Ганебні міркування західних політиків

Західні політики кажуть, що надання Україні зброї посилить     

конфлікт.

То й що ж тут аж такого небезпечного?

Захід не надавав Україні зброї від початку конфлікту, а конфлікт весь час посилювався. Від стрілецької зброї до танків - зразу старих конструкцій -, а з бігом часу - до найсучасніших моделей. Від формувань злочинних банд - до російських регулярних військ.

Отже, посилення конфлікту не залежить від постачання зброї Україні.

         А від чого?

         Від сили українського опору агресії.

         За логікою західніх мудраґелів, щоб не посилювати конфлікт, Україні треба згортати опір, іншими словами, піддатися агресії.

         От як розшифровуються слова про посилення конфлікту в разі надання Україні зброї.

         Чи це мудре міркування союзників України, з числа борців за демократичні цінності, чи ганебний камуфляж свого обивательського страху перед злодійськими погрозами Росії вдатися до ядерної війни, до якої вона вдасться лише на словах.

         Слова – найсильніша зброя злодіїв у законі, і цією могутньою зброєю Росія веде наступ на обивательський Захід.

         Виходить, що західні політики мають рацію – Росія має перевагу у зброї над Заходом. Слова погроз – наймогутніша зброя московського націонал-соціялізму - «русского мира».

         Не менш одіозне твердження Заходу, що розв’язка конфлікту на сході України лежить не у військовій площині.

         А в якій?

         У переговірній?

         Брехня. Мінськ-1 та Мінськ-2 плюс історія Росії яскраво свідчать, що це ілюзія.

         У площині санкцій?

         То треба практикувати дійові санкції, а не напівсанкції. Треба припинити усяку торгівлю з Росією. Ізолювати Росію від світу, попри те, що це може вдарити по економіці Заходу. Треба йти на жертву.

Чи Захід не здатен на жертви?.

Коли Україна заливається кров’ю, то Захід може трохи затягнути пояси: відмовитися від крабів, від вишуканих вин та екскурсій до світових атракцій.

         Заходу треба раз і назавжди знешкодити новітнього Гітлера. Бо він втручається у кожну внутрішню ініціятиву Заходу. ЕС хоче зміцнити свою оборону: створити европейську армію, а з Москви лунає окрик: “Ми дамо належну відповідь!”. Тобто, Москва, вже зараз, чує себе жандармом світу.

         Загарбавши Україну, вона стане Дамокловим мечем над Заходом.

         Тому, моя порада Заходу: думайте головою, а не чим іншим.