Порушення професійної етики та халатність – ще не найстрашніші реалії 4-ї невідкладної
Проте перелік звинувачень на цьому не закінчується: Світлана Романова, чий син помер в тій лікарні, розповідала, що у померлих пацієнтів вилучають органи. При чому без їх прижиттєвої згоди чи згоди їх родичів. І що ще найцікавіше – це роблять з молодими людьми.
«Я хочу вберегти людей, які знаходяться в 4-ій невідкладній лікарні, – розповіла Світлана Романова, – тому що у відділі інтенсивної терапії помирає переважно молодь. Я впевнена, це відбувається тому, що комусь потрібні органи. Адже не секрет, що в 4-ій невідкладній вони продаються. Самі лікарі пропонують шукати донора. Якщо людина його не знаходить – то їй пропонують зазирнути на третій поверх. Там вивішений номер телефону, за яким можна замовити органи».
Сина Світлани Романової привезли в цю лікарню в стані коми. Проте діагноз до самої смерті не був поставлений. Судмедексперт, яка проводила розтин, сказала, що пацієнт помер від недолікованої пневмонії. При цьому жінку раніше запевняли, що він в цій лікарні буде отримувати належне лікування і догляд. Звісно, не безкоштовно. «Я платила шалені гроші кожен день – по півтори, по дві тисячі. Я щодня на вимогу Вікторії Іванівни, завідувачки відділення, давала гроші. Там це в порядку норми».
Але, як виявилося згодом, необхідна допомога взагалі не надавалася. Романова, яка, до речі, працює медсестрою, бачила, що чоловіку не дають необхідних препаратів: «Люди, які там працюють, мені сказали, що тим, кого готують на органи, жодних антибіотиків не дають. Тільки життєзабезпечення». «Виживають і виходять звідти тільки літні, – додала вона, – молодим нічого ніхто не робить».
Світлана Романова розповіла, що з родичами пацієнтів у тій лікарні поводяться вкрай неетично. Їм можуть щодня говорити, що надії на видужання немає, а потім в цинічній формі сповістити про смерть пацієнта, абсолютно незважаючи на їх психологічний стан. Жінка вважає, що це робиться для того, щоб дезорієнтувати шокованих родичів. «А саме в цей час вирізають органи, причому без відома родичів, – додала вона, – а вони про це навіть не знають. Та ніхто них про це не питає».
«В українському законодавстві діє презумпція незгоди з вилучення органів, – розповіла Анна Москаленко, медюрист, керівниця ГО «Захист прав пацієнтів…»,– тобто якщо людина померла, то ніхто не має права без її згоди, яку вона дала за життя, або згоди її родичів вилучати органи. Без належної письмової заяви органи чіпати не можна. В протилежному випадку це насильницьке донорство. В Україні воно є добровільним. Це зафіксовано в цивільному кодексі і в Законодавстві України про охорону здоров'я».
«Коли я прийшла до лікарні, мені розповіли, що син помер, – згадувала потерпіла, – я стала питати, де тіло. Мені сказали, що воно знаходиться в морзі». Проте в той день жінці сказали, що тоді ніхто, окрім літньої жінки, не поступив. Тіла свого сина вона певний час не могла знайти, тому була вимушена викликати поліцію. Також Світлана Романова з іншими родичами написала заяву на ім’я головного лікаря, щоб ніхто не робив розтин без їх дозволу. І щоб це зробили в іншому морзі. «Потім поліція знайшла сина, – розповіла Романова, – він лежав в операційній, де знаходився лікар Белашко. Саме під час його зміни вмирають всі «замовлені» хворі». «Тіло було наполовину розрізаним в області грудини та нирок, – додала вона, – але розтин проводиться повністю».
«У даному випадку мати загиблого писала про незгоду на розтин на ім'я головного лікаря, –підкреслила Анна Москаленко, – ця заява була зроблена і усно, і письмово. Але вона була проігнорована головним лікарем. Розтин відбувся на наступний день після смерті. До цього мати загиблого потрапила у відділення і побачила, що він вже мертвий, проте чомусь знаходиться на хірургічному столі і має свіжі надрізи. Тоді була викликана поліція і складений відповідний акт. Це незрозуміла ситуація, з якою потрібно ще розібратися. Тому що труп не повинен був підніматися в хірургічне відділення, а мав транспортуватися в патологоанатомічне відділення, де проводиться розтин. Якщо, звичайно, родичі не пишуть відмову».
Таким чином, потерпіла написала два акти, які передала в поліцію. Але, як виявилося, вони згодом кудись зникли. Як зазначила Романова, їй стало відомо, що ті акти були передані дільничному, який курирує цю лікарню і, за її словами, є безпосереднім учасником всіх цих злочинів. Світлана Романова також розповіла, що в Дзержинському відділі міліції, куди поліція привозить такі документи, їх просто викидають.
«На сьогоднішній день у нас відкрито кримінальне провадження за статтею 140 ч 1. КК України,– розповіла Анна Москаленко, – це неналежне виконання медичним персоналом своїх обов'язків, що спричинили смерть потерпілого. В межах цього кримінального розслідування у нас ще остаточно не готова судово-медична експертиза, яку чомусь затягують. Але після її отримання можна буде дати оцінку дій медичного персоналу».
Сама Світлана Романова не збирається залишатися осторонь цієї проблеми. Вона розповідала, що через це до неї свого часу приходили незнайомці під видом поліції, їй погрожували, били вікна в оселі. Але незважаючи на це, їй вже вдалося знайти 25 людей, які потрапили в аналогічну ситуацію. Всі вони тепер просять ужити відповідних заходів для того, щоб молоді люди перестали там вмирати.
Злочинна халатність та порушення етики – нерідкі явища в 4-тій невідкладній лікарні
