Здебільшого виборчі комісії сформовані із закоренілих «професійних рахівників», яких від виборів до виборів ангажують різні політичні сили
Узурпація влади відбувається різними шляхами, і принцип формування виборчих комісій - один з них. Члени ОВК, про всемогутність яких знають тільки політики і політологи, здатні відкоригувати найдемократичніші вибори, причому так, що ніякий електорат не зверне на це уваги. Закулісна кухня підрахунку голосів, невидима простому виборцеві, має в розпорядженні досить виразні і законодавчо дозволені інструменти для того, щоб спрогнозувати результат і імплементувати його.
Сьогодні в Україні на носі вибори в місцеві ради, і у нас буде черговий шанс. Ні, шанс не на прозорі вибори з проголосованим результатом, а шанс переконатися в тому, що система не помінялася і як і раніше працює на узурпацію рульової рубки держави.
Днями Центрвиборчком України оголосив про те, що склад 640 обласних, районних і міських тервиборчкомів сформований. До виборчих комісій увійдуть, окрім представників місцевих організацій шести парламентських фракцій, представники місцевих же організацій 86 політичних партій. У останній пропозиції прекрасно все - і махінації з квотами парламентських гравців, і чергове «раптове» воскресіння мертвих партій так званого диванного типу. Воскресіння з подальшим перепродажем місць і заміною членів на потрібних і тих, хто контролюється.
Так, наприклад, рідкісний виборець знає, що парламентська фракція має квоту на двох гарантованих членів виборчої комісії. І ще менша кількість людей в курсі, що після об'єднання БПП «Солідарність» з Ударом і Народним фронтом, квоти останнього перейшли до президентської політсили. Це означає - не мало не багато - збільшення удвічі кількості підконтрольних «рахівників» в кожній комісії.
Те, як необхідна кількість членів ОВК партії будуть добирати кандидатами від технічних партій, ми вирішили розглянути на прикладі Харківщини, колишнього оплоту регіоналів, що нині перебудовується і зміцнюється пропрезидентською облдержадміністрацією. Але спочатку трохи передісторії.
Масовий продаж місць в окружних виборчих комісіях став фішкою парламентських виборів 2012 року. Як говорять експерти, що пройшли не одну кампанію, «член ОВК зайвим не буває», оскільки він має доступ до усієї інформації, що проходить через виборчком, бере участь в ухваленні усіх рішень, ініціює такі рішення сам і здатний координувати фальсифікації. Партія-напівтруп також має право на висунення своїх кандидатів у члени ОВК, хіба що визначатися вони будуть жеребкуванням.
Саме для забезпечення безпрограшного варіанту формування виборчкомів під вибори висувається така кількість здавалося б давно почилих партій - не пройде в члени комісії людина від однієї, пройде від іншої, від третьої і так далі аж до 86-ти, інакше для чого ж чекають своєї години ці законсервовані пустушки.
Крім того, творчий шлях члена виборчкому не лімітований, тому сьогоднішній кандидат від борця за демократію цілком можливо учора подавався якраз від душителя цієї самої демократії, а позавчора - так і взагалі від нині забороненої Мінюстом партії. Але тут цінується не репутація, а розуміння кон'юнктури моменту, з чим у більшості «професійних членів виборчкомів» якраз повний порядок. Трохи нудного аналізу по сторінках сайту Центрвиборчкому - і нашим очам відкривається дивовижна картина. Отже, Харків, обласна виборча комісія.
Новопризначений голова її, Олександр Коновал, йде від місцевої організації БПП «Солідарність» і має велику історію - голова ОВК на позачергових парламентських- 2014 від «Нашої України», спостерігач від Удару на виборах у Раду в 2012 році, секретар ОВК у 2010 від Партії зелених на місцевих виборах, голова ОВК на позачергових парламентських від «Нашої України» в 2007-й, не рахуючи членство в дільничний виборчком у 2004 і 2001 роках.
Заступником голови комісії обраний Микола Селезньов (квота В «Батьківщина»), який на виборах у Раду 2002-го став секретарем ОВК за пропозицією Харківського обласного відділення Партії регіонів. Сюрприз? Ні в якому разі, попереду ще немало таких сюрпризів.
Завершує керівну трійку обласного виборчкому секретар від Ліберальної партії України Сергій Бондаренко, депутат однієї з місцевих сільрад від Партії регіонів. Ліберальна ж партія України, нагадаємо, була заснована в 1991 році, і відтоді з різною мірою успішності лягала під пропрезидентські проекти - як під Леоніда Кучму, так і під Віктора Ющенка, то входячи, то виходячи з блоку «Наша Україна».
