Якби ОДА мала повноваження щодо ХАЗу, ви б побачили інший підхід - господарський. Я б навіть сказав, «райнінській» підхід - Коваленко

Ростислав Касьяненко  |  Вівторок, 11 жовтня 2016, 14:03
Перший заступник  голови Харківської обласної ради - про ​​те, як і чому за рік змінилося ставлення іноземних компаній до Харківського Інвестиційного Форуму, коли врешті решт відкриється представництво ЄБРР у Харкові, чому Харбін обраний в якості стратегічного напрямку в Китаї, переорентацію Харківської області з внутрішнього ринку на зовнішній, та як учасники бойових дій в Афганістані передають досвід ветеранам АТО, з урахуванням тих помилок, які допустили в свій час.
Якби ОДА мала повноваження щодо ХАЗу, ви б побачили інший підхід - господарський. Я б навіть сказав, «райнінській» підхід - Коваленко

Напередодні Форуму пролунала думка щодо того, що це «захід харківських бюрократів для американських та європейських бюрократів». Тобто, форум чиновників, лобістів, політиків, але не бізнесу. Мовляв, бізнесменам не потрібні консультації з урядом або обласною адміністрацією: бізнес завжди домовиться сам по собі, він не потребує посередників. Що скажете на це?

Будь-який бізнес завжди орієнтується на думку свого уряду. Коли наша делегація на чолі з Ігорем Райніним, на той момент губернатором Харківської області, в березні була в США, ми провели до 20-ти зустрічей на самому високому рівні – з державними службовцями, фондами та інвестиційними компаніями, керівництвом USAID. У нашому посольстві була зустріч з американськими представниками бізнесу, урядовими та недержавними організаціями. Завдання влади, з одного боку, полягає в тому, щоб знайти можливості для залучення до України фінансових ресурсів та інвестиційних компаній. З іншого боку – це, безумовно, реалізація продукції українських підприємств за кордоном.

Для цього й існують дипломатичні представництва, посольства, торгові радники. І ми працювали з ними в тісному контакті. По-друге, європейські або американські компанії, безумовно, не працюють безпосередньо з органами влади. Але вони прислухаються до їхніх думок і рекомендацій. Тому наше завдання – створити майданчик для зустрічі нашого бізнесу з американським, європейським, китайським або бізнесом інших держав. Все-таки делегати з 30-ти країн світу, ні з того, ні з сього, не приїхали би до нас у Харків на Міжнародний Інвестиційний Форум.

З чим приїхали сюди представники більше двохсот іноземних компаній?

Під час круглих столів вони неодноразово говорили: «У нас є фінансові ресурси. Будь ласка, подавайте заявки, ми працюємо в межах певних критеріїв і умов». Це вже конкретний результат. Ви знаєте, ми багато форумів проводили. Але, скажу Вам, це вперше, коли іноземні компанії й організації настільки відкрито пропонували Харкову свої можливості.

По-друге, український бізнес орієнтується більшою мірою на ті іноземні компанії та консалтингові групи, які працюють в Україні: PricewaterhauseCoopers, Dragon Capital, KPMG та інші. Ми їх знаємо, і тісно співпрацюємо з ними, використовуючи їх можливості. Але на даний форум приїхали компанії, які безпосередньо працюють в Америці, Європі, Китаї і т.д. Це ж серйозна довіра!

Цей форум унікальний тим, що були проведені масштабні столи за конкретними напрямками, дуже актуальними сьогодні для Харківщини. По-перше, ми представили офіс Харківської області в США. Його генеральний директор Шай Франклін доповів, як працює сам офіс, які інтереси у американської сторони, як це буде в подальшому розвиватися. До речі, він виступав і на круглому столі, і на заключній панелі.

А напередодні форуму наші харківські компанії провели на території готелю «Аврора» з американцями «Вечір зустрічей» бізнесу - без влади. Вони самі індивідуально провели переговори, продовжили цю роботу на форумі і потім, вже в суботу, - під час Великого Слобожанського ярмарку. Тобто це було предметне спілкування, яке, я впевнений, дасть результат.

