Бюджет: як це працює

Вячеслав Ільченко  |  Середа, 14 січня 2015, 19:36
Спочатку я думав, що про бюджетний процес вистачить і однієї статті, але коли спробував просто тезово викласти все, що необхідно розібрати, уже вийшло понад десяток сторінок. І це тільки визначення і основні поняття! Тому бюджетний процес я буду розглядати в кількох статтях і намагатимусь зробити свій виклад якомога простішим. Отже, починаємо.
Бюджет: як це працює

Перш за все необхідно усвідомити, що таке бюджет. Більшість уявляє його собі як велику табличку, в якій зведено всі прибутки і видатки держави за річний період, на зразок аудиторської. Стільки-то на оборону, стільки-то на освіту, стільки-то на утримання урядового апарату і так далі.

На практиці така табличка являє собою лише додаток до величезного документа, який містить у собі посилання на закони, постанови, формули та норми, які в сумі представляють собою детальний фінансовий прогноз на рік уперед. Бо від того, наскільки адекватно в бюджеті оцінено економічні процеси, що йдуть у державі, залежить, скільки грошей отримає держава і чи відповідатиме реальності ота табличка, що в додатку. А це зарплати, пенсії, гроші на купівлю стратегічних товарів, модернізація війська і решта речей, від яких буквально залежить виживання держави.

Фактично бюджет представляє собою зведений результат функціонування всіх державних аналітичних агенцій та служб, пов'язаних з економікою. Якщо бюджет написано чітко, якісно, і в ньому все зрозуміло - значить, вони всі недарма їли свій хліб весь минулий рік. Якщо бюджет написано "на колінці", абияк, із правками "заднім числом" - значить, економічний блок держави як мінімум є непрофпридатним. Ще гірше, якщо замість бюджету так звана "пустографка": в такому випадку всіх, хто відповідав за бюджетний процес, слід гнати віником зі служби. Вони нічим не кращі за поганих студентів, які все залишають на останній день перед сесією.

Бюджет - це комплексний підсумковий документ. Аналітичні записки, розмови в кулуарах, плани на серветках та інформаційні зливи в засобах масової інформації не є ані самим бюджетом, ані навіть частиною бюджетного процесу. Бюджет вважається зверстаним тоді, і тільки тоді, коли міністерство фінансів та апарат парламенту опублікує такі документи:

- проект закону про бюджет (вкупі із усіма підсумковими цифрами);
- прийняті протягом року закони, що впливають на дохідну чи видаткову частину бюджету;
- законопроекти, які можуть змінити якусь із бюджетних статей і можуть бути проголосовані протягом бюджетного процесу;
- висновки Рахункової комісії.

Ось чому підготовка чорнового варіанту бюджету має включати в себе:

- прогнози на коротку, середню і довгу перспективу;
- чітку постановку мети держави на наступний звітний період;
- чисельний (тобто в грошах) аналіз результатів та наслідків кожної норми, яку планується закласти в бюджет;

- показники, які дозволяють оцінити, наскільки адекватний економічній ситуації бюджет у будь-який момент року;
- заохочувальні заходи, які дозволяють залучити до процесу всі суспільні кола;
- відкрите і результативне обговорення та спілкування всіх зацікавлених сторін.

Слід зауважити, що зацікавленими сторонами в цьому випадку є всі прошарки населення, чиї прибутки залежать від норм, закладених у бюджет, і від чиєї діяльності залежать прибутки і видатки самого бюджету. Це не лише громадяни, яких у цьому процесі представляють політичні партії. Це також бізнес, малий і великий. Це різноманітні громадянські організації. Це журналістика. А в деяких випадках навіть представники інших держав, особливо якщо держава не може вижити без іноземних інвестицій та вливань.

Тобто сфера обговорення не просто велика, а дуже велика. Ось чому в розвинених країнах бюджетний процес не припиняється ніколи і не залежить від того, який саме склад парламенту, яка коаліція, хто при владі і хто міністр економіки. Мало того, у випадку, коли бюджет не відповідає реальним економічним процесам, правки до нього вносяться якомога оперативніше.

А для цього потрібна, по-перше, довіра до бюджетного процесу, а по-друге, прозорість не тільки самого цього процесу, а й всієї фінансової діяльності держави. Тільки тоді можна досягти узгодження всіх норм, які закладаються в бюджет, і, що важливіше, згоди всіх зацікавлених сторін на їх виконання.

В принципі, можна і просто спустити "згори" уже зверстаний бюджет, поставивши суспільство перед фактом. Але в такому разі бюджетний процес нічим не відрізнятиметься від радянської планової економіки, і надходження до бюджету необхідно буде буквально вибивати силовим порядком – або систематично залякувати суспільство. Призводить це, як правило, до краху економіки.

Щоб цього не сталось, використовується правило "чотири - дванадцять". 4 принципи бюджетного процесу і 12 його елементів. Ось вони:

Принципи бюджетного процесу
- Визначення головної мети та основних цілей держави. Під час формування бюджету необхідно чітко сформулювати, чого саме хоче домогтись держава в наступному році, і саме це повинно правити за основу будь-якого рішення.
- Визначення різних стратегій досягнення поставлених цілей. Держава завжди повинна мати як мінімум два варіанти планів дій, залежно від того, як може змінитись економіка в наступному році.
- Бюджет має відповідати обраній основній стратегії досягнення мети, яку обирають за принципом максимальної адекватності оцінки наявних ресурсів економіки;
- Закладені в бюджеті норми мають постійно (а не тільки перед ухваленням у парламенті) перевірятися за ключовими показниками і оперативно коригуватися відповідно до змін в економіці.

Елементи бюджетного процесу:
- аналіз потреб суспільства, ранжування їх за пріоритетами і визначенням потрібних капіталовкладень;
- аналіз можливостей та труднощів, пов'язаних із задоволенням потреб суспільства;
- визначення, які саме потреби є найбільш нагальними: саме вони стануть основними цілями держави;
- фінансовий аналіз різних варіантів досягнення поставлених цілей;
- побудова алгоритмів їх досягнення, обов'язково варіабельних, із можливістю вибору;
- чіткий розподіл ролей та повноважень державних служб, які мають виконувати відповідні частки алгоритму;
- визначення основної стратегії досягнення цілей, яка акумулює в собі всі побудовані
алгоритми;
- публічний процес підготовки та ухвалення бюджету;
- розробка ключових показників для кожної статті бюджету;
- ухвалення норм і законопроектів, необхідних для бюджету;
- моніторинг, постійна перевірка і визначення ефективності бюджетної політики;
- якомога оперативніше внесення змін.

Звідси випливає основна задача бюджетного процесу. Вона полягає не в отриманні траншів МВФ. Не у виконанні букви закону. І тим паче не у "відбуванні повинності", бо у когось білети на Канари пропадають.

Бюджетний процес призначений для того, щоб допомогти кожному членові суспільства - від пенсіонера до бізнесмена - ухвалювати правильні та поінформовані рішення відносно своєї діяльності в наступному році і забезпечити таким чином розвиток економіки держави.

У бюджетному процемі, мов у дзеркалі, відбиваються всі тренди і тенденції суспільного життя, фінансової сфери, приватного підприємництва та інформаційного сектору. Якщо бюджетний процес публічний і прозорий - люди робитимуть правильні висновки. Якщо він закритий і кулуарний - численні ошукані "позичальники-кредитувальники" і довгі черги малих підприємств на закриття будуть вічними.

(Далі буде)

comments powered by HyperComments