Тарас Гнатишин: «Перемир’я не існує. Ми бачимо, що постійно когось вбивають, постійно відбуваються обстріли»
Зараз ви допомагаєте 92-й механізованій бригаді. Як і коли ви вирішили цим займатися?
Почалося це ще навесні, коли почали облаштовувати всі ці блокпости. Моя знайома, харків’янка Анна Цацоріна, зателефонувала мені і сказала: «В мене є один знайомий прикордонник. Він сказав, що їм потрібно для блокпостів мішки з піском. Ми зараз збираємо гроші». Після цього зібралися наші знайомі та скинулись грішми. Хтось 50 гривень дав, хтось – 350. І закупили мішки в районі Барабашова. Щоправда, продавець відмовився зробити знижку. Хоча йому сказали, що це для захисту України. Коли я збирав гроші, мені подруга зателефонувала і сказала, що коштів не вистачає. Тоді я обдзвонив всіх знайомих. Це був мій перший акт збору пожертв. І так я зміг дозбирати ще 250 гривень. І з цього часу все це почалося. Звичайно, всіх охопити неможливо. Не ті можливості – що фінансові, що фізичні. Тому я вирішив зациклитися на 92-й механізованій бригаді.
Яка там зараз обстановка?
Всілякі речники, представники уряду розвідають, що в нас перемир’я, що все тихо. А я телефоную, наприклад, до району міста Щастя. І мені кажуть: «Ми не могли відповісти на дзвінок. Бо було трошки жарко. Ви розумієте». По ним стріляли і вони відстрілювались з мінометів або ще чогось. Декілька днів тому вони повідомили: «Нам стріляти не дозволяють. Але на тому боці відбувається якесь накопичення». Пару тижнів тому я прочитав в Інтернеті інформацію про те, що розгортаються польові госпіталі на лінії україно-російського фронту і що там накопичуються російські терористи. Є підтвердження з перших рук з передньої лінії. Тому обстановка така: перемир’я не існує. Ми бачимо, що постійно когось вбивають, постійно відбуваються обстріли. І як визначається це перемир’я ? Кількістю убитих? Що один убитий громадянин України – це вважається за мир? А десять вбитих громадян України – це також мир? А скільки ще потрібно буде вбитих за день, щоб це вважалося війною? Тобто, зараз йде повноцінна війна. І судячи з всього, відбувається повноцінна розвідка з боку загарбників на наших позиціях. Для того щоб можна було б, якщо їм пощастить, напасти на нас.
Які зараз є нагальні потреби? Чого не вистачає бійцям?
Я думаю, частково не вистачає того, що цивільні громадяни закупити не можуть відповідно до законів нинішньої Української держави. Наприклад, хорошого озброєння. Є такий відомий жарт: якби був дозвіл і волонтерам замовили ядерну бомбу, то вони б її зібрали. А так потреби постійно змінюються. Якщо на початку потрібно було чимало одягу, уніформи, взуття, шкарпеток тощо. То зараз, звичайно, ситуація полегшилось тим, що волонтери всієї України почали цим забезпечувати. Окремих речей тривалого використання вистачає. Але зараз стало холодно. Треба терміново дістати теплий одяг. Бо, наприклад, підрозділам видають ватні штани зразка шістдесятих. Вони швидко промокають, в них ні сісти, ні встати, ні пробігтися. Можливо, в минулому сторіччі для радянської арміє це було добре. Але зараз ХХІ сторіччя. В нас вже інші умови.
Знаєте, в нас в Харкові шиють чимало одягу на благодійних засадах. Або задешево. Нещодавно наша група відправила 20 синтапонових жилеток. Солдати дуже цим були задоволені. Бо їм там було дійсно холодно. Також постійно поступають замовлення на білі маскхалати. В Харкові є цех, який їх шиє на продажу. Але 200 гривень за маскхалат – це трошки дорого. Щоб забезпечити сотню чоловік, потрібно 24 тисячі гривень . При тому що кожному бійцю потрібно видати по маскхалату, окрім, напевне, артилеристів та танкістів. Також їм потрібні теплі білі балаклави та рукавиці. Це реальні потреби. І чим думали в Міноборони, де сидять люди, які отримують величезні зарплати, пільги і виходять на пенсію на 20 років раніше, ніж інші громадяни України? Зима настала. Маскувальних білих сіток також нема. А війна триває з весни. Хоча нинішній президент Порошенко перед виборами сказав, що він закінчить війну за два тижні. Війна не закінчилася. Тобто, він виявився брехлом. Чи як це називається?
Наскільки наших бійців забезпечує держава? На що вистачає цих видатків?
З кількох джерел мені стало відомо, що два літаки канадської гуманітарної допомоги розчинилися в Міноборони. Це надійшло з декількох джерел. Ймовірно, це правда. І ніхто з тих, хто воює і, зокрема, жоден з волонтерів не бачив на українських військових канадського спорядження. За час війни наші військові та волонтери навчитися відрізняти де, наприклад, британська форма, а де – американська. А канадську ніхто не бачив. Чи забезпечує держава? Мені здається, що вона, м’яко кажучи, не дуже якісно забезпечує армію. Тому що, знову ж таки, зима настала. Де маскхалати? Чим ви думали? Люди організовуються і шиють білі маскувальні сіті. Ви знали, що буде зима. Це все робиться за радянським зразком. Ой , неочікувано настала весна. Потім неочікувано настало літо. Потім – зима. І так щороку.
На вашу думку, до чого слід бути готовими мешканцям Харкова? Чи можлива повномасштабна війна з боку Росії?
Навесні обласна і міська влада, напевне (доказів поки нема) , активно намагалися зробити тут ХНР. Завозилися так звані «російські туристи», одягнені в цивільне, ходили тітушки, які розбивали людям голови. А міліція, яка підпорядковувалася і підпорядкується знаєте кому (кажуть – міському голові), вона нічого не робила. Але громадяни показали, що вони хочуть мешкати в Харкові, який є обласним центром Харківської області, яка є однією з областей України. І люди це довели. Хтось отримавши інвалідність чи травми. Хтось витративши кошти чи отримавши побиті машини. І тому, я думаю, такого як на Донбасі у нас не буде. Люди все-таки, напевне, більш цивілізовані, освічені і мудрі. Ніхто не хоче мешкати у війні.
А чи чекати нам повномасштабної агресії з боку Росії? Це скоріше геополітичне питання. Так, Росія вона може напасти на нашу країну з усіх боків. Може сунути з Криму, зі Сходу та Півночі. Скажімо, щоб захопити той самий Київ чи добряче залякати нинішніх старих-нових Порошенків, Яценюків, Турчинових і так далі. А в реальності така загроза є.
Але якщо Росія посуне Україну, то тоді це означатиме, що яка-небудь Китайська народна республіка посуне до Уралу. На мій погляд, Росія за останні 40 років не здатна робити будь-які завоювання у зв’язку з небувалим посиленням Китаю. І будь-яка повномасштабна агресія Росії проти України призведе до відносно мирного, «кримського» типу приєднання до Китаю величезних територій, які знаходяться за Уралом. По суті, Росія вже програла своє майбутнє навіть до початку своєї війни з Україною. Але цією війною, цією «защітой рускагаварящих саатечественникав» Росія дала дуже хороший приклад. Китай, маючи мільйон китайців на Далекому Сході, скаже «Ми змушені захистити китаємовних співвітчизників». І Росія тут нічого не поробить. Тому повномасштабна агресія означатиме те, що Росія віддасть одне, намагаючись відібрати інше. Таким чином, можливо, прискориться розпад цього Московського ханства.
