Дивні дива кояться в Україні. Аж не віриться.

Недавній виступ Володимира Путіна на молодечому таборі Кремля на весь голос говорить про наміри цієї загрози 21-го століття щодо глобальної безпеки. Сам Путін зробив найсильніше з усіх можливих попереджень для Заходу: "Краще не зачіпатися з нами", розмахуючи при цьому ядерним потенціалом Росії: “Я хочу нагадати вам, що Росія є одною з провідних ядерних держав". Якщо президент Обама відчував під час виборчої кампанії 2012 р., що Росія є просто регіональною загрозою, то Путін, безумовно, виправив американському президентові це помилкове уявлення. Росія є серйозною світовою небезпекою, що випливає як з її міжконтинентальних можливостей, такі з її ворожості, раціональної чи ні.

Всеукраїнське товариство політичних в’язнів і репресованих (ВТПВіР) – громадська організація під першою назвою Всеукраїнське товариство репресованих (ВТР) заснована на зборах (біля 100 осіб), які відбулися 3.06.1989 просто неба на Львівській площі в Києві (Спілка художників під тиском КГБ у день зборів відмовила в наданні приміщення Будинку художників). Мета Товариства – об’єднання зусиль, використання досвіду колишніх політв’язнів, депортованих, в’язнів сумління в ім’я утвердження і розбудови соборної самостійної демократичної української держави, а також надання матеріальної допомоги членам Товариства. Головою Товариства був обраний Пронюк Євген Васильович. А три роки тому головою став львів’янин Петро Франко.

І чому воно так буває? Коли раптом вибухом казана розносить котельню — туди разом з новим обладнанням підбирають також нового начальника. Він принаймні мусить знати закони термодинаміки та вміти розрахувати безпечні режими, оптимальні параметри для підтримання системи в рівноважному стані. А коли соціальний вибух трапляється в суспільстві — на чолі може раптом опинитися грамотій, якому здається, що не він мусить підпорядковуватися законам, а всі закони мають підкорятися йому.

Останні події свідчать, що вищі військові кадри Вільного Світу не дістали й не дістають належного для військовиків сучасности вишколу. У вищих закладах для військовиків не викладано “Психології злочинного світу і її поширення серед військової еліти РФ".

Заява Генерального Секретаря НАТО Андерса Расмуссена після зустрічі Україна-НАТО про можливість вступу України в НАТО в майбутньому, тобто коли Україну окупує Росія – яскраве свідчення про банкрутство НАТО, як організації, що взяла на себе місію гарантувати мир і спокій на европейському континенті.

Цього року ставлення до святкування Дня Незалежності в Харкові особливе. Це свято люди або як ніколи раніше стали цінувати (здається, досить велика частина), або натомість (значно менша, але агресивніша частина) утвердилися у своїй патологічній ненависті до всього українського.

З царства Путіна-Жириновського пролунав людський голос підтримки і схвалення української боротьби за незалежність. Це дуже мужній голос російських інтелектуалів, не заангажованих у політичні партії.

Цього худорлявого чоловіка у темно-сірому капелюсі частенько можна було побачити на харківському Євромайдані – в будь-який день, окрім хіба суботи: як побожний юдей, він дотримується шабату. Люди, причетні до навкололітературних середовищ, із легкістю впізнавали в ньому відомого російськомовного поета Іллю Риссенберґа. Пан Ілля – автор книжок «Собор сокрушений», «Обращение», «Третий из двух», лавреат Російської премії 2011 року. Сьогодні він у своїй уривчастій, неповторній, філософсько-ліричній манері говорить про те, як він бачить Україну, її війну і ті причини, з яких українське єврейство у цій війні твердо стало на наш бік.

Роман Кісь – український філософ, антрополог, етнолінгвіст і поет. Живе та працює у Львові. Нещодавно він завітав до Харкова. До цього побував у Слов’янську та мав можливість поспілкуватися з місцевими мешканцями.