Серед членів обласного виборчкому трапляються і інші цікаві персонажі. Тетяна Андросова, в минулому заступник голови ОВК на президентських виборах- 2014 від кандидата Анатолія Гриценка і член ОВК на парламентських 2012 року від все тієї ж Ліберальної партії України, запропонована місцевою організацією Молодіжної партії України - політичного проекту, який свого часу підтримав Леоніда Кучму, Віктора Ющенка і Віктора Януковича на президентських виборах. Дивовижне тяжіння до партій влади, ймовірно, не змусить себе чекати і на прийдешніх місцевих виборах.
Член ОВК Олена Бірченко, подана партією «Нова демократія» (дітище Євгена Кушнарьова, що увійшло до Партії регіонів), у 2002-му була заступником глави ОВК від Всеукраїнського політичного об'єднання «Жінки за майбутнє», що згодом об'єднався у блок «Не так!» з медведчуківською СДПУ (о). У цю ж комісію від позбавленого квот Народного фронту увійшов Віталій Кадук, у 2014 році який був заступником голови ОВК від кандидата в президенти Зоряна Шкиряка, в тому ж 2014-му році член ОВК від ВО «Свобода» на позачергових парламентських, в 2012 році член ОВК від «НУНС» на парламентських виборах і член ОВК від "Нашої України" на позачергових виборах у ВРУ в 2007 році.
Професіонали поствиборного підрахунку, як бачимо, залишаються в честі при будь-якій владі як, наприклад,Олег Ляхов від ВО «Свобода», який в 2010 і 2014 роках був членом ОВК від кандидата в президенти Юлії Тимошенко, в 2014 році членом ОВК від «Удару», що йде у ВР, у 2007 році - членом ОВК від «Нашої України» на позачергових парламентських і - вишня на торт - у 2004 році став член ОВК від кандидат в президенти Віктора Януковича.
Не менш феєричний склад Харківської міської виборчої комісії, де головою стала Ганна Биндич від БПП «Солідарність». У її активі місце секретаря комісії на президентських в 2014-му від Юлії Тимошенко і членство в комісії від Української платформи «Собор» на парламентських в тому ж році. Ну і по дрібницях – на парламентські вибори - 2012 і президентські вибори -2010 Ганна Биндич заходить від ВО «Батьківщина» і від Юлії Тимошенко відповідно. Плюс робота секретарем УВК в 2004, 2006 і 2007 роках.
Заступником голови міського виборчкому стає Олег Бондаренко від Української партії «Єдність» одіозного столичного екс-мера Олександра Омельченка. На парламентських 2012 року Бондаренко вже був головою ОВК від партії «Русь єдина» (змінила назву в 2009 році, раніше - Партія політики Путіна), в 2010-му - членом ОВК від кандидата в президенти Віктора Януковича і в 2007 році на позачергових парламентських - членом комісії від Партії регіонів.
Секретарем Харківської міської виборчої комісії стала Тетяна Каменева від «Нової демократії». Її еволюційні сходи минуть такі етапи як членство в комісії від Віктора Януковича на президентських виборах 2010 року, посада секретаря ОВК на парламентських 2012-го від партії «Російський блок» і членство в комісії на виборах у Раду 2014 року від партії «Україна Майбутнього» Святослава Олійника, колись вигнаного з БЮТ за синхронне голосування з партією регіону, а пізніше він влився в команду Ігора Коломойського. Ми ж правда все пам'ятаємо, як називається інтерес Коломойського на Харківщині.
До речі, Ігор Валерійович має у виборчкомах Харківщини ще одно щупальце у вигляді об'єднання «УКРОП» - зокрема, в Харківській міській комісії від «Укропу» йде Михайло Сахань, у 2014-му що був секретарем ОВК від В «Батьківщина» на позачергових парламентських виборах.
У міськвиборчкомі немало цікавих персонажів, як і немало цікавих партій, що виставили на жеребкування своїх кандидатів, - наприклад, Ольга Чернявська, член комісії від партії «Нова держава», за деякими відомостями створеної як сателіт Компартії України, або Олена Ряполова, яка увійшла до складу комісії від партії «Громадська сила» дніпропетровського бізнесмена Загіда Краснова, бізнес-партнер вже «нерукопожатного» Олега Царьова.
