З нагоди цієї події у Харкові зібралися всі духівники Харківсько-Полтавської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви. Під час заходу було зачитано Акт з відновлення Української Державності, що був проголошений у Львові 70 років тому Організацією Українських Націоналістів.

3 червня 2011 р. львівська газета "Новий погляд" вмістила інтерв’ю Юрія Оленця з архиєпископом Харківським і Полтавським УАПЦ Ігорем (Ісіченком). Подаємо авторський текст інтерв’ю.

Всечесні Отці! Дорогі Брати і Сестри! Серед незліченних колядок, перейнятих світлою радістю від переживання зустрічі з Воплоченим Богом, є одна, складена понад півсторіччя тому, під час драматичного опору нашого народу чужій владі, коли навіть святий різдвяний вечір проходив у сумі та сльозах. Але й у цей «сумний святий вечір в сорок шостім році», згадуючи за святковим столом загнаних у Сибір батьків і братів, українці з надією благали Бога:

Нещодавній приїзд в Україну Московського Патріарха Кіріла (Гундяєва) знову загострив проблематику релігійних стосунків поміж Києвом і Москвою. Фахові відповіді на ці, доволі складні питання, для газети "Експрес" дає визначний релігійний діяч сучасної України владика Ігор (Ісіченко).

Дорогі брати і сестри! Як гостро відчуваються нами слова: «Жнива великі, а женців мало». Як бракує нам сьогодні у Церкві добрих пастирів, у храмі – громад свідомих мирян, які могли б поєднатися в молитві, підтримати пастиря і засвідчити силу Церкви. Як бракує нам чесних та ініціятивних людей довкола! І дуже часто в людини таке відчуття бідності покликань може викликати тривожну свідомість слабкости, навіть небезпеки. Якої сміливості треба, щоб за таких умов, бувши в цілковитій меншості в суспільстві, зважитися на дії, здатні змінити суспільство, а може, навіть змінити світ!

Дорогі брати і сестри! Ще вчора на вечірній молитві ми почали відчувати порожнечу на початку молитовного правила. Там, де ще до вчорашнього дня лунав радісний пасхальний тропар, раптом утворилася пустка. Пустка така відчутна аж до часу, коли урочисто залунає на вечірні дня П’ятдесятниці «Царю Небесний». І це один із виховних засобів Східної Церкви: через обряд дати нам співпережити той важкий відповідальний період, який настав для громади учнів Христа, які мали б згодом стати Церквою, в десять днів, насичені молитвою, роздумом, вщерть насичені переживаннями – днів між вознесінням Господа Ісуса Христа і Зісланням Святого Духа. Нам, коли читаємо кілька рядків Євангелія від Луки чи трохи докладнішу розповідь Діянь святих апостолів, написаних тим самим євангелистом Лукою, здається, що це лише одна мить в історії спасіння. Але пригадаймо які-небудь важкі, відповідальні десять днів із власного життя.