Як обирати академіків академій @..их наук, щоб ніколи не помилитись (чи що таке корупція)
Не всім, ой не всім зразу стало зрозуміло глибину падіння цих начебто науковців, глибинні причини їх поведінки та морок наслідків для держави та її законослухняних громадян рішень цього харківського створіння.
Тому почнемо пояснювати щодо академій та корупції, яка їх охопила. Просто і на прикладах. Без міцних слів, але з бажанням міцно прикластися до цих … физических лиц.
Отже. Жодних здогадок та натяків. Тільки прямі посилання на офіційні та доступні сайти, відкриті джерела з фото-відео. Приготуймось до позИвів.
Про що написав адвокат, кандидат юридичних наук, в недалекому минулому доцент Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого?
(Ви помітили, що в назві цього закладу відсутнє посилання на державу, яку начебто представляє цей виш? Так от це лише квіточки…)
Адвокат відкрив очі на те, що було відомо вже рік, але юридична спільнота сором»язливо не помічала і вважала чи не найкращим проявом шляхетності українських науковців-правників. А насправді… Подивимося з іншого боку на ці рішення. На рішення, їх прихований механізм народження і кінцеву мету всього, що з ними пов»язано.
Вибачаюсь, що посилання беру з різних джерел – так тобі, шановний читачу, буде важче, але.. це буде об»єктивніше, адже саме така стоїть задача перед трьохсерійним (2 та 3 частини) і досить поверховим екскурсом у казковий світ, де чи не єдиною кричалкою є VIVAT AKADEMIA!
Як же слід обирати найшанованіших із тих, за кого не буде соромно їх колегам?
Історія перша.
Ось повний перелік членів академії правових наук.
“Дійсними членами Академії (академіками) обираються вчені України, які зробили істотний особистий внесок у розвиток правової науки, її організацію, підготовку наукових юридичних кадрів і розбудову Української демократичної правової держави, мають, як правило, науковий ступінь доктора наук або вчене звання професора. До складу Національної академії правових наук України входить 51 дійсний член (академік):
1. Андрейцев Володимир Іванович
2. Бандурка Олександр Маркович
3. Баулін Ю. В.
4. Битяк Ю. П.
5. Борисов В. І.
6. Васильєв А. С.
7. Воронова Л. К.
8. Гавриш Степан Богданович
9. Гетьман А. П.
10. Гончаренко В. Г.
11. Гончаренко В. Д.
12. Грошевий Ю. М.
13. Гуторова Н. О.
14. Журавський Віталій Станіславович
15. Зайчук О. В.
16. Зеленецький В. С.
17. Ківалов Сергій Васильович
18. Комаров В'ячеслав Васильович
19. Коновалова В. О.
20. Копиленко О. Л.
21. Костенко Олександр Миколайович
22. Костицький М. В.
23. Крупчан О. Д.
24. Кузнєцова Н. С.
25. Кучерявенко Микола Петрович
26. Литвин Володимир Михайлович
27. Луць В. В.
28. Малишева Н. Р.
29. Мамутов В. К.
30. Медведчук Віктор Володимирович
31. Нор Василь Тимофійович
32. Панов М. І.
33. Петришин О. В.
34. Притика Дмитро Микитович
35. Рабінович П. М.
36. Святоцький О. Д.
37. Сегай Михайло Якович
38. Селіванов А. О.
39. Селівон Микола Федосович
40. Семчик В. І.
41. Сіренко Василь Федорович
42. Скакун О. Ф.
43. Скрипнюк О. В.
44. Табачник Дмитро Володимирович
45. Тацій Василь Якович
46. Тимченко І. А.
47. Тихий В. П.
48. Шевченко Я. М.
49. Шемшученко Ю. С.
50. Шепітько В. Ю.
51. Щербина В. С.
Є ще і це посилання, користуйтесь для порівняння та узнавання відомих в країні осіб.
Далі.
Членами-кореспондентами Академії обираються вчені України, які зробили значний особистий внесок у розвиток правової науки, підготовку наукових кадрів і розбудову Української демократичної правової держави, мають науковий ступінь або вчене звання. До складу Академії входить 83 члена-кореспондента:
1. Андрійко О. Ф.
2. Балюк Г. І.
3. Барабаш Ю. Г.
4. Берназ В. Д.
5. Бобкова А. Г.
6. Борисова В. І.
7. Буроменський М. В.
