ЧЕСЬКИЙ РОСІЯНИН ПАВЛО КОРШИКОВ: <<ХАЙ ЖИВЕ ПРАЗЬКИЙ МАЙДАН!>>

Недільного полудня під дзиґарями, як завжди, гурт гостей чеської столиці.
Чекають на небачене видовисько. Але не менший гурт і неподалік, біля
пам'ятника Яна Гуса, де стоїть маленький намет, запнутий українським
синьо-жовтим прапором. Чеський рух <<Празький Майдан>> проводить свою
щотижневу акцію на підтримку України і водночас на протест проти байдужого
ставлення чеської влади до російської агресії. І в натовпі, і перед
мікрофоном лунає як чеська, так і вкраїнська мова. Аж ось перед мікрофон
стає худорлявий чоловік у шкіряній куртці і промовляє чистісінькою
російською, але зміст ним мовленого так само чистісінько український. Двоє
дівчат у традиційних українських віночках скидаються поглядами: <<Хто то
такий є?>>.


З РОСІЇ ПУТІНА ДО ЧЕХІЇ ГАВЛА

 Уже кілька місяців щосуботи і щонеділі виходить на Старомак, як кажуть
пражани, сорокашестирічний Павло Коршиков. Наскрізь росіянин, сибиряк, він
уболіває за долю України і не може погодитися з промосковськоє позицією
чеського президента, чеського прем'єр-міністра та деяких інших чеських
політиків, які вдають, що Росія не є агресором, а Україна не є жертвою. Не
може погодитися й тому, що віднедавна Чехія стала його, Павла Коршикова,
другою батьківщиною. Сибірський математик, програміст, він з початком
путінської епохи зрозумів, що з демократією покінчено, що путінська Росія
дедалі більше нагадуватиме Росію часів <<Таємної канцелярії>>, яка була
попередницею КҐБ-ФСБ, а тожі поклав собі емігрувати. Але куди?

 Підказала нагода. Зателефонував якось приятель, теж росіянин, з Чеських
Будєйовиць і порадив: <<А подавайся-но сюди!>>. Заробітчанський талан
Коршикова в Чехії оминув: програмістів по всіх усюдах бракує. Працював за
фахом і не ліз в політику. До осені 2013-го, уточнює найвідоміший у Празі
проукраїнський росіянин. Восени Коршиков стажувався в Іспанії і там
довідався, що коїться на київському Майдані. Зацікавився. Схотів подивитися
на власні очі. У Києві був на Різдво. Нині пригадує, що його найбільше
вразило: <<Українці на Майдані дискутували, співали, молилися й чекали, що
той Янукович почує їхні голоси, а дочекалися кийків й пострілів у спину...>>.


ПРАГА - ЦЕ НЕ КИЇВ?

 Вернувши до Праги, колишній сибіряк побачив, що й тут, на Старомаку,
з'явився <<Празький Майдан>>, та що проти київського організвано його
по-аматорськи. Співпраця почалася з того, що Павло Коршиков запропонував
празьким майданівцям свої гучномовці. А далі було чимало спільних заходів. У
Павловому гаражі виготовляли плакати і транспаранти, мітингували проти
продажу Росії французьких <<Містралів>> і, звичайно ж, виходили по вихідних на
Старомнєстський майдан і напинали <<майданівські>> намети. <<Виходитимемо поти,
- каже нетиповий празький росіянин, - поки чеський уряд не зрозуміє, що він
зраджує Україну>>.

У чому, на думку Павла Коршикова та його товаришів з чеського
проукраїнського руху, полягає зрада? <<Та хоча б і в тому, - пояснює він, -
що найвищі представники чеської політичної еліти - президент Мілош Земан,
прем'єр-міністр Богуслав Соботка, міністр закордонних справ Любоимр Заоралек
- уперто твердять, що на сході України маємо не російсько-українську війну,
а війну громадянську, що на українських теренах нема російських військ>>.
Далі Павло Коршиков згадує геть промосковську промову Земана на конференції
<<Діалог цивілізацій>>, яку організували друзі Путіна і на яку чеський
президент приїхав їхнім коштом, згадує, як опирався Богуслав Соботка
прийняттю останніх протиросійських санкцій...

 Підпис Павла Коршикова стоїть під листом <<Празького Майдану>>, що його
надіслано главі уряду Богумилу Соботкові. Вимога підписантів: <<Захистіть
Україну!>>. <<Чехія, яка на цілий світ славиться своєю зброєю, постачає її
курдам. А чому не українцям?>>, - риторично запитує наш співрозмовник.
Виглядає, що його запитання так і залишиться риторичним, бо глава чеського
уряду, який досі не спромігся відповісти на листа празьких майданівців,
заявив днями: <<Нашу допомогу Україні зброєю можна було б сприйняти на даному
етапі (російсько-українське перемир'я. - Ред.) як спробу поглибити певною
мірою російсько-український конфлікт>>.

 <<А чи змінилося за ті кілька місяців, що існує <<Празький Майдан>>, ставлення
типових празьких росіян до України? <<Важко сказати, - замислюється Павло. -
Більшість росіян, з якими я спілкуюся, уникає цієї теми. Не хочуть говорити.
Гадаю, що і <<неохота>> то є позитивна ознака. Коли в неділю, п'ятого жовтня,
ми йшли походом від Старомаку до палацу, в якому працює чеський Кабінет
міністрів, минули російський антимайданівський пікет. Стояв він під гаслом
<<Прага - це не Київ!>>.

Микола Шатилов, Прага