Роль громадянського суспільства та ЗМІ в сприянні процесу реформ та прозорості влади
Сучасні наукові видання дають різне тлумачення поняттю «громадянське суспільство». Наприклад, одні джерела визначають його як «комплекс відносин неполітичного характеру», інші під словосполученням «громадянське суспільство» розуміють сферу, де люди самостійно, незалежно від держави вирішують конкретні проблеми.
Та якими б інтерпретації цього терміну не були, сутність в усіх тлумаченнях спільна. В будь-якому разі громадянське суспільство, кажуть фахівці, є ознакою демократичної держави. Про це говорить німецький політичний діяч Дітмар Штюдеманн, «термін «громадянське суспільство» свідчить про головний принцип демократії: під суспільством та державою мають на увазі об’єднання громадян, які спільно самотужки визначають свою долю. Громадянське суспільство визначає демократичну форму організації суспільства, яка є незалежною від держави і перебуває поза ринком. Демократична, оскільки той, хто не визнає основних прав громадянина і людини, не може бути частиною громадянського суспільства. Таким чином, громадянське суспільство – елементарна складова частина чинної демократії». Такої ж думки дотримуються і українські фахівці. Наприклад, юрист адвокатської компанії «Лихачов і партнери» Роман Лихачов пояснює: «Громадянське суспільство традиційно відіграє стабілізуючу та консолідуючу роль у становленні демократії, легітимізує реформаційний процес та дає змогу залучити до нього не лише політичні сили, а й головного суб'єкта влади - народ України. Конструктивна участь об'єднань громадян у демократичному державотворчому процесі стає надійним запобіжником реалізації вузько-корпоративних інтересів окремих політичних сил».
Отже, що таке «громадянське суспільство», ми з’ясували. Тепер час розібратися, чи є воно в нашій державі та яка роль його в сприянні процесу реформ? На першу частину цього питання, кажуть фахівці, можна відповісти без зволікань – громадянське суспільство в Україні не просто є, воно знаходиться на новому етапі розвитку. За словами юриста Романа Лихачова, «громадянське суспільство в Україні вийшло на новий якісний рівень мобілізації активних громадян для вирішення стратегічних для розвитку українського соціуму проблем, створило унікальні інституційні осередки, які продемонстрували здатність формулювати власний порядок денний та змушувати рахуватися з ним різні політичні сили».
А от щодо ролі громадянського суспільства в здійсненні реформ, твердять фахівці, міцний фундамент цього було закладено ще минулого року, коли глава українського Уряду Арсеній Яценюк та Європейський Комісар з розширення і Європейської політики сусідства Штефан Фюле затвердили нову програму з підтримки громадянського суспільства в Україні. Згідно з документом, бюджет склав десять мільйонів євро. Всі ці гроші мають піти на вирішення багатьох соціально-економічних питань. Основне завдання цих проектів, які будуть фінансуватися відповідно до цієї програми з другої половини дві тисячі п’ятнадцятого року, полягає в тому, щоб сприяти процесу реформ в державі.
Отже, гроші виділені, тепер, впевнені експерти, справа лише за громадянами та громадськими організаціями, без прямої участі яких неможливі жодні реформи. Як стверджує вінницький політолог В’ячеслав Ільченко: «Тільки вони, тільки громадяни, які утворюють громадські організації та об’єднання, що безпосередньо задіяні у вирішенні суспільних проблем, здатні сказати, що саме слід поміняти для більш ефективної роботи, і як саме поміняти. Якщо це рішення можливо впровадити без законодавчих змін - громадські організації можуть самі за це взятись (як-от «Дорожній Контроль» займався проблемою міліцейського свавілля). Якщо ж ні - воно звертається до політичних партій, і напрацьовується законопроект».
А для того, щоб громадським організаціям легше було вирішувати суспільні проблеми та сприяти здійсненню реформ в багатьох сферах життєдіяльності країни, тут потрібна допомога з боку засобів масової інформації, впевнені експерти. Адже саме завдяки ним усі питання мають вирішуватися відкрито та прозоро. І тут мова йде про недержавні засоби масової інформації. «Оскільки саме недержавні засоби масової інформації насправді є частиною громадянського суспільства. І основна їх функція: інформування населення та привертання уваги до «болючих місць», а не проведення, скажімо, медіа-кампаній в інтересах того чи іншого політичного гравця. Інформування має йти за двома основними напрямками - просвітництво населення, тобто, ЗМІ повинні своїми публікаціями давати пересічному громадянину достатньо «миттєвих знань», щоб він міг зорієнтуватись в політичній чи економічній ситуації, і зробити обгрунтований вибір. І другий напрямок: ЗМІ повинно вишукувати проблемні місця в суспільних сферах і спрямовувати на них прожектор. Тоді цією проблемою повинні зайнятись або волонтерські організації (бажано), або держава. І тоді виникає ще третя функція: ЗМІ перетворюються на контрольний орган, який висвітлює процес вирішення даної проблеми і не дає загнати її під сукно і забути про неї. Таким чином, реформи без ЗМІ теж неможливі, адже саме вони і забезпечують оту саму прозорість влади та процесу реформування суспільства», - переконаний політолог В’ячеслав Ільченко.
У тому, що ЗМІ забезпечують прозорість процесу змін в суспільстві, впевнений і юрист Лихачов, він стверджує, «роль медіа у консолідації реформаційного процесу неможливо переоцінити, саме медіа забезпечують у сучасному суспільстві комунікацію між політичними елітами та аудиторією, роблять інформацію про діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування прозорою та публічною, створюючи можливість для комунікації між всіма учасниками політичного життя суспільства, а також сприяючи інтеграції різних верств населення».
Отже, резюмуючи все вище сказане, можна зробити висновок, що зміни в багатьох сферах життєдіяльності нашої держави передусім залежать від того, наскільки самі громадяни та представники ЗМІ будуть у цьому зацікавлені. Адже саме від спільної і злагодженої праці громадських організацій та представників медіа залежить європейське майбутнє України.
