Рудольф Джуліані та полагоджені вікна
Автори цієї соціологічної теорії, криміналісти Джеймс Вілсон і Джордж Келлінґ, стверджували, що "великі" злочини відбуваються тому, що не караються дрібні. Тобто якщо в районі є одне розбите вікно, то скоро там не лишиться цілих вікон взагалі, а потім почнуться грабунки і мародерство. Причина правильна. А висновок парадоксальний і майже магічний: щоб припинити грабунки, треба полагодити всі вікна.
Однак науковість і потверджуваність цієї теорії - справа десята.
Важливо інше. Як приклад роботи цієї теорії наводять... діяльність Рудольфа Джуліані, видатного мера Нью-Йорка, який буцім таким методом знизив злочинність більш ніж на 60%. Отже, потвердив, що якщо лагодити вікна і вчасно вкручувати лампочки, решта відбудеться сама собою: зникне злочинність, люди перестануть бити один одного в морду. Ну, так принаймні вважається.
А реальний Джуліані таким блаженним дурником не був і на справжніх причинах злочинності розумівся дуже глибоко. Ось дуже проста формула його реформ.
1. Рудольф Джуліані першим для аналізу криміногенної ситуації почав використовувати статистичні методи і системи штучного інтелекту (так звані експертні системи). За впровадження експертної системи Compstat у нью-йоркському поліційному управлінні (в 1996 р.) він навіть отримав престижну премію в Гарварді. Якщо комусь цікаво, ось детальний документ на цю тему, з масою посилань та експериментальних даних (формат PDF):
Якщо в двох словах, автоматизований аналіз криміногенної ситуації дозволив у реальному часі відстежувати зміни в кримінальному середовищі і боротись не з наслідками, а з причинами злочинів. Крім того, зменшення паперової роботи для поліціянтів (які раніше цим усім займалися вручну) вивільнило купу сил для реальних кримінальних розслідувань.
Ремарка: приблизно так само зробила свого часуЮлія Тимошенко, коли була міністром енергетики: у своєму кабінеті вона повісила лічильник частоти електропередач, щоб відстежувати стан української енергосистеми.
2. Рудольф Джуліані вдарив і по соціальній причині злочинності: під його керівництвом було значно зменшено або й взагалі скасовано 23 місцевих податки. Прописом: двадцять три! Після цього місцева економіка різко взяла вгору, а це означало можливості працевлаштування для сотень тисяч нью-йоркців, раніше безробітних.
Крім того, Джуліані повів радикальну політику на зменшення кількості сиріт: при ньому кількість усиновлень зросла майже вдвічі, що дозволило відібрати у вуличних банд "штати" для поповнення.
І нарешті - Джуліані здійснив масову реприватизацію "довгобудів", які були розплідником наркоманів, бомжів та бандюків. На початку його каденції таких було близько двох тисяч. А під кінець - усього 633.
А вже після цього можна було мити вікна, підчищати графіті й ловити безбілетників. Як завершальний штрих Великого Діяння.
