Чому у Харкові дорогий проїзд у міському транспорті?
Люди, яким не щастить, витрачають на день на проїзд по 30 грн
Коли кілька років назад мерія задумала «транспортну революцію», прив’язавши більшість автобусів до станцій метро, громадянам пообіцяли максимум зручностей.
- Усі реформи спрямовані на те, щоб зробити проїзд для людей якомога швидшим, безпечним та доступним, - завіряли чиновники.
Оскільки пасажири справедливо обурювалися збільшенням кількості пересадок і, відповідно збільшеними витратами на пересування по місту, мерія у цілому і міський голова зокрема пообіцяли впровадити єдиний проїзний квиток, котрий допоможе економити.
Чиновники запропонували, аби люди сплачували не кількість пересадок, а час, проведений у транспорті.
- Коли система запрацює у метро, ми почнемо запроваджувати єдиний проїзний квиток у трамваях та тролейбусах, а потім і в автобусах приватних перевізників, - анонсував Геннадій Кернес у 2012 році ноу-хау. – Скільки це часу займе, поки важко сказати.
Три роки минуло і все стало ясно: так званий єдиний проїзний перетворився на картку для підземки, а ось тролейбуси и ти паче автобуси до цієї системи так і не залучили. Навіть згадувати про свої плани припинили. В результаті, аби дістатися на роботу, багато жителів міста платять і за автобус (наземний електротранспорт курсує далеко не всюди), і за метро. Особливо тим кому не щастить, аби дістатися до місця призначення доводиться міняти тричі транспорт. В результаті транспортні витрати у деяких городян виходять до 30 грн на день.
У мерії зацікавлені, аби перевізники заробляли
Найбільш розповсюджена ціна у харківських маршрутках – 5,5 грн. Останнє подорожчання трапилося в березні нинішнього року, коли підскочив курс долара, а вслід за ним підвищилася і вартість палива. Для перевізників це був добрий привод змінити наліпки, де вказана ціна проїзду. Щоправда, обґрунтованість вартості на деяких маршрутах кульгає. Наприклад, у 119 автобуса, котрий їде через все місто, проїзд – 5,5 грн, а у 45-го, чий маршрут втричі коротший, - 5 грн. Про так звані «соціальні» автобуси, де начебто за проїзд беруть по 1 грн, багато хто чув, але ніхто не бачив.
Показово, що у Харкові маршрутки дорожче, ніж у інших містах України. Так, у Києві за проїзд у середньому треба заплатити 3,5 грн, у Львові і Полтаві – 4 грн. Хіба що Одеса у ціновому питанні усіх обійшла: в Південній Пальмірі курсують автобуси навіть за 10-ку. До речі, у Дніпропетровську, котрий зараз з нами в одній ціновій категорії, цієї весни проїзд у маршрутках склав у середньому 6 грн, але у вересні мерія вирішила знизити ціну до 4 грн. У столиці Слобожанщини навіть під вибори цінники на автобусах вирішили поміняти.
Справа в тому, що чиновники і ті, хто їм співчуває, зацікавлені в тому, аби перевізники пристойно заробляли. Оскільки серед тих, хто обслуговує маршрути, чимало «своїх» людей Кернеса і Добкіна. Так, видання «Наші гроші» з’ясувало, в засновниках фірми «Червоний сердолік», котрий обслуговує 9 маршрутів, є адвокат Добкіна Юлія Плетньова.
Математика не на користь пасажирів
Напевно, мало хто з пасажирів підраховував, наскільки ціна за проїзд відповідає реальним витратам перевізників. Якщо не полінитися і прикинути, то результат шокує. Наприклад, величезний автобус Богдан – А 601 з семилітрових двигуном, котрий курсує по маршруту №119 (Олексіївка –Аеропорт) при витраті палива 24 л на 100 км ( при повному завантаженні), проїжджаючи 20, 7 км, витрачає майже 5 літрів. Середня вартість на паливо по Харківській області складає 17, 5 грн, а відтак для поїздки в один бік знадобиться 85, 12 грн. При вартості проїзду у 5,5 грн перевізник відбиває вказану вартість, зібравши плату з 15 пасажирів. Враховуючи, що автобус вміщує 99 людей, то гроші, які заплатять інші 84 пасажири, - це 462 грн «чистого» навару.
У випадку із середніми автобусами ситуація ще більш цікава. Так, у 5-літрового двигуна «Богдан А092» витрата палива 17, 5 літрів. На 45-му маршруті на дорогу від Олексіївки до метро «Наукова» такий автобус витрачає усього 1,26 літрів або 21. 55 грн. Аби відбити своє, перевізнику вистачить взяти всього 4 –х пасажирів. Виходить, що автопідприємства, котрі вічно незадоволені тарифами, насправді заробляють у рази більше, ніж витрачають, навіть з урахуванням витрат на зарплату, а також амортизацію та ремонт авто техніки. Звісно, потік пасажирів не весь день однаковий, переповнені маршрутки курсують тільки у години пік, але при так «розкладах» перевізників навіть навіть соляркою по 50 грн за 1 літр не налякати.
