Солідарні Профспілки України, харківський осередок
Коли була заснована Ваша організація на всеукраїнському і місцевому рівнях?
- Українська міжгалузева республіканська профспілка заснована в 1999 році, а офіційно зареєстрована в 2000році. Очолює організацію весь цей час пані Сироватська. Харківський осередок є правонаступником центрального і має назву Солідарні Профспілки України. У 1999 році вийшов новий закон про реєстрацію профспілок. Під час перереєстрації погляди керівників дещо відрізнялися і тому назви не співпадають.
Харківська організація існує ще з 1990 року, наша назва була “Харківська профспілка інженерних працівників”. Згодом до організації приходили нові люди і напрям дещо змінився. Ми боролися з беззаконням у правоохоронних органах (судова влада, прокуратура, міліція), зокрема, з корупцією та іншим.
А все почалося у 1986 році, коли зібралося 11 людей, кандидатів, докторів наук з Харкова, і ми з’ясували, що те що відбувається – це є знищення української науки. Багатьох науковців тоді було звільнено незаконно. Ці люди були звільнені незаконно, і я в тому числі. Я була одним із засновників Харківської Асоціації незаконно звільнених працівників. Потім з неї відокремилася “Харківська профспілка інженерних працівників”. Нас тоді вже було близько 70 членів. Важко було з приміщенням, ніхто нікуди не хотів пускати. Було таке, що просто працювали на вулиці.
У 1991 році нас пустили в коридор обкому партії, але не надовго. В той час було створено багато профспілок, але вони не витримали тиску обставин. Зараз їх немає жодної.
У 1992 році був з’їзд нових демократичних профспілок, і тоді я побачила представників з різних солідарних профспілок тут у Харкові. Ми зрозуміли, що треба об’єднуватися з тими силами, що мають стосунок до демократичного напряму розвитку нашої країни. І от ці Солідарні Профспілки України існували до 1999 року (8 років). Після перереєстрації у 1999 – 2000роках, ми є їх складовою частиною, але існуємо окремо.
За весь час нашого існування до нас приходило і приходить все більше і більше людей, які шукають нашого захисту через те, що їх переслідують або звільняють з місця їхньої роботи.
Ще у 1993 році ми зрозуміли, що треба шукати нові методи відстоювання своїх законних прав. Тому ми почали навчати своїх власних юристів. Ми вчимо людей спочатку захищати себе, а потім створювати профспілки на підприємствах та організаціях. Починаючи з 1995 року, вперше в Україні ми проводили навчання, як отримати заробітну платню, коли її не віддають. На навчання приходило і приходить дуже багато людей. Ми проводимо регулярні курси під назвою “Сам собі адвокат”, де навчаємо людей компетенції з низки юридичних питань. Одним з важливих напрямів є тема комунальних боргів в плані захисту людей від тиску відповідних державних інституцій. Ми навчаємо усьому абсолютно безкоштовно.
Як відомо з історії, Палац Праці був переданий у 1922році губернським профсоюзним організаціям. Тож ми зрозуміли, що маємо право мати свій офіс в його межах. Врешті-решт ми досягли того, щоб нас туди пустили і до сьогодні залишаємось тут. До нас завжди ставились тут дуже погано.
Хто очолює Вашу організацію в Харкові?
- Із самого початку я, Краснянська Світлана Миколаївна.
Чи намагаєтеся Ви поєднувати зусилля з іншими спорідненими організаціями?
- Звісно, але з іншого боку, ми нікому не нав’язуємо себе. Ми є прихильниками законослухняності, і відстоювати цю позицію не так просто. Тож, разом боротися за справедливість у суспільстві ефективніше, я гадаю.
- Яким чином можна вступити до Вашої профспілкової організації?
Зараз до профспілки просто так не приймаємо. Людина повинна навчитися захищати себе, потім інших, і ми тоді дивимось, як це в неї виходить, і лише тоді приймаємо. Багато людей просто звертається за юридичними консультаціями. Коли людина приходить із проблемами, ми на її ж прикладі навчаємо їх вирішувати.
Цікаво те, що є люди, які приходять до нас із протилежними поглядами, для того, щоб завербувати нас і створити провокацію зсередини. Особливо перед виборами нас намагаються поставити поряд із собою, для того щоб використати, незважаючи на те, що нас не дуже багато, можливо, 2 - 3 тисячі. Серед них є частина людей, яка повністю віддається нашій справі. Усі наші активісти працюють виключно на громадських засадах. Членські внески йдуть на утримання приміщення та інші, пов’язані з роботою, витрати. За останні 16 років, ми лише вперше почали робити ремонт.
Що Ви хотіли б додати від себе для наших читачів?
- Найголовніше те, що наша профспілка не дала себе знищити, хоча такі спроби дуже багато разів були. Значною частиною нашої роботи є робота із судовою гілкою влади. Коли ми почали навчати людей основам права, з нас сміялися, але потім, коли учні школи “Сам собі адвокат” почали працювати в різних сферах, про нас почали казати так: ”На те й щука, щоб карась не дрімав”.
Стосовно загальної ситуації в нашому регіоні, мушу сказати, що вона залишається важкою. Зокрема, влада Добкіна-Кернеса знищує швидку медичну допомогу.
На сьогоднішній день Харків - це столиця беззаконня і боротьби проти України. Руйнування країни йде швидкими темпами.
Дякую Вам за розмову.