8. Варфоломеєва Тетяна Вікторівна
9. Вінник О. М.
10. Волков В. Д.
11. Гаращук В. М.
12. Голіна В. В.
13. Головатий С. П.
14. Грищук В. К.
15. Гусаров Сергій Миколайович
16. Денисов В. Н.
17. Дзера Олександр Васильович
18. Довгерт А. П.
19. Дрьомін В. М.
20. Єрмолаєв В. М.
21. Жигалкін П. І.
22. Жилінкова І. В.
23. Журавель В. А.
24. Задорожній Олександр Вікторович
25. Заєць Анатолій Павлович
26. Знаменський Г. Л.
27. Коваленко В. В.
28. Козюбра Микола Іванович
29. Колісник В. П.
30. Колодій А. М.
31. Конопльов В. В.
32. Костицький В. В.
33. Кохановська О. В.
34. Коцюба О. П.
35. Кресіна І. О.
36. Кривенко Л. Т.
37. Крижановський А. Ф.
38. Кубко Є. Б.
39. Лемак В. В.
40. Литвак Олег Михайлович
41. Майданик Р. А.
42. Максимов С. І.
43. Маляренко В. Т.
44. Марочкін І. Є.
45. Мироненко Н. М.
46. Мироненко О. М.
47. Мурашин Г. О.
48. Мурашин О. Г.
49. Навроцький В. О.
50. Нагребельний В. П.
51. Настюк В. Я.
52. Нижник Н. Р.
53. Носік В. В.
54. Оборотов Юрій Миколайович
55. Олефір В. І.
56. Оніщенко Н. М.
57. Орлюк О. П.
58. Пилипчук В. Г.
59. Погрібний С. О.
60. Подцерковний О. П.
61. Прилипко С. М.
63. Рум'янцев В. О.
64. Сібільов М. М.
65. Спасибо-Фатєєва І. В.
66. Статівка А. М.
67. Стефанчук Р. О.
68. Стрельцов Є. Л.
69. Тертишніков В. І.
70. Тіщенко В. В.
71. Туляков Вячеслав Олексійович
72. Харитонов Є. О.
73. Харитонова О. І.
74. Хуторян Н. М.
75. Чанишева Г. І.
76. Шакун В. І.
77. Шаповал В. М.
78. Швець М. Я.
79. Шевчук Станіслав Володимирович
80. Шульга М. В.
81. Ярмиш Олександр Назарович
82. Яроцький В. Л.
83. Яценко Станіслав Сергійович
В російській версії все набагато солідніше. Ну, так це і зрозуміло.
І ще є зарубіжні члени академії.
Очолює це поважне зібрання член ЦК КПСС.
Досить для початку?
Для харків»ян не буде новиною, а для наївних українців повідомимо, що начальником президента Національної академії правових наук України є такий собі Геннадій Адольфович, він же Кернес, він же харківський мер, випускник юракадемії … и прочее, и прочее. Переконайтесь.
В Статуті, кажуть законники, оцієї самої академії записано, що академіками можуть бути обрані особи ДОВІЧНО. Ну, не можуть колеги-академіки позбавити ще живу мерзоту членства, навіть якщо вона і є саме такою. Правда, самі академіки вважають зовсім інакше. І честь та гідність своїх позбавлених таких якостей членів будут захищати палко, в судах та високих кабінетах. От побачите.
(А от північна сусідка, яка також має свою схожу академію, може виганяти академіків дуже просто. Щоправда українських вчених в тому закладі зустрічати щось не доводилося. Може шукали погано?)
Так от дещо про зарубіжних членів академії треба розглянути більш детально.
Першим у списку значиться Вільям Елліотт Батлер (Сполучені Штати Америки). Ну, США так США, хай буде. Але ж ось витяги з тексту на сайті:
«У 2004 р. став головним редактором «Russian Law: Theory and Practice», видаваного Російською академією юридичних наук, а у 2005 р. – позаштатним редактором «Journal of Comparative Law». Член редколегії «Московського журналу міжнародного права». З 2011 р. є іноземним членом наукової ради юридичного журналу «Право України», з 2012 р. – науковим радником юридичного журналу «Право України» (англійська версія), головою наукової ради науково-практичного професійного журналу «Право США» і членом наукової ради науково-практичних професійних журналів «Порівняльне правознавство», «Міжнародне право» – додатків до юридичного журналу «Право України».
