«Перевтілення» від поетки Юлії Ткачової
Нещодавно відбулася презентація її першої збірки поезій під назвою «Перевтілення». До книжки увійшло близько сотні творів, в яких оспівується тема кохання, зображується краса природи в усіх її проявах крізь призму особистого сприйняття поетки. З нагоди такої події в місцевому палаці культури влаштували концерт, на який запросили видатних поетів та співаків Харківщини.
Після концерту Юлія Ткачова спеціально для «Справжньої Варти» розповіла про те, як народилася збірка її поезій.
Юлія Ткачова, поетка
- Пані Юліє, скажіть будь ласка, на які теми Ви любите писати? Якому змісту надаєте перевагу в своїх поетичних творах?
- Найбільше за все я полюбляю тематику кохання. Мені найлегше її передавати. Велику увагу я приділяю божественній темі та природі в усіх її проявах та порах року. Найдужче виходить писати про осінь, оскільки це найяскравіший період. Зазвичай я більше часу проводжу в кімнаті, рідко виходжу на вулицю, тож із захопленням милуюся осінніми краєвидами крізь вікно. Жовте листя зігріває мою кімнату, мою душу, тому мені завжди хочеться в цю пору року писати та розмірковувати.
- Скажіть, це перша Ваша поетична збірка?
- «Перевтілення» - це перша моя збірка, але до цього я вже публікувала вірші в районній пресі, в альманаху конкурсу-огляду творчої молоді з особивими потребами «Маленький Парнас», у молодіжному літературно-художньому альманаху «Левада». Крім того, я є учасницею районного літературно-музичного клубу «Веселка».
- Юліє, повідайте, як народилася назва книжки, чому саме «Перевтілення»?
- Я раніше непогано малювала, були в мене виставки, конкурси різні, але довелось це улюблене заняття залишити, тому що погіршилося здоров’я, оскільки руки стали слабшими, мені важко стало писати полотна. І ось саме в той момент відбулося якесь перевтілення, я стала змальовувати світ не фарбами, а словами. До речі, символом «перевтілення» є дерево, яке зображене на обкладинці збірки. Одна сторона цього дерева суха, інша – зелена. Ще однією причиною, яка спонукала назвати книгу саме так, стала зміна в моєму особистому житті. Спочатку я була самотня, а зовсім нещодавно знайшла другу половинку, тож ще і тому «дерево» моє зазеленіло, стало яскравим та насиченим життєвою, новою енергією.
- Юліє, поділіться, хто брав участь у виданні Вашої першої поетичної роботи, хто найбільше допомагав у цій справі?
- Найбільшу частину роботи під час видання книги виконав поет і письменник Віктор Степанович Бойко. Він завжди мені все пояснював, ретельно підказував, тобто не тільки помилки мої виправляв, а хотів мене багато чого навчити, підвести до того, щоб я росла та могла вдосконалювати свою поезію. Він найкращий мій літературний наставник. Також у виданні збірки мені допомогли мої однокласники. Один з них працює в типографії, він посприяв саме в плані друку книжки. Дякую Нововодолазькому селищному голові Олександру Сергійовичу Єсіну за надання фінансової допомоги. А ще велика вдячність моїм рідним: мамі, сестрі, моєму коханому, всі вони завжди були поряд зі мною та підтримували під час видання збірки, надихали мене на створення поезій.
Віктор Степанович Бойко, поет, письменник, член Національної спілки письменників України
- Пане Вікторе, скажіть будь ласка, яку роль Ви зіграли в тому, аби ця збірка з’явилася на світ? Як оцінюєте пані Юлію Ткачову як поетесу?
- Я виконував роль модератора під час видання цієї збірки та стримувача емоцій. Дуже важливо, коли автор щиро пише про все, звертається до читача, не копіює якогось класика, не намагається наслідувати когось. Чим раніше так автор починає писати своє, тим скоріше з нього можуть бути якісь результати. Спочатку це не будуть шедеври, але вийдуть речі, які можна буде залюбки читати та декламувати зі сцени. Коли я працюю з людьми з особливими можливостями, то намагаюся зробити так, аби вони в своїх творах виходили за межі свого стану здоров’я, своєї недуги, щоб читач, коли знайомився з їх творами, навіть не здогадувався, що в них є певні особливості зі здоров’ям. Коли людина порпається у своїх недугах, тоді всі ці хвороби закривають світ творчої людини, а в Юлі якраз цього нема, вона бачить світ у всіх його барвах. І це дає можливість Юлії розвиватися далі. В Юлії сильна позитивна енергетика, коли читаєш її вірші, то повністю в них занурюєшся. Я дуже щасливий сьогодні від того, що відбулося, що сталася презентація збірки, над якою ми недаремно працювали близько трьох років. Ця книжечка дуже щира і талановита, тому сподіваюсь, що на поетесу Юлію Ткачову чекає ще чимало подібних презентацій збірок.
