Summa Politica (продовження)

Вячеслав Ільченко  |  Неділя, 7 грудня 2014, 19:20
QUADRIUM 3. Як ми вибираємо політичну партію? Вибрати політичну партію нескладно. Прочитав бюлетень, побачив знайому назву - і поставив галочку. Знайома вона тому, що кожен день ти проходив біля великого щита із рекламою. Або тому, що бачив рекламку щодня по телевізору. Міг порадити кум чи якийсь інший родич. А може, й просто по приколу, адже на чолі партії такий прикольний чувак - ну, всі ж знають, як його звуть.
Summa Politica (продовження)

Але партія - це не тільки "прикольний чувак" і не тільки реклама. Партія - це передусім частина суспільства, а значить, погляди, ідеологія, концепція розвитку країни, аналіз проблем, пропозиції рішень. Усього цього партія може і не мати, особливо якщо вона молода і щойно створена на хвилі патріотизму чи бажання щось зробити для країни. Але вона повинна принаймні все це шукати. Вона має пхати свого довгого носа в кожну дірку, цікавитись тим, що цікаво виборцям. Пропонувати й обговорювати розв'язання тієї чи іншої проблеми. Здіймати ґвалт на всю Соборну вулицю, якщо до партійців звернулась людина із своїм болем. Демонструвати, як можна змінити країну на краще.

 

Усе це повинна робити і стара поважна партія, бо тільки зберігаючи динаміку і постійно цікавлячись людьми, можна зберегти сучасний статус та мати що сказати про майбутнє.

 

Іншими словами, партія та політики повинні піаритись. Тому що "зв'язок з громадськістю" - це і буде PR, public relations. Без піару - значить і без зв'язку з виборцями. Якщо партія не буде пхати свого носа в кожну проблему в країні, хто ж її вибере? - вона ж нічим не цікавиться, а значить - нічого і не пропонує.

 

Піар буває правильний і неправильний. Правильний піар - це коли в будинку нема газу, а політик приїхав дізнаватись, чому так, хто винен і що треба - здіймати ґвалт чи допомогти людям правильно скласти договір. Правильний піар - це коли політик приходить у дитячий будинок перевірити, чи всі нагодовані і чи не краде кухар харчів. Правильний піар - це коли партія знаходить кошти проспонсорувати культурний захід, наукову конференцію, благодійний вечір чи аукціон. Правильний піар - це коли натягнули однострої в хакі і повезли спорядження нашим воякам прямо на лінію фронту.

 

Неправильний піар - це коли політик приписує собі чужі ідеї. Неправильний піар - це коли людина в телевізорі говорить одне, а потім тихцем робить зовсім інше. Неправильний піар - це коли розповідаєш, який поганий опонент, а про себе ні слова, щоб на його фоні виглядати янголом. Неправильний піар - це вранці сказати, що в країні мир, а ввечері оприлюднювати число загиблих мирних громадян. Пам'ятаєте: розбита невинна голова - шлях до кримінального злочину?

 

Так і вибирають партію. За правильністю піару. Якщо вона говорить правильні речі і її справи не розходяться зі сказаним - значить, заслуговує на довіру.

(Далі буде)

comments powered by HyperComments