Така думка проходить червоною ниткою через усю статтю класичного світового аналітика Джорджа Сороса. Статтю, на ділі, присвячено переломовій точці в агресії царя Мьордерленду проти України, і, коли хочете, сама є переломовою точкою у цій агресії. Бо її читатимуть світові політики в Европі, Азії, Африці й у двох Америках. Читатимуть і не зможуть не погодитися з геніяльною логікою автора.

Децентралізація владних повноважень – це захід під сучасну пору потрібний демократичній Україні. Він потрібен і для центральної влади і для влади на місцях. Питання лише в тому, як цей крок утілювати в життя. Затим, що Україна й після децентралізації лишатиметься єдиною державою, то впровадження децентралізації має йти в парі з цілим рядом заходів.

Звідки беруться на Землі диктатори? Відповідати треба з дуже далеких часів, коли владу на Землі перебрали чоловіки: була жіноча влада - матріярхат – настав патріярхат.

Спроби ненависницької диктатури Росії, а також зовсім нечисленних (сексуальних) меншин світу, впливати на процес укладання Конституції України неминуче викличе появу в Україні «Партії ХХІІ Століття». Ця партія не конче має саме так називатися, але вона обов’язково мусить декларувати у своїй програмі положення-вимогу про справжню, а не паперову рівність чоловічої та жіночої статі в Україні. Тобто?

Нова Конституція України – це акт, розрахований на десятки, а то й сотні років наперед, документ, який має служити десяткам наступних поколінь. Тому в такому документі треба уникати затвердження спірних положень, які можуть викликати в майбутньому бажання окремих суспільних груп зміни Конституції. Тобто нова Конституція своєю появою уже буде викликом до розбрату в суспільстві, який у демократичних умовах важко буде спинити.

Мукачівська буча і події навколо неї викликають у людини, яка мислить, низку питань, що стосуються до сучасних обставин в Україні.

Коли порівняти двох Гітлерів, то стає ясно, що Володимир Гітлер з Кремля куди небезпечніший від свого двійника Адольфа Гітлера.

Москву обурено. Сам кремлівський Гітлер утратив рівновагу: Маленька “фінляндизована” Фінляндія посміла виконувати европейські санкції!

Усі мови, розвиваючись, прагнуть лаконічности: коротких слів та виразів. Але бюрократичні структури, стараючись відгородитися від “простих” мас, насичують мови помпезними словами.

Ми вже маємо дві Мінських угоди; чи потрібна третя? Заскочені таким питанням, ми в першій хвилині скажемо: “Ні!”, а коли подумаємо – скажемо “Так, потрібна”.