На Донеччині зупинили спробу рейдерського захоплення храму Київського Патріархату
«Божа милість допомогла відстояти храм»
Ажіотаж навколо справи по церкві у Донецьку стих у травні цього року. Після майже восьмимісячного затишшя Вищий адміністративний суд України відмінив рішення судів першої та другої інстанції - Донецького адміністративного окружного та Донецького апеляційного адміністративного. Ці суди свого часу визнали акт Донецької ОДА (ДОДА), яким храм передавався під юрисдикцію УПЦ КП, недійсним. Таким чином храм Вознесіння Господнього залишився без свого попереднього хазяїна. Парафія Вознесіння Господнього і надалі проводила там служби, але лише в статусі гостей. Тим часом бурну діяльність міг розвивати і Московський Патріархат, бо його прихильники теж створили свою парафію. Звертаючись до селищної громади, до якої за судовим рішенням повернулась споруда, вони наголошували на відсутності приміщення для служб. Але за законом не могли вважати храм своїм. Для цього треба було проводити збори мешканців селища, готувати всі документи та подавати їх до влади. Не провівши ці процедури, УПЦ МП потрапила б на такий самий гачок, як і Київський Патріархат у 1995 році. Тоді селищні збори не провели, що стало приводом для опротестування акту ДОДА. «Рішення Вищого суду — важлива перемога, - вважає благочинний Донецького округу УПЦ КП отець Ігнатій (Воловенко). - Взагалі ще з початку було видно, що ця справа була замовленням з боку Московського Патріархату. Неофіційно воно підтримувалось державною владою в Донецькій області. Лише наші молитви дали змогу вистояти і відстояти храм».
«На суді був присутній представник від позивачки Денис Зотов. Він був дуже здивований і засмучений рішенням. Здається, він навіть не сподівався на такий перебіг подій», - повідомив адвокат від парафії Вознесіння Господнього УПЦ КП Владислав Сергієнко.
Тим часом прес-секретар митрополита Донецького і Маріупольського УПЦ МП Іларіона протоієрей Георгій Гуляєв сказав, що він нічого не знає про рішення Вищого адміністративного суду, тому коментувати його не може.
Активність представників бізнесу та пасивність донецької влади
Процес щодо церкви тривав майже рік. 6 грудня 2010 року була здійснена незаконна спроба рейдерського захоплення храму Київського Патріархату у селищі Кам`янка Тельманівського району. Про це тоді заявив архієпископ Донецький і Маріупольський Сергій. Він оформив заяви до начальника відділу у справах релігій Донецької облдержадміністрації Сергія Гавриша і рапорт на ім`я Патріарха всієї Руси-України Філарета. У них правлячий архієрей повідомив про збори, ініційовані представниками бізнесу Анатолієм Корюком та Наумом Малтопаром у Кам`янці. На заході були присутні також представники УПЦ МП. За словами архієпископа, вони незаконним шляхом намагались сфабрикувати документи про передачу церкви Вознесіння Господнього під юрисдикцію МП. Самого владику Сергія на захід допускати не хотіли, аргументуючи це «забороною від шефа». Підсумком заходу стало звернення до митрополита Донецького і Маріупольського УПЦ МП Іларіона з проханням реорганізації церковної парафії на користь Московського патріархату.
Але особи, що організували збори, ще до того підготували для себе певний ґрунт. Вони розповсюджували серед мешканців Кам’янки «Святогорский листок», де називали УПЦ КП розкольницькою та диявольською церквою. Жителі селища, які до цього вели мирне релігійне життя та відвідували служби, звичайно, почали сумніватись. Хоча жодних суїцидів, екзорцизмів та диявольських пришесть всі 15 років, поки храм належав КП, не спостерігали.
За фактом всіх порушень Донецькою єпархією КП було подано запити до Адміністрації Президента, Служби безпеки України, Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Генеральної прокуратури та Прокуратури Донецької області. Але жодна з цих вищих інстанцій не приділила питанню належної уваги, відсилаючи КП до іншої структури. Тим часом храм у Кам’янці почали охороняти, бо однієї ночі невідомі особи зрізали та змінили на ньому замок.
Головне управління взаємодії з громадськістю та у справах національностей та релігій Донецької ОДА у листі зазначило, що парафія Вознесіння Господнього УПЦ КП у селищі Кам’янка була зареєстрована рішенням виконкому Донецької обласної ради народних депутатів від 26 червня 1995 року. Що стосується сьогодення, то Управління повністю склало з себе повноваження щось робити, бо, мовляв, церква, за законом, відділена від держави.
