Демократичні держави, що виникли на колишніх недемократичних утвореннях, як Україна та інші постсоловецькі республіки, потребують не лише копій західніх конституцій. Для успішного утвердження демократичних засад життя в колишніх колоніях потрібні свої, нескопійовані, а стихійно виниклі риси суспільних відносин з досвіду боротьби з диктатурами.

Дивні дива кояться в Україні. Аж не віриться.

Останні події свідчать, що вищі військові кадри Вільного Світу не дістали й не дістають належного для військовиків сучасности вишколу. У вищих закладах для військовиків не викладано “Психології злочинного світу і її поширення серед військової еліти РФ”.

Заява Генерального Секретаря НАТО Андерса Расмуссена після зустрічі Україна-НАТО про можливість вступу України в НАТО в майбутньому, тобто коли Україну окупує Росія – яскраве свідчення про банкрутство НАТО, як організації, що взяла на себе місію гарантувати мир і спокій на европейському континенті.

З царства Путіна-Жириновського пролунав людський голос підтримки і схвалення української боротьби за незалежність. Це дуже мужній голос російських інтелектуалів, не заангажованих у політичні партії.

На сьогоднішній день, як видко зісторонь, НАТО тримається думки, що врятує Европу без участи України. Наскільки така думка відповідає реальності?

Адмініcтрація Президента покладає великі надії на саміт у Мінську 26 серпня. Чи виправдано?

Процес вступу України до НАТО припинив, прийшовши до влади, В. Янукович. Тим-то після ганебної втечі Пахана і його банди цей процес мав би бути відновлений. На жаль, цього не сталося. І це тоді, коли членство у НАТО важливіше для України від асоціятивного членство у ЕС. Попри всю мудрість новообраних керівників, це важливе членство проґавлено.

Сьогоднішня поведінка російського царя Путіна і безпорадність Вільного Світу перед зухвалістю новітнього Гітлера свідчать, що організації, покликані дбати про належний порядок у світі нездатні приборкати агресора.

Путін веде війну з історією. Чи ж виграє?