Хто такі пластуни та звідки вони походять? (фото)

Тетяна Буряковська  |  Вівторок, 2 червня 2015, 10:34
Місце розташування табору — на пагорбах серед листвяного лісу — сподобалось усім учасникам недільної подорожі. Старші пластуни сподіваються, що згодом воно стане своєрідною «резиденцією» харківського осередку «Пласту», можливо, одним з найбільших пластових таборів на Слобожанщині, де поки що не так багато людей знайомі з цією давньою українською організацією. Більше про історію «Пласту» і його сучасну діяльність розповів референт уладу пластунів-юнаків станиці Харків Сергій Василенко:
Хто такі пластуни та звідки вони походять? (фото)

      —   Пласт — це організація, яка займається вихованням і показує дітям, як займатися самовихованням, перш за все, на засадах християнської моралі. Кожної неділі та суботи ми збираємось з дітьми і розповідаємо їм про практичне пластування, про скаутинг, а ще — щось цікаве з історії, фізики, інформатики, інших наук. У нас в Пласті немає якогось чіткого направлення, ми намагаємось показати і розказати якомога більше. Але основний  напрямок — це, звісно, пластування, що є синонімом слова скаутинг. Крім теоретичних занять, діти можуть приймати участь у таборах, які протягом року відбуваються по всій Україні та за кордоном (організації українського Пласту існують в 9 країнах світу). Влітку таборів найбільше.

— Як давно існує Пласт у Харкові?

- Взагалі Пласту вже 103 роки, але в Харкові він досі не мав активного розвитку.  Пластовий осередок існував в селищі Малинівка Чугуївського району. І, власне, коли я почав пластувати в 12-річному віці, я їздив з Харкова аж до Малинівки. З минулого року за допомогою волонтерських організацій ми намагаємося розвивати Пласт у Харкові. Приміщення для наших сходин нам надало ГО «Самопоміч».

- Кого ви берете до своїх лав? Сьогодні я бачу в таборі дітей від зовсім ще малят до студентів…

- Саме так. Пласт — він для всіх. Від трьох років до безкінечності. Членство в Пласті пожиттєве. Його можуть позбавити, якщо людина певний час активно не пластує. По Україні є багато пластунів, яким вже за 50 і навіть за 60 років. Сьогодні у нас «змішаний» захід, урочисто-розважальний. Ми приймаємо до Пласту 12 нових дітей, і запросили на церемонію гостей — усіх бажаючих дітей, які цікавляться Пластом, та їхніх батьків. З усіма дітьми проводяться цікаві програми-квести: вони стріляють з лука, вчаться користуватися альпіністським спорядженням, використовувати сигнальну абетку та ще багато чого іншого. Що ж до традиційних пластових таборів, то вони зазвичай проводяться за віковими категоріями, і навіть часто поділ є на суто хлопчачі і суто дівочі табори.

- Чи велика наразі пластова спільнота у Харкові?

- Загалом десь близько півсотні самих пластунів і старших людей (в тому числі батьків), які активно цікавляться пластом, намагаються допомагати його розвитку.

- Що треба зробити, щоб стати пластуном?

- Щоб отримати офіційно відзначення пластуна-прихильника, потрібно відбути принаймні 10 сходин — щотижневих зборів — і здати невеличкий іспит на знання історії Пласту, а також вирішити для себе, чи справді ти хочеш бути присутнім в цій організації. Але, навіть якщо людина не хоче «заморочуватись» усіма цими іспитами, здавати пробу або ще щось таке робити, вона завжди може якось допомагати Пласту, брати участь в частині наших заходів.

- Сьогодні частина дітей, які приїхали до табору, вдягнена в однострої. Наскільки обов’язкова ця форма, де діти її беруть?

- У Пласті немає якогось централізованого постачання одностроїв для пластунів чи місця, де шиється ця форма. Є стандарти, затверджені крайовою старшиною, де прописано, яким має бути однострій. І під то можна підлаштувати свій одяг — або пошити самотужки, або купити в крамниці. Можливо, то навіть і добре, що форма не видається, а її ще треба дістати — а це вже невеличке досягнення для дитини, якщо вона серйозно відноситься до пластування.

- Сучасні діти в своїх думках і вчинках є більш вільними, ніж були в дитинстві їхні батьки та бабусі. А Пласт — це все ж таки дисципліна…

- Так, це дисципліна, але не обмеження. Ми відрізняємось від піонерії тим, що ми не намагаємося зробити всіх однаковими.

- До речі, люди, які вперше чують про Пласт, частіше за все схильні порівнювати цю організацію саме с піонерською…

- Пласт виник раніше піонерської організації. І саме піонерія взяла з Пласту, скаутингу методику занять з дітьми. Але звідти організатори піонерії прибрали релігійну складову, а також намагалися зробити всіх однаковими. Щодо Пласту, то він плекає в дітях лідерство, самовираження. Дійсно, на наших заходах обов’язкова дисципліна, але вона стосується лише загально прийнятих норм поведінки. І є також церемоніальні елементи: команди щодо шикування і таке інше.  Дисципліна направлена на те, щоб перебування дітей в таборі було зручним і безпечним.

- Як ви особисто прийшли до Пласту і що вам дала ця організація?

