Шарівка: шанс на життя (фото)

Аліна Курлович | Понеділок, 27 жовтня 2014, 15:11

У жовтні в бібліотеці ім. Короленка відбувся круглий стіл, присвячений питанням порятунку та збереження Шарівського палацу. З 1925 року в Шарівському палаці знаходився туберкульозний санаторій, який закрився 4 роки тому. З того часу палац знаходиться на балансі комунального закладу охорони здоровя «Обласний туберкульозний санаторій «Шарівка». На сьогодні палац руйнується, адже, бюджетних коштів не вистачає навіть на утримання, не говорячи вже про реконструювання. Організатори круглого столу – фонд «Омріяна країна» (засновники Юліана та Олексій Толкачови), який на даний час укладає договір оренди Шарівського палацово-паркового ансамблю строком на 25 років. Наша кореспондентка спеціально для «Справжньої Варти» змогла поспілкуватися з Юліаною та Олексієм Толкачовими.

- Ви укладаєте договір строком на 25 років. Що вас спонукало до такого рішення?

Юліана: Ми дотримуємося ідеї, що «краса – врятує світ», і його й справді потрібно рятувати! Люди, які живуть у квадратних будинках і не знають краси природи – у них не має відчуття прекрасного. А це відчуття надає фундамент у житті та орієнтир, адже, зараз так мало орієнтирів! Ми повинні думати не лише про себе, а й відчувати відповідальність за навколишнє середовище, в якому живемо. Ось ця відповідальність й підштовхнула нас до того, щоб це зробити! Ми поміркували: «хтось це повинен зробити, а якщо у нас вийде!?»

- Хто опікувався до Вас Шарівським палацом?

Олексій: У Шарівському Палаці з 1925 року був туберкульозний санаторій, і досі він знаходиться на комунальному забезпеченні закладу охорони здоров’я Шарівський туберкульозний центр санаторію. Чотири роки тому з Шарівки виїхали всі хворі, однак залишився ще колектив: адміністрація, охоронці, які й врятували пам’ятку від банального розграбування. У місцевому бюджеті коштів не має ні для господарювання, ні, тим паче, для відновлення. І тому ми вирішили виступити з ініціативою, щоб передали палац на баланс Благодійного Фонду. Ми тоді вже разом піднімемо громадськість, меценатів й почнемо рятувати пам’ятку.

- На вашу думку, чому пам’ятка на межі знищення?

Олексій: Я думаю, що основна причина – це відсутність господаря, який би ставився до пам’ятки з любов’ю, по-господарськи, і з бажанням її зберегти. Навіть, коли там був санаторій, то він опікувався хворими. А через те, що не було власника та достатнього фінансування, палац не реставрували так, як він того потребував.

Юліанна: І мабуть ще й тому, що у нашій державі не має довгострокових проектів, і, зазвичай, про пам’ятки культури забувають…

- Які першочергові кроки задля збереження цієї мам’ятки?

Олексій: У палаці поганий дах, вода тече по стінах, розмиває й руйнує розписи; деякі будівлі вже просто обвалилися!.. Відсутня …система, зруйнована тераса, парк заростає чагарниками, - й все цінне, що там є, втрачається. З року в рік, потрібно більше коштів, щоб повернути палац до того стану, в якому він мав би бути. Найперше зараз потрібно полагодити дах на тих будівлях, які є пам’ятками культурної спадщини національного значення. Потім ми мусимо зробити водовідведення та гідроізоляцію фундаментів, бо вода потрапляє у фундаменти - й надзвичайно волого у палаці! А після цього ми маємо відновити електропостачання, зробити опалення і провести повну капітальну санітарку обробку – дезінфекцію після туберкульозного санаторію. Завдяки цьому, по-перше, палац перестане руйнуватися, а по-друге, його можна відкрити для відвідувачів, адже, там буде безпечно знаходитися.

- Чи вдалося вже укласти попередні домовленості?

Олексій: Ми ще не могли укладати домовленості, бо ми ще не підписали до кінця договір оренди, зараз тільки обговорюються його положення. Але є попередня зацікавленість багатьох суб’єктів: компаній, меценатів, фондів. Ми зараз розробляємо форми співпраці, як ми зможемо долучати до співпраці цих добродіїв. Сьогодні ж ми проводимо круглий стіл у Харкові для того, щоб вибудувати якомога ширше коло партнерів: місцевих активістів- ентузіастів, які допомагатимуть нам у порятунку туристичної пам’ятки.

- Чи можете ви назвати суму, яка потрібна для відновлення?

Олексій: Так, ми рахували. На першочергові заходи (ті, які я вже прераховував) потрібно мільйон гривень. А загалом на всю реставрацію парку та палацу десь від 40-50 мільйонів гривень потрібно. Так, суми великі, але ж це не одномоментно. Реставрація може тривати десь до 10 років. Неможливо зробити все достатньо швидко, будемо поступово покращувати стан палацу.

Довідка:

Шарівський палац – це унікальний пам’ятник архітектури і паркового мистецтва ХІХ поч. ХХ ст., об’єкт національної культури, памятка міжнародного значення. Він знаходиться близько 60 км від Харкова у с. Шарівка Богодухівського району. Шарівський палацо-парковий ансамбль був заснован на початку ХІХ ст. Наприкінці цього ж століття він перейшов у власність барона Леопольда Кьоніга, який розбудував палац та зробив розкішний парк. З 1925 по 2008 рік у Шарівському палаці знаходився туберкульозний санаторій.