ДП «Ізюмське лісове господарство» програло позов до Держпраці щодо штрафу на 12.6 млн. грн за часів А.Тільного
Після звільнення А.Тільного, який згодом зміг влаштуватися лише лісником у Вовчанський лісзхоз, новий керівник ДП «Ізюмське лісове господарство» у лютютому 2020 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, вимагаючи скасувати постанову К7454/290/НД/АВ/П/ТД-ФС про багатомільйонний штраф від 24.01.2020
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 р. наразі позов було задоволено і постанову ГУ Держпраці у Харківській області про накладення на Ізюмський лісгосп штрафу у розмірі 12.6 млн грн скасовано. Втім, воно було невдовзі оскаржено Держпраці і постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021 скасовано. Суд також прийняв нову постанову, якою у задоволенні позову ДП «Ізюмське лісове господарство» до Держпраці відмовлено.
У подальшому ДП «Ізюмське лісове господарство» звернулося з касаційною скаргою на це рішення до Верховного Суду, втім його постанова не змінила вирок апеляційної інстанції про штраф.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Отримавши 14 листопада 2019 року лист ГУ ДПС у Харківській області щодо збільшення використання праці за договорами цивільно-правового характеру в Ізюмському лісгоспі, Головне управління Держпраці у Харківській області провело інспекційне відвідування держпідприємства. Під час перевірки були виявлені чисельні порушення Кодексу законів про працю України та складено припис про усунення виявлених порушень.
Зокрема, ДП «Ізюмське лісове господарство» при наявності штатних працівників на підприємстві, основний вид діяльності яких є лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві, систематично укладало договори цивільно-правового характеру. Середні нарахування по договорах цивільно-правового характеру були менше, ніж середня заробітна плата по підприємствах за місяць, а фонд заробітної плати значно перевищував суми винагороди за договорами цивільно-правового характеру. Також, підтвердилася інформація податківців щодо динамічного збільшення з боку лісгоспу обсягів праці за договорами цивільно-правового характеру.
Зокрема, було встановлено, що 101 працівника Ізюмського лісгоспу було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (копії документів перевірки додаються нижче).
То ж, керуючись ст. 259 КЗпП Укріни, ст. 53 закону України «Про зайнятість населення», частиною 3 ст. 34 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджену постановою уряду №509 від 17 липня 2013 р. та на підставі абз. 2 ч.2 ст.265 КЗпП України ГУ Держпраці у Харківській області наклало на Ізюмський лісгосп штраф у розмірі 12 644 190 грн. Зазначена сума підлягає сплаті протягом 1 місяця до державного бюджету України.
КОНТРАРГУМЕНТИ ЛІСГОСПУ
Окрім певних процедурних питань, ДП «Ізюмське лісове господарство» у касаційній скарзі стверджує, що судом апеляційної інстанції було не враховано суттєвий момент щодо укладених «Ізюмським лісовим господарством» з 101-ю особою договорами підряду. Начебто останні не підпорядковувалися правилам внутрішнього трудового розпорядку та графіку змінності; на цих осіб не велися табелі обліку робочого часу; вони не були внесені до книги явки працівників підприємства, в яких кожен працівник особисто розписується про прибуття та залишення роботи. Підрядники буцімто виконували різні роботи і у різні місяці, отримуючи різний розмір винагороди. У штатному розкладі підприємства, зі слів лісгоспу, відсутня будь-яка посада, яка б передбачала виконання підрядних робіт, вказаних в договорах підряду.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо доводів ДП «Ізюмське лісове господарство», викладених у касаційній скарзі, про проведення інспекційного відвідування відповідачем за відсутності належних для цього підстав, колегія суддів (у складі: суддя-доповідач І.В. Желєзний, судді Я.О. Берназюк, С.М. Чиркін) зазначила наступне.
1. Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
2. Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
3. Згідно зі статтею 837 Цивільного Кодексу (ЦК) України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням іншої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання кінцевих результатів праці і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється. Згідно з положеннями частини першої статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
4. У постанові від 04.07.2018 у справі № №820/1432/17 Верховний Суд зробив такий правовий висновок: «Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду. Отже, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт». Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеного висновку.
5. Згідно з частиною другою статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків.
6. Як встановлено судом апеляційної інстанції, під час проведення перевірки у лісгоспі було виявлено, що 101 працівника ДП «Ізюмське лісове господарство» було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
7. Основний вид економічної діяльності ДП «Ізюмське лісове господарство» має КВЕД 02.40. Цей клас включає надання послуг у лісовому господарстві: таксацію лісу; консультування з питань ведення лісового господарства; оцінку будівельного лісу; гасіння пожеж і протипожежний захист лісів; боротьбу зі шкідниками лісу; надання послуг у лісозаготівлі: транспортування необробленої деревини у межах лісу. Відповідно до Статуту ДП «Ізюмське лісове господарство»:
пункт 3.1. Підприємство створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів; охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування Підприємству; одержання прибутку від комерційної діяльності;
пункт 6.2.4. Підприємство створює належні умови для високопродуктивної праці, забезпечує додержання законодавства про працю, правил та норм охорони праці, техніки безпеки, соціального страхування;
пункт 8.8. Трудовий колектив Підприємства становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди) або в інших формах, що регулюють трудові відносини працівника з Підприємством;
пункт 9.6. Джерелом коштів на оплату праці працівників Підприємства є частина доходу, одержаного в результаті його господарської комерційної діяльності. Джерелом коштів на оплату праці працівників Підприємства може бути бюджетне фінансування;
пункт 9.11. Трудові відносини з найманими працівниками Підприємства регулюються чинним законодавством України, правилами внутрішнього трудового розпорядку та трудовим договором.