- Колись мене привів до Пласту батько. Мені було 12 років. Я не скажу, що Пласт - організація, яка через 7 або 10 років зробить з твоєї дитини суперлюдину. Але Пласт допомагає стати самопорадним і самостійним. Так само Пласт допомагає стати і лідером. Цьому сприяє навіть сам устрій Пласту, де посада керівника навіть найменшого гуртку, який складається з 6-8 дітей, є виборною, на неї може претендувати будь-яка дитина. Пласт цікавий і як туризм. Жити в лісі в наметі — це було мені дуже цікаво, а отримані навички не раз ставали у пригоді в подальшому житті.

- Нещодавно харківські пластуни їздили до Полтави на Свято весни. Ще є якісь плани щодо наступних подорожей?

- Літо — це активна пора таборів. По всій Україні зараз організуються пластові табори, їх анонсують на пластовому порталі …….  І кожна людина може підібрати для себе щось цікаве. Але у кожного табору є свої умови: для прихильників Пласту, учасників, за віковими категоріями і таке інше. Зараз на своїх сходах ми розповідаємо дітям про ці табори, показуємо, де можна про них прочитати більше інформації, готуємо їх до того, щоб вони десь зареєструвалися і кудись спробували поїхати. Сподіваємося, що вони цього літа багато де побувають. У пластунів немає такого, щоб вони обов’язково мали їхати саме туди, куди радять їхні куратори. В тому і суть Пласту, що пластун може обирати собі місце для таборування самостійно — і всі табори будуть раді його прийняти, аби він відповідав вимогам цього табору. Тому ми агітуємо  дітей поїхати по різних таборах, познайомитися з іншими людьми, подивитись, як у них все налаштоване — все це цікаво і корисно.

- За чий рахунок відбуваються такі подорожі?

- По-перше, Пласт фінансується самими членами організації через невеличкі членські внески. Також Пласт фінансується діаспорою, українськими спонсорами. Кожному табору виділяє гроші крайова пластова старшина. Але ще є і вкладка самих учасників. Якщо ти хочеш поїхати в табір — платиш гроші на харчування. Наприклад, нещодавно ми їздили в табір на три дні, і вкладка складала близько 150 грн. Проїзд — також за власний кошт.

- Пласт це українська організація, де спілкуються українською мовою. Чи не стає це на заваді для прийому у лави організації харківських дітей, які, хоч і знають українську, але в побуті звикли користуватися російською?

- Дійсно, на заходах Пласту вживається українська мова. Але ми не ставимось ворожо до іншомовних людей. Якщо людина хоче долучитися до Пласту, але не знає мови, це не проблема. Ми готові прийняти людину в своє коло, але просимо її навчитися мові. Таке правило в нашій організації.

- Де ви зараз знаходите нових пластунів, або як вони знаходять вас?

- Ми маємо сторінки в Фейсбук і ВКонтакті. Багатьох дітей приводять їхні батьки, які є волонтерами громадських організацій, які нам допомагають. Згодом ми плануємо робити презентації по школах. Але для цього треба бути готовими прийняти велику кількість дітей.

- Я думаю, в Харкові є багато дорослих людей, які можуть і хотіли би бути корисними для Пласту — провести якусь цікаву лекцію для дітей або екскурсію тощо. Чи долучаєте ви таких людей

Для дорослих в Пласті є дуже багато роботи. По-перше, проводити лекції (в нас вони називаються гутірками — це коли діти не просто слухають лектора, а й задають питання, а можливо, і самі щось розповідають, діляться досвідом).  Отож, доросла людина може прийти до нас, запропонувати свою ідею. По-друге, дорослі можуть ставати власне виховниками. Але для цього вони мають пройти декілька вишколів — спеціальних декілька денних заходів, де інструктори розповідають, як працювати з дітьми. По-третє, дорослі можуть займатися адміністративною роботою — взяти на себе реєстрацію в лісництвах, різні узгодження з місцевими чиновниками, пошук транспорту та інше. Такі люди, які не хочуть занурюватися в пластове життя і правила, але хочуть час від часу чимось допомагати, називаються приятелями Пласту. Будь-яка допомога в Пласті радо приймається.

Чим же приваблює Пласт сучасних міських дітей, вибагливих до комфорту у побуті та певної свободи у своєму виборі та вчинках?

- Я дізналась про Пласт від мами, яка є волонтером, — розповідає 17-річна прихильниця Пласту Юля Маслик. — Представники Пласту спочатку розповіли нам про цю організацію, а потім запросили відвідати День пластової присяги у Львові. Ми брали участь у параді пластунів, це грандіозне видовище, адже пластунів у Львові 5-6 тисяч! У Харкові нас поки ще мало, але постійно приходять нові люди. Цієї весни ми вже мандрували з наметами, жили в лісі. Це дуже цікаво. Ти розумієш, що таке дисципліна та самовиховання, що потрібно в першу чергу саме тобі. Взагалі Пласт дає можливість мандрувати всією Україною, багато запрошень надходять і від закордонних пластунів — з Польщі, Німеччини та інших країн. Отож,є можливість завести багато друзів і цікавих зв’язків, пластуну завжди є до кого звернутися по допомогу.

 

comments powered by HyperComments