Щодо такого майданчика, як Слобожанський ярмарок... Наскільки він може трансформуватися в щось схоже на Messe Hannover або Messe Düsseldorf?

Великий Слобожанський ярмарок створювався з метою продемонструвати можливості Харківської області в сільському господарстві та переробці сільхозпродукції. Ярмарок проходить щороку, в першу чергу, для того, щоб харків'яни мали можливість купити продукти харчування за цінами нижче ринкових.

З іншого боку, ярмарок - це традиційно свято. Конкурси, пісні, танці - такий захід дуже об'єднує людей. Харків'яни завжди приходили сюди сім'ями і цілими династіями: бабусі, дідусі, онуки. Наші іноземні партнери побачили всю душу і велич Харківщини, можливості її районів, чим кожен з них багатий.

Чим був важливий Форум для малого та середнього бізнесу?

Було проведено кілька панелей, присвячених проектам міжнародної технічної допомоги. Це дуже важливий інструмент, який використовували наші сусіди на перехідному етапі до вступу в Євросоюз: Польща, Угорщина, Чехія, Болгарія. Ці проекти є досить актуальними і важливими як для малого і середнього бізнесу, так і для вищої школи, наукових центрів і громадських організацій.

Ми запросили всіх керівників подібних програм Агентства міжнародного розвитку США (USAID), які працюють в Україні. Це навчання (стажування за кордоном), реалізація пілотних проектів у рамках малого та середнього бізнесу, державно-приватного партнерства, екологічних програм - цілого спектру тих напрямків, які для нас є дуже актуальними.

І на сьогоднішній день в області вже реалізовуються проекти і програми ООН, орієнтовані на громаду і місцевий розвиток. Крім цього, була дуже важлива панель для малого і середнього бізнесу. Ми запросили консалтингові компанії, банківські структури, наших іноземних партнерів - для того, щоб був безпосередній контакт з представниками малого і середнього бізнесу. Звичайно ж нас цікавлять дешеві кредити, які дозволять активно і швидко розвиватися як легкій промисловості, так і сільському господарству.

Дешеві кредити сьогодні - це скільки відсотків?

Кредити Європейського банку реконструкції і розвитку складають від 3 до 4%. Одна з наших компаній, яка займається фасуванням приправ, нещодавно отримала такий кредит та сприяння реалізації своєї продукції на світових ринках. Тобто комплексний підхід. Також у форумі брали участь представники польського Idea Bank, який порівняно недавно почав працювати в Харкові, якихось 2-3 роки. Вони відомі тим, що на базі відділень банку розмістили свого роду школи бізнесу, в яких нашим підприємцям допомагають підготувати проекти розвитку дрібного бізнесу. Після цього видають кредити до 100 тисяч гривень, без застави. Ми спостерігаємо в декількох районах області активність в цьому напрямку.

Це дуже принциповий момент, тому що в Європейських країнах малий і середній бізнес займає досить серйозну частку в обороті реалізації продукції. Тому для нас це важливо, особливо в перехідному періоді, коли нашій молодій країні 25 років. І ми пам'ятаємо, як в 92-му році почалися проблеми заводів ім. Малишева, Радіо-реле, Авіазаводу. та інших промислових підприємств. За якийсь рік були втрачені зв'язки, порушилася кооперація і т.п.

Але ж є й успішні приклади - той же FED, наприклад, Турбоатом, фабрика «Здоров'я»...

Багато директорів заводів, які змогли адаптуватися до нових умов, переорієнтувалися і знайшли себе в іншому. А хтось чекав замовлень. Але треба було не чекати, а зорієнтувати свій менеджмент на пошук нових ринків збуту. Тому «маємо те, що маємо». Але, знову ж таки, завдання влади - це надання сприяння нашому бізнесу та громадським організаціям.

Чим ще відрізнявся цьогорічний Форум від торішнього?

Коли ми проводили Форум у минулому році, на сайтах міністерств закордонних справ і Канади, і Великобританії, була розміщена рекомендація не відвідувати Харківську область у зв'язку з тим, що вона прифронтова, і не так далеко ведуться бойові дії з боку Російської Федерації.