8. На підставі аналізу укладених з громадянами договорів підряду, наданих ДП «Ізюмське лісове господарство» до ГУ Держпраці, судом апеляційної інстанції було встановлено, що характер виконуваної роботи має ознаки трудових відносин, зокрема, робота виконується відповідно до вказівок і під контролем іншої сторони; виконується на робочому місці, яке вказується або узгоджується стороною, яка замовила її; передбачає надання інструментів, матеріалів і механізмів стороною, яка замовила роботи та передбачає матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству. Договори підряду містять загальні неконкретні відомості про виконувану роботу; немає конкретно визначеного результату роботи, обсягу. Договори передбачають, що підрядник зобов`язується при виконанні робіт дотримуватись всіх необхідних та встановлених законодавством безпеки праці та охорони довкілля протягом всього періоду виконання робіт до здачі їх замовнику відповідно до норм та правил, що діють в Україні.
9. Ураховуючи наведене, на підставі дослідження наявних у матеріалах справи документів судом апеляційної інстанції було встановлено, що «Ізюмським лісовим господарством» з 67 громадянами укладено цивільно-правові договори, які мають ознаки трудових відносин, зокрема мають системний характер, передбачають виконання функцій, властивих саме найманому працівнику згідно з класифікатором професій, тобто спрямовані не на досягнення кінцевого результату, а на процес - виконання функцій робітника, зайнятого в лісовому господарстві, лісоруба, тракториста (лісозаготівельні роботи), тракториста-машиніста сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва, та з 34 громадянами укладено цивільно-правові договори, які мають ознаки трудових відносин, зокрема виконання робіт вимагає спеціального дозволу, ліцензії, спеціального навчання і щорічної перевірки знань з питань охорони праці, передбачають виконання функцій, властивих саме найманому працівнику згідно з класифікатором професій, тобто спрямовані не на досягнення кінцевого результату, а на процес - виконання функцій машиніста (кочегара) котельні, оператора котельні, машиніста автопідіймача (автодрабини) пожежного пересувного, тощо.
10. З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що зазначені вище угоди, укладені «Ізюмським лісовим господарством» з фізичними особами, не були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а були пов`язані із самим процесом праці, мали триваючий характер, вимагали наявності спеціального дозволу, ліцензії, спеціального навчання і щорічної перевірки знань з питань охорони праці, що є характерним для трудових функцій. Натомість 101 працівника лісгоспу було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
11. За думною колегії суддів Верховного Суду, доводи ДП «Ізюмське лісове господарство», викладені у касаційній скарзі, про непідпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку та графіку змінності осіб, з яким «Ізюмським лісовим господарством» укладались цивільно-правові договори, відсутності табелів обліку робочого часу щодо таких, невнесення їх до книг явки працівників підприємства, відсутності у штатному розкладі підприємства посади, яка б передбачала виконання підрядних робіт, вказаних в договорах підряду, а також періодичності виконання різних робіт у різні місяці та отримання різного розміру винагороди не впливають на правильність зазначеного вище висновку суду апеляційної інстанції.
12. Предметом доказування в адміністративній справі, що розглядається, є встановлення факту наявності чи відсутності трудових відносин між ДП «Ізюмське лісове господарство» та зазначеними особами, а не дійсності зазначених угод, і суд встановлює обставини, що є предметом доказування на підставі всіх наданих сторонами доказів.
У зв`язку із викладеним, керуючись статтями 343, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд України 28 вересня 2021 р. постановив залишити касаційну скаргу Державного підприємства «Ізюмське лісове господарство» без задоволення, а постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Нагадаємо, екс-керівник Ізюмського лісгоспу Анатолій Тіьний, якого було звільнено після накладення на держпідприємство шаленого штрафу ГУ Держпраці, мвйже рік працював простим лісником Вовчанського лісгоспу. А 16 серпня 2021 його було призначено керівником ДП "Гутянський лісгосп", який раніше очолював "улюблений лісник Зеленського" Віктор Сиса. Останній став символом нелегальних вирубок та корупції у лісовому господарстві України.
16 січня минулого року Московський райсуд Харкова відсторонив від посади директора ДП «Гутянське лісове господарство» Віктора Сису за службову недбалість, обравши йому на час розгляду справи запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
