Єдність у різноманітті, або як у Рівному молодь стереотипи долала
На захід з’їхалися учасники віком від 19 до 35 років. Серед відвідувачів найбільше було студентів – майбутніх юристів, економістів, соціологів, педагогів, політологів, філологів. Також не оминули увагою навчання молоді фахівці – представники державної служби, ЗМІ та викладачі ВИШів.
Навчання проходило в три дні: з 23 по 26 травня. За цей час на семінарі було розглянуто багато питань.
Перша важлива тема - співпраця громади і влади у суспільстві, медіа контроль та громадський контроль влади. Чимало корисного та цікавого розповів профі у громадських справах та керівник Аналітичного центру розвитку міста Рівне «ЗЕОН» Микола Орлов. Його організація є експертним центром Рівненщини. Вона допомагає вирішувати економічні, соціальні та культурні проблеми за допомогою сучасних медійних ресурсів. Спеціалісти «ЗЕОНУ» на чолі з Миколою Орловим влаштовують серйозні журналістські розслідування, проводять громадські флешмоби, акції та роблять якісні об’єктивні новини регіону. Під час семінару Микола Орлов розповів про газету та інтернет-видання «Здолбунів CITY». На цих ресурсах, повідав тренер, розміщуються петиції, скарги або пропозиції від громадян, які допомагають у вирішенні багатьох соціальних проблем регіону, а також боротися з хабарництвом серед чиновників. Керівнику центру «ЗЕОН» учасники задавали багато питань. Студенти поцікавилися, як створюється громадська організація, як залучаються люди до вирішення будь-якої проблеми, як будується діалог із представниками влади, хто такі громадські журналісти і як вони працюють. Семінар транслювали в інтернеті.
Друга, не менш важлива тема семінару - стереотипи, міфи та конфлікти у суспільстві, якими вони бувають та як їх долати і руйнувати, аби наша держава була єдина та цілісна. Заняття провів тренер Олег Грішин. Лекція фахівця перетворилася на справжній змістовний діалог між учасниками.
Зокрема під час спілкування організаторами та відвідувачами тренінгу були озвучені такі стереотипи:
- в українському суспільстві існує думка, що начебто жителі зі Сходу України – це прихильники проросійського світогляду та культури. Мовляв, з цим змішана історія української держави, від якої залежать і економіка, і особливості культури, і загальне світосприйняття. Більше двадцяти років Схід України представляли «залишком СРСР», таким собі краєм з російською промисловістю, іншу частину України (тут можна розуміти і Центр, і Захід країни) сприймали як територію, що займалася відродженням та розвитком культури та історії. Через те, що під Сходом країни розуміли «залишок російської імперської промислової сили», звідси поступово виникло таке поняття, як «схід України» всіх годує, тому він і повинен керувати всім у державі. Усі ж, хто жив західніше Дніпропетровська, сприймався як «дикунський народ або бандерівці».
- є точка зору, що люди з Півдня та Сходу не люблять мешканців Заходу України за те, що ті спілкуються українською, а представники Заходу тих, хто розмовляє російською, ще і не проти побити;
- інколи кажуть, що на Сході України мешкають відсталі та не дуже розвинені люди, а начебто на Заході живуть ті, хто вважає себе «істинними та розумними українцями».
За словами тренерів семінару, зачасту всі ці стереотипи розповсюджуються в суспільстві за допомогою ЗМІ (зазвичай жовтої та пліткарської преси) задля пропаганди. Як наслідок усе це впливає на не дуже освічених людей, які не можуть фільтрувати інформацію, аналізувати та розрізняти зерно від полови. А потім так і виходить, що Схід України звинувачує в чомусь Захід і навпаки. А для того, щоб держава була єдиною та згуртованою, ці міфи та стереотипи слід руйнувати і приділяти більше уваги тому моменту, який об’єднує всіх українців.
Отже, розповідають організатори заходу, стереотипи та міфи виникають через брак освіти, знань та спілкування. Тому, щоб розвіяти всі кліше, шаблони та конфлікти, які існують між мешканцями різних регіонів, і проводяться подібні - як от у Рівному – тренінги, взаємні візити та обміни між студентством та фахівцями різних галузей життєдіяльності.
Не обійшлося під час триденного семінару у Рівному без сюрпризів. Для учасників заходу організатори підготували цікаву мандрівку-екскурсію до Свято-Воскресенської церкви та криївки воїнів УПА (Меморіальний комплекс розташований поблизу населеного пункту Мости). У 1944 році у цій місцині стався бій між солдатами НКВД та вояками Української Повстанської армії. У битві брало участь близько сорока тисяч людей. Екскурсію провів ієромонах Гурбенського монастиря, отець Нифонт. Битва під Гурбами, повідав священик, була найдовша за весь період існування УПА. Вона сталася наприкінці квітня на кордоні між Тернопільщиною та Рівненщиною. Основні бої йшли між урочищем Гурби та населеним пунктом Антонівка. Тут упівці знищили більше 800 більшовиків та вийшли з оточення. Чотири роки тому, розповів ієромонах, на Гурбах звели музей-криївку. Тепер місце, де ховалися та жили під землею в лісі представники УПА, запевнив Нифонт, відвідують туристи.
Вечір другого дня завершився спілкуванням з директором Волинського ресурсного центру Русланою Стасюк.
Вона повідала, за яким принципом працює установа. Як центр допомагає впроваджувати та реалізовувати людям плани, вирішувати екологічні, економічні, соціальні та культурні проблеми.
Фінал семінару організатори присвятили проектному менеджменту. Захід провела Анастасія Загайна, представниця Інституту Міста. Фахівець повідала, що таке менеджмент проектів, як повинен створюватися проект, наголосила на важливості ідеї в проекті. Після лекції тренер запропонувала учасникам у форматі інтерактивної гри написати власний проект.
Усі учасники семінару одержали сертифікати про участь та символічні браслети з надписом «Єдність у різноманітті».