Після того, як посол Канади і представники посольства Великобританії побували на Форумі, ситуація змінилася. І під час візиту до Великобританії нам з Юлією Олександрівною Світличною вдалося донести Лондону інформацію про те, що тут безпечно працювати, і жодна іноземна компанія не згорнула свій бізнес в області. Губернатор індивідуально провів зустрічі з іноземними компаніями, які працюють на Харківщині – у нас прозорі відносини з бізнесом. Звідси й успіх цього Форуму.

Було дуже приємно, коли один з наших спікерів, пан Кубів, повернувшись до Києва, на засіданні уряду сказав, що тому, як був проведений Форум в Харкові, варто повчитися не тільки регіонам, а й Києву.

Захід був орієнтований безпосередньо на встановлення контактів між нашим бізнесом та іноземними партнерами. Я володію інформацією, що перед тим, як прийняти в ньому участь, наші партнери ретельно вивчали наші можливості: відвідували харківські виші, дивилися промислові майданчики з точки зору залучення інвестицій, розміщення замовлень і організації спільного виробництва в Харківській області.

Абсолютно правильно під час форуму був зроблений акцент на Агентство міжнародного розвитку Globee.

А як давно ви з ними співпрацюєте, до речі?

Ми співпрацюємо вже рік. Вони самі запропонували свої послуги, ми провели переговори, побачили в цій ідеї серйозний потенціал, відкрили офіс у Вашингтоні. За допомогою партнерів та керівництва Globee ми також провели серйозні переговори у Нью-Йорку та зараз вже працюємо на європейському напрямку.

Деякі поспішили сказати: "Ось з Вашингтона офіс переходить в Нью-Йорк". Це не зовсім так. Нью-Йорк - це центр бізнесу. Проте у Вашингтоні теж необхідно мати своє представництво - там державні установи, структури і фонди, того ж USAID. Під час нашої поїздки до Сполучених Штатів у нас були серйозні зустрічі у вищих навчальних закладах, де ми спілкувалися з експертами, колишніми послами, а також керівництвом різних Міністерств.

Такі фахівці, як Джейк Ділмані з компанії Mercury чи засновник і керуючий партнер Strategy XXI Partners Харрієт Мучлі-Вайс, що консультує уряд Китаю і Бразилії, необхідні Харківщині, щоб грамотно сформулювати стратегічні завдання і розставити пріоритети області. В подальшому це, без сумнівів, принесе нам серйозні позитивні результати. Агентство Globee підписало кілька серйозних договорів з інвестиційними фондами та консалтинговими компаніями, які представляють найбільші бізнеси Америки і Європи. Будь-який іноземний бізнес діє як безпосередньо, так і за допомогою менеджменту інвестиційних чи аудиторських компаній, на зразок PriceWaterhouseCoopers, що працюють в Україні - це нормальна практика.

Ці аудитори вивчають і роблять оцінку можливостей наших підприємств, дають їм рекомендації і далі ті вже виходять на укладання контрактів. На сьогоднішній день цим питанням займається адміністрація, тому що наші українські компанії, на жаль, поки що не мають таких історій і потенціалу.

Як ви бачите для себе цей процес в динаміці?

Зараз вже розпочато процес передачі наших побажань бізнес-асоціаціям і агентствам. Дуже активно працюють Асоціація приватних роботодавців на чолі з Олександром Чумаком та харківське відділення Українського Союзу промисловців і підприємців, яке очолює Едуард Набока. Їм також імпонує, що ми знайшли в їх особі партнерів, з якими йдемо до однієї цілі.

Це курс, який був вироблений Ігорем Львовичем Райніним й активно впроваджується Юлією Олександрівною Світличною в стосунки розширення можливостей і нових форм роботи ОДА. Ви пам'ятаєте минулий рік, коли організації підприємців звернулися до Ігоря Львовича з питання передчасного впровадження касових апаратів? ХОДА тоді підтримала їхню ініціативу. Вони ж побачили в нашій особі партнерів, а в цьому році вони вже надавали нам допомогу в проведенні інвестиційного форуму. Своїми можливостями - фінансами, ресурсами і довірою, це дуже важливо.

На форумі було також підписано угоду між ОДА та Асоціацією приватних роботодавців і Асоціацією європейських роботодавців.

