Українська Національна Асамблея-Українська Народна Самооборона (УНА-УНСО), харківський осередок
На всеукраїнському рівні УНА-УНСО очолює видатний український діяч, син легендарного командарма УПА Романа Шухевича Юрій Шухевич
Стосовно керівництва місцевої філії УНА-УНСО, то її очолювали різні діячі, зокрема, Володимир Струков, Борис Дороднов та інші. Найбільшої потуги та популярності в Харкові місцева організація УНА-УНСО досягла в середині 90-х років минулого сторіччя, коли її очолював Олесь Бабій (уродженець міста Рівного). До речі, його заступником був відомий представник УНА-УНСО, нині голова Київської міської організації УНА-УНСО Ігор «Тополя» Мазур (на фото). Зараз харківський обласний осередок очолює Ігор Каменюк.
За час діяльності УНА-УНСО на Слобожанщині було проведено низку заходів, зокрема на допомогу страйкарям-підприємцям Центрального ринку.
Добровольці УНА-УНСО, в тому числі й харківського осередку, брали участь у бойових діях в багатьох гарячих точках колишнього Совєтського союзу. Багато хто був відзначений бойовими нагородами тих держав. Один з них і харків’янин Олег Челнов. Він був нагороджений вищим орденом Чеченської республіки Ічкерії “Честь Нації” (посмертно), і його іменем була названа одна з вулиць Грозного.
У 1996 році на довибори до Верховної Ради в одному із харківських округів брав участь відомий правозахисник, тодішній голова політичної референтури УНА Анатолій Лупиніс, який у свій час був легендою правозахисного руху в Україні.
У 1996 році на десятиріччя Чорнобильської трагедії члени УНА-УНСО брали участь в акції протесту Білоруської опозиції. Семеро учасників тієї акції було заарештовано, і вони відбули різні строки покарання у білоруських в’язницях. Двоє з них харків’яни Сергій Потапов і Андрій Дригайло.
У 1997 році деякі представники УНА-УНСО спромоглися потрапити до районних рад міста Харкова.
30 червня цього року відбувся ювілейний з’їзд УНА присвячений 20 річчю створення партії. На ньому були присутні і делегати від Харківщини.
УНА-УНСО особливо не вбачала і не вбачає в інших національних утвореннях своїх безпосередніх союзників, вважаючи їх загалом бездієвими.
За час своєї діяльності УНА-УНСО надала поштовх новій філософії українського націоналізму, що не завжди збігалася з традиційними націоналістичними засадами. Деякі епатажні заходи та акції не завжди і не у всіх знаходили розуміння та підтримки.
Чого варта хоча б ідея українського імперіалізму з лозунгом “Від Сяну до Сяну”. Тим не менш, Українська Національна Асамблея завжди вела перед щодо заходів та дій, спрямованих на утвердження Української держави у світі.