У 1991 р. був обраний першим іноземним членом Спілки юристів м. Москви, а у 1990 р. – почесним членом Радянської асоціації морського права, у 1995 р. – почесним членом Асоціації правників ділового світу Казахстану. У 2004 р. обраний членом Союзу російських юристів. У 2013 р. обраний іноземним членом Національної академії правових наук України.
Нагороджений Почесною грамотою Міжнародного союзу юристів (СНД) (1996, 2004), медаллю Г. І. Тункіна Російської асоціації міжнародного права (2003), Почесною грамотою Російської асоціації морського права (2003), медаллю Івана Федорова та Дипломом за внесок в англо-російські культурні зв’язки (2004), Почесною грамотою Російської асоціації міжнародного права (2007). Ну і Почесним знаком Верховного Суду України «За вірність закону» (2012).
Як там: «піндос»? Не ображайтесь, пане Магістр права (LL.M.), Юридичний факультет Академічного правового університету при Інституті держави і права РАН (1997), але Вас саме так називают в ерефії.
Комиссаров. Чем заслужил этот уникальный ученый свое местов в академии украинской? Не знаю. Может тем, что он русский с близкой сердцу каждого убежденного коммуниста фамилией через два С? А может потому, что готовил для Украины специалистов по терроризму да обосновывал ответственность нашей летчицы, разрабатывая теорию и практику применения уголовного права, эксперные заключения для думы да следственного комитета? Себя нашим академиком считает, хотя… оно ему надо?...
(Мы некоторые “случайные” горизонтальные и вертикальные связи рассмотрим не только здесь, но сколько еще предстоит узнать, а при желании — и разоблачить именно коррупционных взаимоотношений в этом лженаучном мире).
Голиченков, эколог, признанный специалист в своей отрасли…
Этот также упоминает о своем отношении к Украине. Но! Он, оказывается, подрабатывает у нас … «действительным иностранным членом Национальной Юридической Академия имени Ярослава Мудрого»! Мамадарагая, да они смеются над вами, академики провинциального росийского уезда, ухахатываются над местечковыми «юридическими академиями»! И вот откуда мода не указывать в названии это недогосударство Ук’раина…
Да и по поводу узкой специализации сиего «Зеленого человека года 2001» не обольщайся, уважаемый читатель. Это же надо так долго исследовать теоретические проблемы землепользования в РФ, чтобы в 2005 году получить Нагрудный знак «Антитеррористический центр СНГ» (у вас не екнуло от упоминания об этой специализированной структуре?), а затем Памятные медали Союзного государства «За сотрудничество» и «За безупречную службу» (2010 г.) – в аккурат после приема в зарубежные члены отечественной академии. О странных наградах, правда, сайт академии правовых наук (наверное, по незнанию) умалчивает.
Яковлев. Вот его страница на сайте президента государства-агрессора. Советник с 2005 года. Этого… ла-ла-ла-ла. Вот его сведения из википедии. Как думаете, Виниамин хотя бы указывает свое членство в какой-нибудь академии? Конечно! Он - член-корреспондент российской академии наук. Теперь понятно в филиале какой академии находитесь вы, пановэ? Да-да, вы 51 + 83. Да и не в филиале — недоразумении харьковском.
Все никак не мог вспомнить… Где это я их видел вместе… ну, Яковлева и Тация… Подскажите, лысые знатоки! Ах да! В списке членов ЦК КПСС. Кто бы мог подумать!
Знаете, что пишет этот Яковлев? "Юрист без нравственной основы - опасный человек, его надо отлучать от профессии". Почитайте, академики, умный чел вещает…
Вот уж воистину не в бровь, а в глаз. Так сколько же надобно отлучить от профессии потерявших всякие ориентиры правоведов? Аннексирован наш полуостров. Каждый цивилизованный человек понимает, что произошло грубейшее нарушение норм международного права. Какой категорический моральный императив должен двигать прежде всего человека, затем гражданина, а затем профессионала-правоведа, ученого-юриста, академика из сотни избранных? Не знаете?
А они, академики, знают. И молчат. И молчат, оправдывая своих среди чужих, чужих среди своих, упиваясь тем, что могут с улыбкой на лице объяснить, как законно и комфортно быть чужими для страны проживания, сограждан.
(Як потрапив до списку зарубіжних членів академії Співвидавець журналу Євангелічного церковного права, член Німецького союзу викладачів державного права, член Ради Інституту церковного права євангелічної церкви в Німеччині Карл-Герман Кестнер, який захистив другу докторську дисертацію в університеті м. Тюбінген за фахом «публічне право і церковне право», нам не відомо. Але і цьому дивному факту є пояснення – дізнаємося).