Як ви знаєте, Європейський банк реконструкції і розвитку відкриває представництво в Україні саме в Харківській області...

Коли, до речі, це станеться? 

Самим найближчим часом – є чисто технічні моменти, пов'язані з вибором приміщення. Ми активно спілкуємося вже кілька років, і представники ЄБРР цього разу також були на Форумі. Пілотні проекти, які були протягом останнього року реалізовані в Харківській області в межах інвестування ЄБРР проектів малого та середнього бізнесу, спрацювали всі. Звідси і довіра – не тільки до влади, але і до місцевого бізнесу.

Дуже тішить, що багато компаній, які спочатку скептично ставилися до можливостей Форуму, вважаючи його в певному сенсі бюрократичним фейком, в результаті кардинально змінили свою точку зору. Сьогодні вони самі кажуть: це конкретний захід, ми знайшли партнерів, у нас є контакти. Приміром, зараз група фахівців однієї з великих харківських компаній виїжджає для проведення переговорів до Харбіну.

До речі, делегація ХОДА з місцевим бізнесом у цьому році вже двічі була в провінції Хейлунцзян. Чому саме Харбін обраний в якості стратегічного напрямку в Китаї?

Це сорокамільйонний регіон і колосальний ринок збуту. Вибір припав на нього, оскільки ми дуже схожі. Харбін знаходиться на 38-й паралелі, провінція відома завдяки своїй промисловості, сільському господарству – це чорноземи – і вищим навчальним закладам. З огляду на таку схожість наших потенціалів, у Китаю є велике бажання працювати саме з харків'янами, тому на Форум і приїхала така потужна китайська делегація. Навіть не одна, а чотири: делегація саме Китаю, посольства Китаю в Україні, Китайської торгової асоціації, з якої ми підписали угоду, і китайських компаній, які вже працюють в Харківській області.

Які можливості місцевому бізнесу дає робота з Китаєм?

В першу чергу, це фінансові ресурси – як інвестиційні, так і дешеві кредити, які сьогодні можливо сюди залучати з КНР. По-друге, не можна не використовувати сьогодні потенціал посольства України в Китаї, яке очолює Олег Олексійович Дьомін, колишній губернатор Харківщини. Обладміністрація, як при Ігорі Райніні, так і при Юлії Світличній, веде в цьому напрямку чітку роботу.

Не так давно, буквально напередодні Форуму, доводилося читати інтерв'ю з Олегом Дьоміним, де він нарікає на те, що не весь потенціал Китаю використаний, що Китай може давати Україні в рази більше...

Ви знаєте, коли в червні цього року ми брали участь у форумі «Україна-Китай» у Харбіні, такі слова також прозвучали. Дійсно, необхідно ще активніше розвивати цей напрямок і використовувати цей ресурс, адже Харківщина для Посла в КНР не чужа. У січні ми відкрили наше представництво в Харбіні, а вже в червні ми відкривали новий офіс безпосередньо у вільній економічній зоні Даовай – це один з районів Харбіна. Виходячи з чинного законодавства, вільні економічні зони в Китаї працюють за схожим з Україною принципом.

Юлія Світлична під час зустрічі з керівництвом провінції Хейлунцзян, яке прибуло на Форум, заявила, що одне з харківських підприємств вже уклало контракт на кілька мільйонів доларів з КНР. Можна назвати наші підприємства, які активно ведуть переговори з Харбіном?

40 мільйонів людей, як я вже сказав, серйозний ринок – це, фактично, населення України. Серед тих, хто хотів би з ним працювати, варто відзначити підприємства, які виробляють продукти харчування – наприклад, хлібокомбінат «Салтівський». Вони зацікавлені в експорті до Китаю напівфабрикатів і муки, перші поставки якої до Харбіну вже розпочато. Передбачається, що отримавши її у вільній економічній зоні, вони будуть робити там випічку і продавати.

Наша фабрика «Лісова казка» також вже зробила відвантаження двох вагонів кондитерської продукції до Харбіну для реалізації. Готується до відправки своєї продукції в Піднебесну і м'ясокомбінат «М'ясний», який на сьогоднішній день веде перемови щодо запуску спільного підприємства з виробництва м'ясних виробів відразу з декількома китайськими партнерами. СП буде створено безпосередньо з урахуванням наших технологій, нашого досвіду і за участі наших фахівців.