Тодішній голова області Анатолій Близнюк практично відмовився брати участь у справі храму Вознесіння Господнього. «Щербань (Володимир Щербань - колишній губернатор Донецької області — ред.) на звернення церкви Київського патріархату підписав розпорядження передати їм цю будівлю. Але до сьогоднішнього дня рішення це не реалізовано і право власності ніким ніяк не оформлено, - підкреслив Анатолій Близнюк. - Це безгоспне добро, яке має належати сільській раді. Потім сільська рада звертається до людей: «Люди добрі, це кому-небудь треба?». На зборах громадяни приймають рішення. І після цього сесія сільської ради прийме рішення на підставі референдуму громадян. Це законний шлях розвитку ситуації».
Від вирішення конфлікту відхрещувались всі можливі структури і чиновники. Новоселівський сільський голова Микола Ковбасюк заявив на зборах мешканців села Кам’янка 16 січня про нейтралітет у цій ситуації і попросив про це ж і селян. «Я нікого не підтримую, оскільки не маю на це права. Вирішувати питання про передачу церкви ні ви, ні я не можемо», – закликав він.
Патріарх Філарет. Фото: www.mukachevo.net
Перший раунд: Донецький адміністративний окружний суд
1 лютого 2011 року у Донецькому адміністративному окружному суді відбулось перше засідання у цій справі.
Позивачка Варвара Камаралі, яка начебто п’ятнадцять років відвідувала церкву в Кам’янці, 6 грудня 2010 року раптом дізналась, що культова споруда перебуває під юрисдикцією УПЦ КП. Її дуже обурило, що ці роки вона ходила до не знати якого храму. Жінка вирішила відібрати у КП церкву і передати селищній громаді.
Головним козирем представника від позивачки Дениса Зотова було те, що церкву у 1996 році не зареєстрували у БТІ, тобто це безхозна власність.
Відповідачем виступила донецька обласна державна адміністрація, яка скоріше виконувала роль стороннього спостерігача.
Парафія Вознесіння Господнього УПЦ КП виступала третьою стороною у справі.
Після низки судових засідань 15 лютого 2011 року Донецький адміністративний окружний суд прийняв рішення щодо юридичного статусу храму Вознесіння Господнього у селищі Кам’янка Тельманівського району. Акт передачі церкви Київському Патріархату в 1996 році визнали недійсним. Споруда мала перейти у власність селищної громади.
Другий раунд: Донецький апеляційний адміністративний суд
На початку квітня церковну справу почав розглядати Донецький апеляційний адміністративний суд.
12 квітня біля судової будівлі відбулось молитовне стояння священників і мирян. Захід пройшов на підтримку церкви Вознесіння Господнього у селищі Кам’янка. 10 травня, після чергового засідання у Донецькому апеляційному адміністративному суді, апеляційні вимоги ані донецької облдержадміністрації, ані парафії Вознесіння Господнього не були задоволені.
Незважаючи, що ситуація з церквою жодним чином не стосується особистих прав позивачки Варвари Камаралі та строк давності справи давно минув, чинна судова інстація виявила солідарність з попередньою.
Більш за все судді були здивовані відсутністю багатьох документів у справі та байдужістю ДОДА з цього приводу. Представники адміністрації не змогли знайти фактичні докази того, що церква на момент передачі була у власності держави та більш ніхто на неї не претендував. До того ж більша частина документів виявилась лише копіями, місцезнаходження оригіналів відповідачі так і не змогли прояснити. Обґрунтовано викласти власну точку зору в них не вийшло навіть на запитання суддів, чи є у них пропозиції для укладення мирної угоди.
«У Московського Патріархату справжня правильна віра, - запевняє Варвара Камаралі. - Чому Київський Патріархат вирішив відокремитись, він не мав на це право, це неправильно». Такі висновки позивачка зробила після того, як її син приїхав з Греції. Саме він на початку двотисячних років розповів їй, що церкви УПЦ КП є неправильними. Отже, пані Камаралі дізналась про існування Київського Патріархату задовго до зборів 6 грудня 2010 року. Той факт, що вона є активною громадянкою селища, взагалі руйнує це свідчення, на яке в основному посилались позивачі. «Ледь не з першого дня наприкінці служби ми завжди казали, що підкоряємось Патріарху УПЦ КП Філарету», - запевняє отець настоятель церкви Вознесіння Господнього Христофор.
Третій раунд: Вищий адміністративний суд України
Після фіаско парафії Вознесіння Господнього Української Православної Церкви Київського Патріархату в Донецьку, третя сторона подала касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України. Лише ця інстанція визнала законність юрисдикції Київського Патріархату над храмом та відмінила рішення попередніх судів. Відтепер церква Вознесіння Господнього за законом належить УПЦ КП.
«Це рішення можна вважати підтвердженням нашої правоти. Це свідчення того, що ситуація міняється. Що влада починає належним чином ставитись до інших конфесій», - вважає отець Ігнатій (Воловенко).