А я пропоную звернути увагу щодо цього грандіозного заходу — ПЕРВОГО ОБЩЕРОССИЙСКОГО ФОРУМА «ЮРИДИЧЕСКОЕ ОБРАЗОВАНИЕ: МЕХАНИЗМЫ УПРАВЛЕНИЯ В УСЛОВИЯХ ИНТЕГРАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ»
І те, що цей “форум” пройшов у готельному комплексі з милою серцю назвою МРІЯ багато що скаже для допитливого читача.
Ба! Хто в організаторах! Та невже ж таки той самий Яковлєв? Та не може бути! Поруч з Аксьоновим? Ні-ні, це нам ввижається!
А ось проект порядку денного цього Першого форуму. Звичайно ж Яковлев, куди без нього. А це ще хто? Як?! Просто до сльоз умілєнія: знову наш на достойному місці, знову загримірований під зеленого чоловічка року 2014, ввічлива людина року 2015 Александр Голиченков, декан юридического факультета Московского государственного университета им. М.В. Ломоносова про землю та антитерор базікатиме. Чи ви надіялися, що він саме тут буде представлений як дійсний іноземний член фашистської академії імені бандерівської хунти? І не сподівайтесь.
Чи, можливо, ви думаєте, що оці високочолі дяді не розуміють що творять? Так ви свята людина! Послухайте про кількість втрачених років (особливо з 2.13).
Серед доповідачів на конференції знайомі постаті. Жіночий барак, так би мовити, майбутньої колонії особливого режиму і саме в Харківській області. Все заслужені та відмічені, випускники та улюбленці ХЮрІ. Тут тобі і дійсний член чистилища Лариса Опанасюк, тут тобі і Ольга Ковітіді. Остання встигла попрацювати навіть в Києві, закінчивши п»ятирічну кар»єру керівника …чого-чого?! Та не може бути?! “Декан Крымского факультета Национальной юридической академии Украины имени Ярослава Мудрого, г. Симферополь”.
Обратися до академії не встигли, але відпрацьовують хліб, через Керч привезений, сумлінно, навіть краще, ніж доставлений через Гоптівку їх патрону. Принаймі чесно і першою піднімає питання (мати відомого в Україні дуету) про роль вождя і учителя Сталіна, не заслужено забутого окупаційною українською владою. Чи висловив свою позицію керівник університету щодо «інтеграції ввіреного йому науково-педагогічного колективу і закладу до правової системи віроломного агресора»? Щось я не чув.
Лише на сайті “Миротворець” знайшлося достойне місце цим двом юридичним повіям.
Тепер про зрадників. Вони-то і не зрадники взагалі, бо риба гниє з голови, а рибка, що менше, шукає де глибше. От з гнилих берегів Лопані, Немишлі, Харкова ІУди й перебралися на сонячне кримське побережжя, з під жовтоблакитного прапора – та під біло-синьо якийсь там. А хіба не всерівно для цих видатних науковців під яким гербом створювати свої геніальні труди?
От, наприклад, Скакун. Із Слов”янська.
Дещо про неї..
До того часу, поки не набралася … ну, всі знають чого в Харкові (спочатку в Юракадемії, потім - в університеті МВС) була академіком зі знанням державної мови, а з приходом окупанта стала іноземним агентом і (кажуть) частим користувачем нерухомості колишнього місця роботи, ректор якої і перевів панянку у ранг смотрящєй. А от і компенсація за скоєне — зарплатня члена наукової ради журнала Академії. Чи думаєте задарма член радить? “Многие верят”.
Та й сам президент непогано себе почуває в плані нерухомості…
Там є ще один цікавий збіг обставин… Досліджуючи спроби порушити кримінальну справу проти зрадників держави та їх покровителів у місті Харкові, ми ненароком натрапили на прізвище Скакун. І де б ви думали? В СБУ. Харківському обласному СБУ. На посаді заступника перебуває такий собі Саша. Пишуть про нього не зовсім приємні речі, але то минуле. Якщо ж виявиться, що по обидва боки палаючого кордону родичі, то в кого залишиться сумнів щодо спланованої здачі інтересів держави на самому високому державному рівні?
Здачі красивої, як орден Ярослава Мудрого.