Скажіть, ви працюєте вже з восьмим губернатором. Чому тільки зараз, точніше, при Райніні стався такий прорив на зовнішньоекономічному напрямку? Невже той же Китай до цього не був зацікавлений в харківському бізнесі?

Ви знаєте, кожен керівник ХОДА був доволі цікавою особистістю, і у кожного були свої досягнення. У зовнішньоекономічного прориву, як ви говорите, відразу кілька складових. З одного боку, вкрай потрібні нові технології і нове обладнання наших підприємств, яке істотно розширює їх експортні можливості. З іншого боку, весь цей час ми в основному боролися за внутрішній ринок, який на сьогодні вже перенасичений, тому логічно почати дивитися на всі боки, і в першу чергу – туди, де ринок в тисячі разів більший за український. Це Євросоюз, Китай і, звичайно ж, США.

Важливий фактор – аж до останнього часу на Харківщині зоасім поруч був величезний ринок: ми сусіди з Російською Федерацією. З початком агресії ми втратили істотний відсоток експорту нашої сільгосппродукції і були змушені активно шукати нові ринки збуту. Тому китайський вектор був обраний абсолютно правильно.

Але потрібно розуміти, що окрім китайського, є величезний потенціал у наших американських партнерів. І мова йде не тільки про офіс у Вашингтоні, а й можливості використовувати мережі реалізації американських компаній по всьому світу. Під час Форуму було підписано угоду між фармацевтичною компанією «Здоров'я» і американською компанією UniCity, яка зараз відпрацьовує питання щодо розміщення замовлень на наших виробничих потужностях, а також реалізації харківської фармацевтичної продукції через їх мережі, що дозволить нам увійти на ринки багатьох країн світу: Латинської Америки, Африки і т.д.

Мої колеги ставили Вам на Форумі питання: «Скільки мільярдів інвестицій ви вже залучили через офіс у Вашингтоні?».

Ще запитують зазвичай: «Які контракти і з ким уклали харківські компанії?». Але обласна адміністрація лише створює комфортні умови та майданчики для розвитку бізнесу. Ми неодноразово про це говорили на Форумі. Чиновники не повинні підписувати бізнес-контракти або контролювати бізнесменів. Ми працюємо в межах чинного законодавства, сприяючи місцевому бізнесу. І ми не повинні змушувати його звітувати перед обладміністрацією про те, як були проведені переговори і на які суми укладені контракти. Це – комерційна таємниця.

Безумовно, нам це дуже цікаво, і ми відстежуємо, наскільки успішними були ці переговори. Ми патріоти Харківської області й так само, як і всі харків'яни, зацікавлені в тому, щоб наші товари користувалися максимальним попитом. Це і робочі місця, і затребувані спеціальності в харківських вищих і середніх навчальних закладах.

Адже багато компаній, які працюють в Харківській області, формують нашим вишам замовлення на ті чи інші спеціальності. В тому числі, досить вузькі та специфічні, які безпосередньо використовуються, наприклад, на заводі FED або фабриці Philip Morris.

Починаючи з березня місяця, більше 70-ти компаній використовували наш офіс, щоб провести переговори. Виїжджали в США, використовували приміщення, їх там зустрічали на нашому майданчику, підбирали партнерів. Це інструмент, для того, щоб встановлювати контакти.

Спонсором Форуму, як і минулого року, виступив Олександр Ярославський, цього разу - генеральним?

Так, президент групи компаній DCH Олександр Ярославський надав всі можливості готелю «Харків Палас» для проведення форуму. При цьому жодна копійка бюджетних коштів, зауважте, не була витрачена.

Знову таки - це довіра. У минулому році пан Ярославський, дійсно, надавав нам сприяння, а в цьому році виступив генеральним спонсором - лише тому, що побачив ефект.

