Обласна літературна студія ім. Павла Тичини при Спілці Письменників України
Пані Антоніно, то коли було засновано літературну студію?
- Цій студії 75 або 85 років. Вона утворилася разом зі Спілкою Письменників України у 30-х роках. Тобто ще з часів Сосюри, Тичини, Йогансена. Керував цією студією з 80 років Віктор Петрович Тимченко. У нас одинакові прізвища, але ми не родичі.
У Спілці Письменників був кабінет молодого автора, у якому сидів Віктор Тимченко і Олександр Мінаков. Вони займалися поетами початківцями. Можна було прийти, дізнатися якісь літературні новини, які в кого книжки повиходили, взяти почитати. Десь двічі на місяць були заняття в студії цієї спілки. Це могло бути обговорення якогось рукопису, або якийсь дискус з якоїсь теоретичної проблеми, виступ до якоїсь історичної дати тощо.
Хто очолює літературну студію?
- Три-чотири роки тому Віктор Петрович Тимченко передав керування цією студією мені, Тимченко Антоніні.
З ким співпрацює студія?
- Намагаємося співпрацювати з усіма літературними студіями і письменниками. Однією з таких студій є «Зав’язь» (керівник Тараненко Ольга Степанівна). Цю студію відвідувала я коли була школяркою, а потім студенткою.
Також є співпраця з такими літературними осередками як «Назустріч», «Пісня пісень», «Кактус», «Бочка» та студією Віктора Бойка для малозрячих дітей.
Які заходи проводить студія і чим відрізняється від інших?
- У місті є багато локальних студій, а ця не виховує якихось нових людей, а скоріше вона є інтеграційною. Тобто люди з різних студій тут можуть зустрічатися між собою і спілкуватися. Тут уже іде вищий рівень такий більш загальний.
От якщо в студіях на місцях письменники роблять більш таку чорнову роботу, працюють над кожним словом і відточують його, то тут письменники виносять більш значні досягнення. Наприклад готовий рукопис, який збирається до видавництва. Або виникають якісь цікаві сучасні моменти, наприклад, герой і антигерой. Обговорюємо цікаві, злободенні для літератури питання.
Звичайно у нашій студії можна спілкуватися із старшими письменниками. Запрошувати когось із членів Спілки Письменників на зустріч, взяти участь у якомусь обговоренні або дискусії. Тут мало таких людей, які ходять лише у студію Тичини і більш нікуди.
Також ми беремо участь у різних літературних конкурсах, одним з яких є такий відомий обласний конкурс «Молода Слобожанщина» де стикаються люди з усієї області, з Ізюму, Дергачів, різних районних центрів. Це такий семінар, на який заздалегідь надсилаються матеріали. Я теж працюю в цьому журі і читаю.
Цей конкурс існує більше 10 років. Це такий зріз у літературі, обговорення, конкурс-огляд. Серед робіт учасників є поезія українською і російською, проза українською і російською, переклади та твори зовсім малесеньких початківців.
Яка мета літературної студії?
- Спілкування між письменниками задля того, щоб вони краще бачили свій рівень. Також намагаємося створити такий літературний проект, який би заохочував до якості, можливо, через друк. Адже низькопробних непрофесійних творів останнім часом видають дуже багато. Це відлякує читачів, яких і так обмаль. Метою студії є також популяризація літератури серед загалу.
Пані Антоніно, можливо Ви хотіли б додати щось від себе про літературну студію?
- На перший погляд все це так красиво виглядає, але в той же час існує багато проблем. Багато молоді крутиться в своїх локальних студіях і не хочуть кудись виходити. У деяких до Спілки суперечливе ставлення, думають, що там самі старики, які сприймають усе негативно, та не хочуть ідентифікувати себе зі Спілкою. Іноді справді є такі моменти. Тобто, є різні люди і погляди. Якийсь снобізм, непорозуміння, пихатість тощо.
Я прийшла до цієї студії тому, що в першу чергу поважаю тих людей, в яких виховувалась. Той же Віктор Тимченко, Ольга Тараненко, Віктор Бойко, вони є членами Спілки Письменників України. Там є не лише ті люди, які можуть чимось не подобатися, а й ті, на яких хочеться рівнятися.
Дякую за змістовну розмову.