Саме його вручив Президент України Петро Олексійович Порошенко “за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм” підписанту рішення про зарубіжні члени академії, члену ЦК… ви знаєте. (Хоча знаєте не все. Це – також Мудрого, але московського).
Конопльов.
Об этой гниде нужно сказать особо. Взглянуть на портрет этого выпускника Военно-политической академии имени Ленина, заслуженного юриста Украины, кавалера церковных наград — так сразу же становится понятно о чем будет вещать “заступник командира роти з політичної частини, помічник начальника політичного відділу, заступник командира частини з політичної частини” и любимчик одесских и харьковских ученых тусовок — о преданности своей отчизне. И точно! Одна цитата: “в составе России – как великой мировой державы – Крым станет процветающим. Лично у меня в этом нет ни малейшего сомнения”.
Это было 25 сентября 2014 года. Еще до этого Коноплев утверждал, что “после вступления Крыма в состав РФ ситуация принципиально изменилась в положительную сторону”. Академики Академии правовых наук со всем этим согласны. Все. Ведь принимает решение о дальнейшем пребывании в академии не Таций единолично, а на общем собрании всех академическиостепененных граждан Украины.
И «вишенька на тортике»:
Дожились… «Академики- сепаратисты»… Реакция академии? Или и дальше будете гундосить, что это все - «забезплатно»?!
Может хоть государственные оклады теперь, после этой публикации, вернут стране писатели Конституции страны и ее законов? А поглядим, время пошло.
Ще про зарубіжних членів.
В далекому 1992 році Тація запросили на Перший світовий конгресс українських юристів.
Ще не як академіка, ще як ректора Української юридичної академії від Спілки юристів Украни. Не зможе сказати, що не було можливості познайомитись з провідними науковцями світу. Їздив по Європі. Був у Америці. Мав можливість співрацювати з тисячами професорів! Кого ж обрав з поміж них для своєї харківської академії її Президент? Можливо, Богдана Футей? Можливо, Мирослава Смородського? Можливо Ігора Бардина? Можливо, Вальтера Тарнопольського? Ось вони серед учасників того самого заходу.
А, ми таких не знаємо… Ну-ну..
Але знаємо Яковлєва. На першій сторіночці сайта написано хто самий видатний друг Тація. А як же, “Государственный советник по правовой политике при Президенте СССР – руководитель юридической службы Аппарата Президента СССР”. Забули лише сказати, що і Генерального секретаря КПСС одночасно. Саме з ним відновлюються зв»язки, інтеграційні традиції...
Знаємо ми ці зв»язки, вашу мандатну комісію партз»їзду чорт забирай, знаємо. Ви вже знаєте, де цей радник президента країни-агресора організовує наукову конференцію — в кримському федеральному окрузі. То чи осудив цю ганьбу генеральний секретар академії, чи відреагував на це хоч один академік чи член кориспондуючий?! Хоч один! Хоч один!!!
Адже серед них є, повинні бути хоча б зо два патріоти своєї держави…
Ні, мовчать.
Бо вони вище цих низьких розбірок, бо одна справа отримувати гради в Ізварино, а інша – награды и звания. Від наших дорогих братніх університетів та їх керівників, церкви та держави, патріарха і президента.
Але ж вміють викручуватися ці хлопці і дівчата! Вони за гріхи грошенятами вирішили відкупитися. Академічну стипендію або її частину перерахувати спромоглися…
Тільки цікаво, а зарубіжні члени в якій валюті жертвували на збройні сили? І – головне! – на чиї…
Є, є випускник московського юридичного вишу, який може бути запрошений Тацієм до почесних академіків! Ми знайшли такого! Це навіть … також Герой України і колишній комуніст. Ось він, почесний доктор права Альбертського університету Канади. Звуть його Левко Григорович Лук»яненко.
.jpg)
Хоча, звичайно, навряд. Навряд, щоб цей склад академії навіть замислився над запрошенням до членів академії, адже ось цитата з книги «Шлях до відродження»: «… марксизм-ленінізм має бути засуджений не тільки як ідейне виправдання деспотизму й людиноненависництва, але й як духовна отрута, що вбиває в людині цивілізованість і зрощує кровожерну мерзоту». Ті, хто бігав по партзборам та партз»їздам, не стануть вшановувати того, хто в той час за теперішню Україну сидів більше, ніж років незалежній, хто камеру смертників зігрівав через той кодекс, за яким захищали докторські нинішні.