І ви ж бачили все таки приїзд 11-ти послів ... Ми вивчили в цьому році досвід проведення форуму не тільки в минулому році в Харківській області, а й в інших областях, у Києві. Повірте, ніде, на жодному форумі, не було одночасно 11 послів, 19 дипломатичних представництв і 30 країн, які представляли інвестиційні або консалтингові компанії.

Ви, до речі, не перебираєте в ХОДА на себе функції МЗС, там не ревнують?

Ми дуже активно співпрацюємо з Міністерством закордонних справ, і ми отримували консультації з приводу запрошення сторін, між якими існують політичні конфлікти. І це досить доречно, тому що є Указ Президента про ведення міжнародної діяльності для обласних адміністрацій та міністерств і відомств. Ми дотримуємося тієї позиції, яка є в Міністерстві закордонних справ, з урахуванням безумовно тих інтересів, які є у нас в пріоритетних для нас регіонах.

Чи були такі посольства, які були запрошені, але їх візит не відбувся суто з технічних причин? Наприклад, через ротації керівника дипломатичної місії, тощо.

Звичайно. На жаль, 8 посольств, послів яких нам хотілося б бачити на форумі і яких ми запрошували, не прибули. Або в цей час відбувалася зміна посла.

Наприклад, посол Чехії в Україні повернувся на батьківщину, а інший ще не встиг його замінити. Така ж історія з нашим стратегічним партнером - Польщею: пан Літвін 20-го вересня відбув, а новий посол пан Пекло ще поки не приїхав.

Посол Азербайджану пан Алієв, який був на Форумі у Харкові минулого року, також поїхав. Щодо нового посла, ще тільки отримавши призначення в Азербайджані, він вже заявив, що перша його поїздка в Україні відбудеться у Харківську область. Чекаємо на нього вже у жовтні.

Крім цього, з 11 прибулих до нас послів, шестеро вперше здійснили виїзд з Києва - саме в Харківську область, саме на Форум. Для нас це велика довіра наших партнерів. Хотів би відзначити, що практично всі представники дипломатичного корпусу приїхали не самі, а з місцевим бізнесом, це дуже важливо. Той же посол Індії привіз представників п'яти індійських компаній. Аналогічно вчинила білоруська делегація. Бразильські бізнесмени, які прибули разом зі своїм послом, напередодні форуму взяли участь у відкритті в Харкові почесного консульства Бразилії.

Крім того, в той же день, 22 вересня, за участю посла відкрилася виставка, присвячена 25-річчю незалежності Словенії. Дуже активну роботу провів почесний консул Словенії  у Харкові Анатолій Бондаренко - таку ж проактивну позицію займає й почесний консул Албанії Шахін Омаров.

Тому Форум - це спільна робота, а не вакуум, зайнятий виключно однієї ОДА. Це помилка багатьох «доброзичливців», негативно налаштованих по відношенню до будь-якої влади. Але ми простягаємо руку взаємодопомоги і співробітництва, в тому числі, і цим людям, щоб вони побачили нарешті, що ми прагнемо до кращого і шукаємо в нашій співпраці позитив. Негативу, повірте, у нас і так вистачає. На жаль, на Донбасі продовжують гинути наші хлопці, і вчора ми ховали нашого героя в Харківській області, у Волоховому Яру...

Наші патріоти там, на передовій, сподіваються, що влада тут в тилу робить правильні і своєчасні кроки, щоб вони не були розчаровані її діями. Повірте, це вартує чимало.

Скажіть, ви ж воювали, є головою Харківського міського Союзу ветеранів Афганістану. Наскільки актуальні сьогодні допомога та консультації афганців для воїнів АТО?

Ми активно беремо участь у житті бійців АТО. І не тільки порадами та консультаціями, а й участю афганців в бойових діях. У 2014 році ми в складі 30-ти осіб виїжджали в зону АТО, надавали 92-й бригаді сприяння в навчанні наших солдатів з ведення бойових дій, спецоперацій, під час проведення бойових дій. Багато з хлопців-афганців пішли на передову, п'ятеро з Харківської області загинули. Вже не кажу про волонтерський рух...

