УКРАЇНСЬКИЙ ГОЛОДОМОР НА ЧЕСЬКІЙ ОПЕРНІЙ СЦЕНІ
Відомо, що «Нову землю» Алоїза Габи Національний театр готував іще в далекому 1937-му, але прем’єри глядачі не дочекалися... Виставу заборонили як взірець комуністичної пропаґанди: в основі лібрето лежав роман клясика соціялістичного реалізму Федора Гладкова «Енерґія», дія якого відбувається в Україні, на будівництві Дніпрельстану. Пізніше «Нова земля» не побачила світла рампи через заборону саме комуністичної влада: лібретист Фердинанд Пуйман доповнив версію Гладкова жахливими сценами «соціялізації» українського села з її брутальним силоміттям, поголовним грабунком і людожерством.
МАРКСИСТ І АНТРОПОСОФ
Велика частина чеської творчої інтеліґенції 30-х років, зазначала в одній із своїх статей дослідниця чеської музики Власта Рейтерерова, мала ліві погляди, але се не свідчило, про безкритичне сприйняття нею того всього, що коїлося в сталінській тюрмі народів. Своїм свтоглядом, пише дослідниця, Алоїз Габа був близький до марксизму, але не забуваймо, що водночас він кохався і в антропософії. Отже, ідейна контроверсійність його творчости – річ природня. Обидва режими – і передвоєнний демократичний, і повоєнний комуністичний – вбачали в «Новій землі» провокацію, а відтак і боялися дати дозвіл на постановку. Про те, що опера спричинить скандал в пресі і поміж публіки, попереджав Алоїза Габу і Карел Чапек, який читав лібрето «Нової землі».
МИСТЕЦЬКА ПРОВОКАЦІЯ ЯК МЕТА
А як же сприймають контроверсійний твір нинішні інтерпретатори спадщини Алоїза Габи? Дириґент Національного театру Петр Кофронь, відповідаючи на запитання журналістів, сказав: «Збігав час, перемінялися влади, а всі як сахалися «Нової землі», так і сахаються – провокація! Ми ж, навпаки, хочемо не просто, а максимально випровокувати і глядачів, і критиків, і загалом громадськість». У тім, що театр звернувся до твору, в якому фігурують Україна і Голодомор, диригент не бачить ані політики, ані бажання бути злободенними. На його думку, Національний театр, який в січні 1937-го довів «Нову землю» до генеральної репетиції, а потім ганебно подав її на поталу урядниками міністерства освіти, завинив перед композитором, і є на часі ту вину спокутувати. «Алоїз Габа, – каже Петр Кофронь, – був серед найяскравіших постатей европейського музичного аванґарду і напередодні Другої світової війни заживав великої слави. Композиторська поетика Габи була аж така своєрідна, що він залишається в історії чеської музики як один з її найоригінальніших мислителей».
УКРАЇНЦЯМ ВАРТО ЗГАДАТИ ЦЕ ІМ’Я
Учнями професора празької Академії музичного мистецтва Алоїза Габи були такі славні українці, як композитор Микола Колесса і композитор Зеновій Лиско, дириґент Богдан П’юрко, піяніст Роман Савицький... «Зоряна плеяда! – сказала нам чеська україністка Рита Кіндлерова. – Українцям варто згадати ім’я Алоїза Габи, а зокрема, і його «Нову землю». В Україні, на відміну від Чехії, то була б вельми й вельми злободенна вистава».
Прага.