Проте не лише обласна і міська виборчі комісії пістрявлять старими новими і новими старими обличчями. Беремо Деркачівську районну виборчу комісію і відразу потрапляємо в її секретаря від партії «Відродження» Світлану Варенко, яка в 2014 році булла секретарем ОВК від партії «Зелена планета», в 2012 -членом комісії від Народної партії Литвина, а на президентських 2010 року - членом ОВК від кандидата Віктора Януковича. До речі, головою Деркачівської районної комісії став Олександр Панченко від «Нашого краю» - технологічного проекту Банкової, створеного під нинішні місцеві вибори. Та і від згаданої вже партії «Нова держава» в Деркачівську виборчу комісію теж зайшла своя людина – Володимир Василиненко.
Аналогічне асорті, що тільки здалека здається різнорідним, спостерігається і в інших виборчих комісіях Харківщини. У Лозівській міській виборчій комісії голова висунений від БПП «Солідарність» (окрім нього тут ще два члени від БПП, і ще пару людей, афільованих до пропрезидентської сили, - хто технологічно, хто по колишніх «підрахункових» посадах), заступник голови представлений Народним фронтом (плюс ще один народофронтівець - в членах комісії), також в наявності ВО «Батьківщина», РПЛ (сподіваюся, немає потреби нагадувати, звідки фінансуються радикали Ляшка), «Відродження», УКРОП, знову «Нова держава» і знову Ліберальна партія України.
І більшість із складу нинішніх ОВК - з серйозним бекграундом участі у багатьох виборчих кампаніях, тільки кожного разу від різного суб'єкта виборчого процесу.
Далі для різноманітності беремо Чугуїв, але полегшення не настає. Чугуївська міська виборча комісія: голова Віолетта Ткаченко (БПП «Солідарність»), у минулому в різні роки учасник виборчкомів від Партії зелених, БЮТ, Собору, Петра Порошенка. Замголови комісії від партії «Нова держава» Надія Грицай раніше була членом ОВК від комуністів (2007 і 2012 роки), і від Петра Симоненка -на президентських виборах 2004 роки. До речі, у 2010-му Надія стала депутатом Чугуївської міськради від КПУ.
Секретар Світлана Тарасенко від «Нашого краю» у 2011 році вже обіймала аналогічну посаду - була секретарем Чугуївської міської виборчої комісії від Партії регіонів. Як і її колега за міськвиборчкомом Світлана Баранова від БПП «Солідарність», яка в 2012 році була членом комісії від ПР, а в 2014 - від партії-ліліпута «Рідна Вітчизна».
Цікавий персонаж представляє в Чугуївській міській комісії партію «Відродження»: Ольга Галкіна в 2014-му була замголови комісії від Радикальної партії Ляшка, тоді ж, на президентських - секретарем від кандидата Василя Цушка, а на президентських виборах в 2004-му – членом ОВК від кандидата Владислава Кривобокова, Луганської міськради, що пізніше стала депутатом від компартії. Радикальна партія Ляшка у свою чергу висунула в члени комісії Любов Харченко, що була секретарем у 2004-му (від кандидата в президенти Ющенка), у 2006-му і 2012-му (від БЮТ) і від платформи «Собор» на парламентських у 2014 році.
У результаті детального аналізу напрошується декілька висновків. По-перше, стає очевидним, що у більшості своїй комісії сформовані з бійців старої гвардії, закоренілих «професійних рахівників», яких від виборів до виборів ангажують різні політичні сили. Нові особи серед них є - переважно це представники «Самопомочі» і чомусь ляшківці 90-х років народження, але є побоювання, що їм не упоратися з досвідченими майстрами бюлетеня.
По-друге, в наявності факт, що злиття Блоку Петра Порошенка з Народним фронтом вдало насипало квот президентові і його силі, і тепер Петро Олексійович візьме своє не якістю, так кількістю. По-третє, вимальовується наступна тенденція: за допомогою партій-ліліпутів у комісії вводяться люди, які тривалий період співпрацювали з Партією регіонів, що укупі з «Відродженням» дає повноцінний балансир для Блоку Президента. Настільки повноцінний, що обидва ці гравці на харківському полі починають сприйматися однією командою, що ставить за мету - поділити на паритетних умовах місцеві ради і заодно вибити звідти аутсайдерів та дрібнячків.
І якщо у кінці жовтня на Харківщині так і станеться, то дозвільні розмови про «договорнякик» і нічні поїздки Кернеса на Банкову доведеться вважати не такими вже і конспірологічними.
