Чи є межа російському маразму?
Ні, я не ватник, не русофіл, просто люблю поржать. А на «правильних» ресурсах, без різниці, чи це Інтернет-сторінка, чи бравурний телек анал, звичайно, з «правильним», тобто російським, акцентом дивитись / читати весело.
Я тільки нещодавно переглянув в Інтернеті вже хрестоматійні випуски ОРТ-шних «новин», де йдеться про «розп’ятого» хлопчика в Слов’янську та «рабів» для Нацгвардії. Мушу відзначити, що на цьому каналі працюють найтовстіші тролі чи приколісти чи просто божевільні. Не буду переказувати зміст цих «випусків», бо «боянити» не звик, опишу своє враження від переглянутого, яке вкладається в одне слово — «маразм».
Дійсно, по-іншому мені це означити складно, принаймні цензурно. Російські пропагандисти, в котрих закінчились теми ще на початку літа, не хочуть злізати з улюбленого фашистського коника, якщо можна так висловитись, і починають фантазувати. Взяти хоча б до прикладу той самий випуск новин про «розіпнутого» хлопчика від 12 липня. Здавалось, це найвдаліший зразок («удар по хунтє, накатім») російської пропаганди. Тут є все: сльози «угнєтьонної» біженки (насправді заядлої сепаратистки), відсилки до СС-Галичини, звеличення «ополченського» руху, в якому беруть участь «повсталі шахтарі», «правда» про українських військових («Даже фашисти так нє дєлалі…»). Бракує лише опису «карателя», котрий, «вішаючи» хлопчика, жував гамбургер і фапав на портрет Обами.
Після перегляду мене, як пишуть в Інтернеті, «улибнуло», а потім я присумував. Це було б смішно, якби показували у «Вечірньому Кварталі», але не в типу серйозній програмі.
Російські «журналісти» юморять далі і створюють чимало інших ніштяків, які вони називають новинами й аналітикою. Сюжет про хлопчика відходить на другий план, коли з’являється випуск того ж «пєрвого» про рабів для Нацгвардії… Маразм триває. Продовжуючи «карательську» тему, росозмі придумують чергову казочку про українських вояк, яким пообіцяли «клаптик землі» на Донбасі. Хоча, чи казочка це? Можливо, «пєрвий», сам того не усвідомлюючи, видав плани справжніх карателів щодо майбутнього Донбасу?
Лаври першості по приколам в колишнього ОРТ намагається відібрати інший, не такий відомий канал «Санкт-Петербург», на якому є така собі передача «Реакція з Валерієм Татаровим». У цьому скопіпизд*еному «Однако» тов. Валерій якось відкривав очі росіянам на важку музику, зокрема на «ненужность» гастролювання на теренах «матушки» світових зірок року-металу. Критикуючи жорстокість групи «Cannibal Corpse», забуваючи, що це лише музика, нехай і важка, ведучий доходить «логічного» висновку: «… за збігом обставин Cannibal Corpse успішно гастролювали по Україні якраз перед Майданом…». Ведучий на повному серйозі говорить, що ця група прищепила українській молоді тягу до «розчленьонки», тому не дивно, чому «на Украінє» так багато «каратєлєй». Ноу коментс.
Маразм — відзначальна ознака всього російського/проросійського контенту останніх місяців, і він, маразм, не обмежується ТБ. В Інтернеті також повно божевільних, чимало з них адмінять сепаратистські пабліки. Наприклад, на сторінці т. зв. «ХНР» був пост, у якому розкривались справжні наміри «хунти» з благоустрою Харкова. «Ви в курсі, що з Харкова хочуть зробити столицю фашистів?», — починає рубати «правду» автор поста і з-поміж іншого зазначає: «на місці пам’ятника Леніну встановлять пам’ятник Бандері, найближчу станцію метро перейменують на «Смерть Ворогам»…».
Цікаво, в самій Росії в ці байки Путіна вірять? Мабуть, певна категорія населення так. Чому? По-перше, «ватники» бачать те, що хочуть бачити. У російського етносу закладена потреба до війни, адже це єдина умова його, етносу, виживання. Тому для підтримки цього бажання згодиться будь-що, навіть відвертий маразматичний бред. По-друге, іншого контенту в Росії обмаль…
Дехто ведеться на цю брехню і в Україні. Кричущі та брутальні сюжети б’ють по емоціям, змушують кукурікати: «Ой, що ж вони творять», відключаючи ті рештки мізків, які ще залишились.
Що буде далі? Сюжети про людожерський полк «Азов»? Нацгвардію, що торгує дітьми? Важко навіть уявити, але точно відомо — російському маразму немає меж.
