По закінченні грандіозного фестивалю «Франко. Місія», шанувальники, що мали змогу відчути його шалену енергетику, інтелектуалізм та позиціоновану цінність не стомлюються висловлювати позитивні відгуки усіма можливими способами (хто поезією на честь фесту, хто – просто «лайками» у соцмережах).

"Кожному народу потрібен свій фундаментальний міф. Зручність політики полягає в тому, що вона може його обирати, забувши про одних предків і висуваючи на перший план інших. Історія — це не лише наука, це ще й політична стратегія", - пише Анджей Талага (Andrzej Talaga) у варшавській газеті "Rzeczpospolita".

Попри рідкісні для нинішньої літератури тиражі ця авторка може дозволити собі не спочивати на лаврах, світ з його незмінними журналістами ловить її, але не може спіймати – Люко Дашвар не впадає у самозосередження. За неї говорять її тексти – промовисті, справжні, глибокі. За неї говорить її дорога в літературу, що нагадує хороший сюжет для невеличкого оповідання: передова «валяльниця-прядильниця», скромна провінційна газетярка вирішує «мати все», або хоча б небагато, у великій літературі. І раз сказавши собі «почни спочатку!», відразу й починає нове, досі для себе невідоме, життя...

13 червня у Києві відбулася урочиста церемонія нагородження переможців найпрестижнішого в країні літературного конкурсу «Коронація слова». В цей день було вручено 72 премії та відзнаки (загалом на розгляд журі були представлені 6 тисяч рукописів). Серед переможців були і дві письменниці з міста Лозова Харківської області. Премію в номінації «П’єси для дітей» отримала Ольга Тарасова за твір «Хто така Мокоша?». Вона вже вдруге дефілювала червоною доріжкою «Коронації». Вперше це сталося в 2011 році. Тоді вона здобула перемогу в номінації «Прозові твори для дітей». У номінації «Пісенна лірика для дітей» був відзначений твір Катерини Глущенко «Сороконіжка».

Фахівець з Інтернет-безпеки Алєксєй Тєрєнтьєв, директор IT-холдинга «Creative Telematics & Trade» (Чеська республіка) розповідає про стеження в Мережі та можливість його уникнути: Інтернет — багатоголова гідра, що, як і належить гідрі, навчилась захищатися від атак урядів і спецслужб. Не випадково зараз успішно працюють зашифровані анонімні мережі типу TOR (The Onion Router – буквально «цибулевий маршрутизатор»).

Поза економічними чи політичними війнами Росія проводить стосовно України ще іншу, можливо, найважливішу – інформаційну війну. Достатньо аби в світових медіа з’явилося слово «Україна», як тут же ж Москва моментально використовує це у своїх інтересах.

Відома письменниця в інтерв'ю для читачів “Справжньої Варти» ділиться своїми думками про зовнішність, кармічну обумовленість та письменницьке незаробітчанство.

Колись я вже розповідав історію свого хом'ячка. Тоді саме в Україні сталася низка самогубств, коли доведені до відчаю люди вчинили самоспалення під стінами бездушних обласних держустанов. Логіка їх вчинку виглядала трагічно та водночас ірраціонально. Чому знищувати саме себе? Чому, коли справи й так кепські, створити ще більше проблем рідним і вчиняти самогубство? Спалити останню опору своєї бідної сім'ї...

«Апокаліптичне» значення Всесвітньої павутини сьогодні висвітлюють всі, кому не лінь. Термін «шкідливий Інтернет» скоро стане (якщо уже не став) всеукраїнським стереотипом. І не дивно, бо на теренах пострадянського простору, з якого ми ніяк не можемо вийти, абсурдні висновки – не новина (згадаймо, загальновідоме «У нас секса нет»).

За короткий час ця дівчинка змогла подолати безліч перешкод до своєї мрії. Щотижня, після виснажливих буднів у середній та музичній школах, вона сідає у потяг і прямує до Києва, щоб навчатися сценічного мистецтва в продюсерському центрі «Dream School». І так протягом півроку. Лише робота і жодного дня звичайної дитячої безтурботності і відпочинку. Яна Гурульова змалку зрозуміла, що мрії можна досягти лише за допомогою тяжкої праці над собою.