В Харкові збирались і збираються хлібом-сіллю зустрічати Путіна. «А че? По законодательству и практике применения от РФ мы не далеко ушли, язык никогда и не забывали, историю теперь имеем от императорского университета российского самодержца, в гербе – только третий колор прибавить (даже вилки вашей нет..), Мудрый – и тот русский мир… ээээ Русскую правду)) придумал и продвигал. VIVAT AKADEMIA!».
Ця єдина не в Києві існуюча академія навіть сайтом показала своє призирливе ставлення до країни. Ви думаєте, що в академії доменна зона .ua? Ви думаєте, що вона національна? Ви думаєте, що це державний заклад? Щас!
І ще… Справжній шпигунський детектив за кращими сценаріями від шкіл радянського КДБ та ФСБ - у стінах вже нової Верховної Ради України VIII скликання... Недолюстрована агентура самих різних кольорів та відтінків, сфальсифікувавши власні біографії та прикриваючись статусом Національної академії правових наук України, за кошти державного бюджету вже п’ятий рік веде активну підривну діяльність в інформаційній сфері: знищує відомий інтернет-ресурс zakon.rada.gov.ua, викрадає документи з обмеженим доступом щодо програмного забезпечення веб-порталу Верховної Ради України, веб-сайтів Голови Верховної Ради України та комітетів, систем електронного голосування та підрахунку голосів, стенографування, ведення аудіо-, відео- та архіву пленарних засідань Верховної Ради України, інформаційних та комунікаційних систем, у рейдерський спосіб захоплює приміщення ВР України, і ніякої управи на неї немає...
Знаєте, про кого це?
"Сегодня, в честь Дня рождения моего любимого папочки Владимира, который, к сожалению, сейчас очень далеко, я решила посетить чудный город Владимир!" "Городок маленький, но очень милый, чем-то напомнил мне Томск с его маленькими узкими улочками, двух и трехэтажными домами... на набережной, где протекает река Клязьма, я стала свидетелем отмечания свадьбы под баян и в народных костюмах) Смотрится шикарно и очень патриотично!) В городе чисто, что немаловажно! Ну а дороги, к сожалению, очень плохи! Наши московские - это рай в сравнении!)" - напише 12 липня 2014 року на своїй сторінці у ФБ відома нашистка, лідер пропутінського руху "Мішки", активна учасниця таборів Селігер, випускниця Інституту молодіжної політики м. Новосибірськ Олеся Пилипчук...
Цікаво? Бо Володимир Пилипчук – це ось оцей.
Окрема розмова про премію Ярослава Мудрого, 2013 року, яку отримав СМЕРШовець, але ви дійсно думаєте, що про цього ФСБшника не знають Тацій чи Квіт?! Чи академіки «просто так» підтимують члена, який не має навіть вищої освіти?!
В Україні є міністр науки і освіти. Він іменними листами відгукується на різні прояви сепаратизму, навіть у неділлю.
А от скажіть, міністре, Академія п..их наук принципів наукової етики не порушує зовсім?
Дякую, можна без іменних листів. Хоча… ви й не таке ковтали…
Є міністр внутрішніх справ, з Харкова. Цей може. Може?
Генеральний прокурор, антикорупційний ... Тут і так все зрозуміло.
Ну, там … прем”єри, президенти… Їх любі друзі також хочуть бути академіками, захистити дисертації, вивчити дітей у престижних вузах...
.jpg)
.jpg)
(Знаєте, де проходив такий собі “Шлях до майбутнього через примирення” за участю Мирослава Мариновича, отців церкви. Пушкінська, 70, Харків. З кава-пауза).
Попереду нові вибори до академії. Полюбуйтесь. Жодних коментарів.
Хоча… Пилипчука бачите? Як думаєте, без грошей… відмітять?
Тому все залишиться так як є. Переконаний.
«Когда верстался номер..»
Коли готувалось до друку це дослідження, з»явилась публікація про те, що міська рада Харкова начолі з мером Кернесом звернулася зі спірними питаннями щодо топономічних змін у місті Харкові (декомунізація першої столиці) … куди б ви думали?
Звичайно ж до відомої будівлі на Пушкінській, на розгляд до Тація, члена ЦК… ну, ви вже знаєте.
Звичайно ж напишуть, звичайно ж дадуть висновок! «И Ленин такой молодой, и юный Октябрь(ский) – впереди!»
Чекаємо-с.
О.Ф.Сайт
(далі буде)