Я знаю про те, що з числа воїнів-афганців понад 500 осіб загинуло в складі Збройних Сил України та добровольчих батальйонів. Заступник голови Української Спілки ветеранів Афганістану, Герой України (посмертно) Олег Михнюк, який в Афганістані отримав два важких поранення, був нагороджений двома медалями «За відвагу», двома орденами Червоної Зірки, кавалер трьох орденів «За мужність» - загинув в бою на Луганщині в складі т.з. афганської роти в «Айдарі».

Наші побратими, які повернулися з АТО, для нас дуже дорогі, тому що вони пройшли через те, що колись пройшли ми. Патріотизм наших хлопців їх високий бойовий дух важко переоцінити. Тому в афганському міському музеї - це біля Академії держуправління при Президентові України на вулиці Юр'ївській - ми відкрили окремий зал учасників АТО, всіх запрошуємо. Там є форма, в тому числі знята з загиблих наших побратимів, особисті речі, які сім'ї передавали, унікальні фотографії, хронологія бойових дій...

А щодо ветеранів, які потребують більш практичної та невідкладної допомоги?

Ми щодня спілкуємося з хлопцями. У тому числі, допомагаємо становленню громадської організації «Союз ветеранів АТО», де також є учасники бойових дій в Афганістані. Вони передають наш досвід новим ветеранам, з урахуванням тих помилок, які допустили в свій час ми. 

Питання ті ж самі практично, що і ми пройшли. Це психологічна і фізична реабілітація, пільги та допомоги, в тому числі, для сімей загиблих, увічнення пам'яті. До речі, щодо будівництва пам'ятника на площі Героїв АТО - там процес йде, зараз запущений конкурс ескізів. 

Наприклад, взаємодія з органами влади, керівниками комунальних підприємств та медичних установ. В тому числі, відкриття нових відділень, як наприклад, робота по шпиталю інвалідів на Баварії. Обов'язково потрібно неврологічне відділення, для тих, хто отримав контузії або у кого серйозні психічні зриви.

Це також робота в юридичній площині, підготовка документів для сесій обласної та міської ради. Союз ветеранів Афганістану бере участь в шести програмах, в тому числі - з надання матеріальної допомоги сім'ям загиблих та інвалідам, які вже отримали комп'ютери, об'єднані в загальну комп'ютерну мережу і мають додаткову можливість спілкуватися один з одним.

Адже моральна підтримка для хлопців, які під час бойових дій в зоні АТО отримали поранення і контузії, сьогодні не менш важлива, ніж матеріальна.

Для ветеранів АТО сьогодні вкрай потрібні сучасні центри реабілітації...

І вони вже є! Наприклад, Центр, який працює при військовому шпиталі. Там фахівці спілкуються, приводять до тями наших побратимів - це психологи, самі учасники бойових дій, у тому числі, які не мають ніг. Мій заступник без двох ніг, які він втратив. Коли він з ними зустрічається, то хлопці бачать, що людина живе, пише дисертацію, врешті-решт,на парашуті стрибає. І це дає їм бажання жити, не опускати руки, що дуже важливо.

Спілкуємось з матерями, у яких сини загинули. Це тонка психологічна робота, яка спрямована на надання допомоги саме сім'ям та  дітям загиблих. Тому що ми не повинні забувати героїв.

До речі, ми не перший рік проводимо фестиваль афганської пісні «Солдати миру 21 століття», де зараз акцент робиться вже на героїв АТО. Наші «афганські» ансамблі співають пісні і про Майдан, і про героїв АТО. Вони постійно виїжджають на передову, підтримують наших хлопців.

Щодо заохочення державою у вигляді надання землі ветеранам - скажіть, адже під час Союзу таке не практикувалося, чи я помиляюсь?

Масовості у видачі землі за радянських часів не було, але ті, хто хотів, землю отримували проблем з цим не виникало. Інша справа – квартира. На сьогоднішній день серед учасників бойових дій в Афганістані, хоча війна вже давно пройшла, є близько 400 ветеранів, які не отримали квартири.

Тому повернуся до проблем, це проблема житла. Ось вона дуже нагальна.

Перше, це один з головних векторів роботи будь-якої громадської організації і безумовно це охорона здоров'я. Ми передаємо свій досвід нашим побратимам з АТО, він в усіх напрямках роботи будь-якої громадської організації, афганської, ветеранської, у нас дуже добрі стосунки з департаментами охорони здоров'я. Це знову таки є ...

