враховувати багато чинників: і менталітет, і історичні традиції. Але не виключено, що такий момент може наступити.

А що влада повинна зробити для того, щоб уникнути соціального вибуху?

Для початку необхідного кардинально поміняти політичну стратегію. Від стратегії ситуативної поведінки в політиці і економіці потрібно переходити до системної поведінки. Банально, але політик повинен в першу чергу думати не про своє благополуччя, а про народ і державу.

Все, що ми зараз бачимо в українському політикумі, має давні історичні традиції. Дуже часто в історії наший країни самолюбність окремих представників влади заважала їм піклуватися про благо Батьківщини. Можна пригадати українську Руїну XVII сторіччя, коли після смерті Богдана Хмельницького за його булаву почали боротися між собою різні козачі полковники, що привело до громадянської війни і повного руйнування всієї Правобережної України. «Парадом самолюбств» називав епоху Руїни український історик Яворницький.

Цього року в Україні повинні відбутися вибори Президента, і, можливо, парламенту. Як люди поставляться до них: прийдуть на дільниці, щоб поміняти владу, або ж повністю проігнорують їх?

Є різні варіанти. Цілком може бути, що вибори взагалі не відбудуться, оскільки люди просто не вірять, що вони зможуть своїм голосом щось змінити і не прийдуть на голосування. Зараз люди впевнені, що вибори нічого не принесуть для народу, тільки приведуть до зміни однієї команди клептоманів інший.

Чи можлива поява нової жорсткішої політичної сили, яка зуміє провести «перезавантаження» суспільства в цілому?

Такий варіант можливий. В період депресії і хронічної соціально-економічної кризи у людей загострюється потреба в сильній руці, яка, по їх очікуваннях, нарешті наведе лад. Навіть з порушенням демократичних норм, які в цей період широким масам не так і потрібні. Правда, такому розвитку подій може перешкодити відсутність в Україні традицій сильної державності.

Інший варіант більш песимістичний – розвал України.

А чи зможуть українці прийняти «сильну руку»?

Не виключено. Недавно проводилися дослідження, згідно з якими 30% українців готові прийняти сильну руку, навіть з порушенням їх демократичних прав і свобод. Звичайно, 30% – це меншість, але відзначу, що в основному революції робилися руками лише 1% суспільства. Отже, багато чого для соціального вибуху і подальших змін не треба.

Як людям боротися в психологічному плані з цією кризою, що треба робити, щоб зберегти свою психіку здорової?

Потрібно тонами їсти шоколад, позитивно мислити. Потрібно самопереконання в тому, що криза проходить, що її і зовсім немає. З цими позитивними думками активно і бадьоро працювати. А ще користуйтеся порадою професора Преображенського – не читайте радянських газет, в нашому випадку, українських, не дивіться новини. Це дійсно шкідливо для психічного здоров'я.