Відсіч, Громадянський рух

Історія руху:

З березня 2010 Громадянський рух «Відсіч» був учасником сотень заходів у багатьох містах України, проведених як самотужки, так і у співпраці з іншими організаціями. Це були переважно вуличні акції, зокрема, попереджувальні страйки, сидячі протести, слухання, круглі столи, громадські моніторинги, флешмоби, блокування, масові поширення листівок тощо. Серед них особливо відзначились такі акції та компанії:

1. «АнтиТабачна кампанія» — низка акцій на захист української освіти від нововведень нового міністра освіти та науки Дмитра Табачника, який відзначився українофобськими шовіністичними та ксенофобськими висловлюваннями.
2. Кампанія «Ні поліцейській державі» — акції за неупереджене розслідування та гідне покарання винних по справі смерті студента Ігоря Індила та по інших резонансних справах та проти міліцейського свавілля загалом.
3. Кампанії проти прийняття законопроекту № 2450, № 0918 та інших законопроектів, які б мали обмежити свободу мирних зібрань. Зокрема це кампанія «За мирний протест». Також проводились акції солідарності з білорусами та росіянами, які боряться за право мирно збиратись у своїх країнах.
4. Кампанія «Займіться ділом, а не язиком!» — проти прийняття законопроектів «Про мови в Україні» № 1015-3, «Про засади державної мовної політики в Україні» № 9073 та їхніх модифікацій, які мали б сприяти мовним конфліктам й підсилюватимуть напруження у суспільстві, а також могли б витіснити українську мову зі сфер життя й діяльності громадян України.
5. Кампанія «Помста за розкол країни» — спрямована на недопущення прийняття законопроекту «Про засади державної мовної політики» № 9073 та на знівелювання негативних наслідків від прийнятого закону «Про засади державної мовної політики» № 5029-VI. Полягає у пониженні рейтингів народних депутатів та політичних партій, які голосували за законопроект у Верховній Раді України, а також у пониженні рейтингів та іміджу інших осіб, що своїми діями сприяли прийняттю законопроекту.
6. Кампанія «Проти деградації освіти» — проти прийняття законопроектів «Про вищу освіту» (№ 7486-1, № 9655, № 1187), які мали зменшити та знівелювати права студентів, їхній соціальний захист, сприяти поглибленню корупції у навчальних закладах тощо.
7. Кампанія на захист ЗНО — проти прийняття норм законопроектів № 1187 та № 2060а, які знівельовують роль ЗНО.
8. Організація протестів проти Податкового кодексу у рамках Податкового майдану, які змусили владу утриматись від прийняття цього кодексу (його ухвалили пізніше зі значними правками) та повністю відмовитись від ідей прийняття чи поспішного ухвалення Житлового, Трудового та Пенсійного кодексів.
9. Акції проти цензури та на захист свободи слова, зокрема проти зменшення частот для телеканалів «5 канал», «ТВі», «СТБ», та в пам'ять про загиблих журналістів за часи незалежності України.
10. Кампанія із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду, сприяння перейменуванню топонімів, урбанонімів, що носять імена організаторів і виконавців Голодомору.
11. «Не купуй російське!» — кампанія бойкоту російських товарів у відповідь на торговельну експортну блокаду українських товарів з боку Російської Федерації; пізніше — у відповідь на військове вторгнення Росії в Україну.
12. «Бойкот російського кіно» — кампанія бойкоту російського кіно. Зокрема — бойкот вироблених у Росії фільмів і серіалів, які транслюють на українському телебаченні, а також фільмів у кінотеатрах України — перш за все тих, які возвеличують російських силовиків і картателів або мають ознаки українофобії. Окрім того — бойкот російських акторів та режисерів, які підтримали політику Володимира Путіна щодо військових дій в Україні у 2014 році тощо.
13. Участь у «Євромайдані», зокрема у координації студентських страйків і в кампанії бойкоту Партії регіонів. Під час Євромайдану «Відсіч» у Києві сформувала сотню, яка увійшла до складу Самооборони Майдану, де отримала 16-ий номер. Заходи зі збору коштів, продуктів, спорядження тощо для українських військових (зокрема — для 95-ої ОАМБр), що воюють на сході України. Також — акції з вимогами повернути контроль над сходом України та Кримом, з вимогами до влади України забезпечити українських військових усім необхідним і на підтримку українських військових.

Також громадський рух «Відсіч» був організатором або учасником: акцій солідарності із захисниками харківського парку ім. Горького, проти перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на українській території, на захист українського кіноперекладу, проти переслідування істориків та перегляду історії, за популяризацію державної символіки, «Великдень разом» (перебування студентів зі сходу та півдня України в родинах своїх однолітків у Львові), «Не дамо викинути музеї з Лаври», «Українське мовлення — в ефір» і інші акції на захист українських мови, телебачення, книговидання; проти перейменування вулиці Мазепи, пам'яті 66-ої річниці депортації кримських татар, «Знищений Хрещатик: ми пам'ятаємо!», пам'яті героїв Крут, святкування Дня Соборності (ланцюги єдності у Дрогобичі, на мосту ім. Патона у Києві, акція «Пампухи для донеччан» у Львов тощо); збору підписів щодо відновлення руху деяких електропоїздів та акції проти штучного дефіциту квитків у касах Укрзалізниці; демонстрації студентської «зброї»; мистецької акції протесту проти «гастрольного» законопроекту № 8757; протестів проти зросійщення української продукції; протесту проти вступу України до «Митного союзу» та акції за вступ до Європейського Союзу, агітації проти Віктора Медведчука та «Українського вибору»; агітації проти призначення головою ЛОДА Олега Сала (2013); акцій з вимогою змінити передвиборче законодавство; акції за запровадження санкцій проти Росії західним світом а також інших заходів.

Принципи руху:

1. Ненасильництво. Ненасильницький спротив використовується як найефективніший метод боротьби.
2. Неієрархічність та ротація. Відсутність формальних лідерів — кожна акція чи кампанія має своїх координаторів, але рух в цілому не має єдиного лідера, який би роздавав вказівки згори, всі рішення приймаються в ході обговорення між активістами. Осередки є рівнозначними і спілкуються горизонтально.
3. Відкритість. У Відсічі практично немає таємниць від зовнішнього світу. Деяку інформацію Відсіч оберігає від поширення — таку, як паролі чи особову інформацію активістів. Але інформація, що стосується позицій та діяльності руху є доступною для всіх.
4. Понадпартійність та понадідеологічність. Громадянський рух «Відсіч» не працює на жодну політичну силу. Члени партій можуть бути активістами Відсічі, але у русі не мають обстоювати інтереси своїх партій. Активісти можуть мати різноманітні погляди, але у русі їх об'єднує спільна мета.
5. Принцип консенсусу полягає у тому, що приймається таке рішення, з яким погоджуються усі.
6. Жертовність. Ніхто не може отримати дивідендів від участі у Відсічі, окрім насолоди від зробленої справи. Натомість, всі активісти Відсічі мають чимось пожертвувати для спільної справи (час, зусилля, кошти тощо).
7. Копілефт — кожен робить те, що він готовий робити, не вимагаючи нічого для себе. Все, що робить активіст у Відсічі, перестає бути його власним і стає надбанням Відсічі, суспільства та людської цивілізації. Ніхто не має права вимагати почестей або привілеїв за те, що він робить.