А як щодо більш серйозної допомоги, я маю на увазі протезування і лікування за кордоном, яких потребують наші ветерани АТО?

Ми знаємо з преси, що і в Сполучених Штатах, і в Канаді, і в Чехії, і в Ізраїлі наших хлопців з важкими пораненнями приймають та лікують. Коли ми були делегацією ХОДА у Великобританії, нам розповіли про двох наших військових, яких привезли та прооперували. Безумовно, в цьому плані Міністерство оборони та Міністерство закордонних справ ведуть велику роботу.

Але я вам хочу сказати, що і по лінії ХОДА ми працюємо у цому напрямку з посольствами. Ви, мабуть, знаєте про те, що ми відправляли дітей загиблих і поранених в Чехію і в Румунію. І ось під час індивідуальних зустрічей послов іноземних держав із губернатором Юлією Світличною напередодні форуму вона теж озвучувала  питання щодо подальшої практики з реабілітації дітей та сімей загиблих і поранених військовослужбовців за кордоном. Щодо наших амеріканських партнерів, то керівництво Globee саме перед форумом привезло гуманітарну допомогу, чимало  медикаментів та обладнання в військовий шпиталь.

У вас був дворічний досвід роботи в уряді - у Міністерстві економіки. Наскільки він був корисним для Вас?

Так, у 2012 році Анатолій Аркадійович Максюта - на той час перший заступник міністра - запропонував мені посаду директора Департаменту інвестиційно-інноваційної політики та розвитку державно-приватного партнерства. Я займався розробкою індустріальних парків - це якраз тема моєї дисертації, готував відповідний законопроект.

В Україні на сьогоднішній день 9 індустріальних парків. З них один в Харківській області - в Малинівці. Цей напрямок міг би розвиватися швидше, чи не так?

Малинівська промзона - це перший у цій сфері приватний проект, який був реалізований спільно з владою. У нього було залучено близько 120 мільйонів доларів - на той момент досить велика сума.

Скажімо так, класичний індустріальний парк - це свого роду кластер: те, про що всі сьогодні говорять. Наприклад, в Малинівської промзоні поруч з лікеро-горілчаним заводом стоять скляний завод, на якому роблять пляшку, окремий завод по виробництву пробки і так далі. У всіх підприємств при цьому різні інвестори.

Один з таких парків, за участю міжнародних інвесторів, мабуть, можна було б розмістити на авіазаводі, який зараз, не побоюся цього слова, гине. До речі кажучи, як йдуть справи сьогодні з ХАЗом? Адже він - банкрут ...

Проблеми з авіазаводом, згоден, існують. І хоча підприємство сьогодні входить в концерн Укроборонпром, понад 110 мільйонів боргу по заробітній платі лягає на рейтингову оцінку ОДА.

Якби облдержадміністрація мала повноваження в законодавчому полі розпоряджатися такими об'єктами, як ХАЗ, ви б побачили інший підхід - господарський. Я б навіть сказав, «райнінській» підхід - «не словом а ділом», - який на сьогоднішній день впроваджує губернатор Юлія Світлична і її команда, до якої я маю пряме відношення. Це люди справи, які виконують свою роботу «скромно, але зі смаком».

Юлія Світлична не зможе суміщати пост губернатора і керівника фракції БПП в обласній Раді. На цю посаду пророкують Вас, що скажете?

Я вважаю себе досвідченим чиновником, але я, перш за все, командний гравець

А це не суперечить закону «Про держслужбу»? Ви ж все-таки є першим заступником голови облради?

...Тому і працюю в рамках закону «Про місцеве самоврядування». У нас, дійсно, потужна депутатська команда у фракції, і посади для нас - справа не першорядна. Найголовніше, що ми робимо ту позитивну роботу, яку оцінюють харків'яни. Для мене дуже важлива думка всіх 20 депутатів, без винятку. Наша фракція визначиться, хто це буде: я або хтось інший. Повірте, у нас достатньо кандидатур. Головне - результат, на нього ми і націлені.

comments powered by HyperComments