Ввечері, 13 січня, за українським стародавнім звичаєм на Щедрий Вечір до господарів в оселі приходить Меланка-Вода разом із Василем-Місяцем, щоб сповістити господарів про наступні торжества та справити гостини.

Антимайданівці зрадили не лише Леніна, перемістившись зі своїми «добровільно» рабськими мітингами до пам'ятника Шевченка та Ярославу Мудрому, вони озброїлись усім своїм інтелектуальним запасом – "тітушками". Таким проявом «висококультурного» протистояння влада вирішила завадити роботі першого Всеукраїнського Форуму Євромайданів. Попри тиск та агресію, більше двохсот активістів Євромайданів з тридцяти шести міст України, які приїхали для роботи в комітетах, все ж змогли оприлюднити перші результати своєї роботи.

17 грудня Дмитру Пилипцю, одному з організаторів харківського Євромайдану, повідомили, що він може втратити роботу. Керівництво лікарні Укрзалізниці, де працює чоловік, заявило, що має намір звільнити його з посади.

У Харкові містична дата п'ятниці 13-го (якщо ви в це вірите, звісно) для суспільно-культурного життя виявилася зовсім не містичною чи страшною. Продовжує функціонувати харківський Майдан, як і раніше збираючи по кілька тисяч небайдужих, і тривають заходи, присвячені постаті Ю. Шевельова — мовознавця, науковця, публіциста, ім'я, відоме навіть тим, хто з мовознавства знає лише підмет і присудок (але не обов'язково правильно їх підкреслює) передусім завдяки знесенню пам'ятної дошки.

Вчора інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна» оприлюднило інформацію, що лави народної самооборони київського Євромайдану налічують близько 4 тисяч людей. Вони забезпечують охорону мітингарів та журналістів. Що ж у Харкові? Євромайдан нашого міста також охороняють.

Євромайдан працює! Атмосфера бойова, товариська: одні провадять віче, інші готують чай, каву, обіди, сортують та роздають одяг, ще інші приносять харчі й теплі речі, охороняють Майдан – все налаштоване на довшу акцію. На Майдані більшає людей знову...

Нещодавно, в рамках Міжнародного дня філософії, відомий харківський медіа-художник Ігор Грейс презентував у Муніципальній галереї виставку «Взаємодія». Власні враження від неї звісно склалися, але трапилася нагода поспілкуватися з ще однією відомою особистістю – харківським фотографом Ігорем Нещеретом (з ним мали розмову про арт-проект «SUR’FACE»). Врахувавши той факт, що Ігор Нещерет був куратором виставки Ігоря Грейса, не втрималась від спокуси дізнатися, що саме він думає про виставку, яке його відчуття самої «Взаємодії» та власне автора експозиції.

Ігор Нещерет – відомий харківський фотограф, який останні кілька років працює над власним арт-проектом «SUR’FACE». Головною темою проекту є: «Обличчя як картина та арт-об’єкт». Вже власне в назві можна зрозуміти натяк, чи то пак стилістику в якій працює фотохудожник. Основними корелятивними поняттями тут постають: сюрреалізм та обличчя.

Олександр Денисов, голова Харківської крайової організації Народного Руху України, люб'язно погодився дати інтерв'ю сайту «Справжня варта».

Порівнюючи державу (ми і влада) з людським організмом, візьму на себе сміливість стверджувати, що організм Україна хворий на рак, украй небезпечну, але все ж не завжди смертельну хворобу. При тому, що в кожному живому організмі, яким є і суспільство, є ракові, а в державі це насамперед корупційні, тобто, ворожі до організму, елементи, ракове захворювання, як правило, діагностується в організмі з послабленим імунітетом.