Митрополит Софроній: Звернення до Бога рідною мовою – природнє. Який у цьому гріх?

"Усіх священиків, які йдуть служити службу Божу в райцентри і села ми попереджаємо, щоб там вони не "штокали" й не "какали". Щоправда, вони й самі це розуміють", – каже митрополит. Зустрічаємося в його резиденції поблизу Михайлівського кафедрального собору в центрі міста. За спиною Софронія – книжна шафа. Першим у ряду стоїть словник афоризмів. Далі від шафи – акваріум з рибами, ксерокс. На столі – комп'ютер.

Владико, 20 років тому зі здобуттям незалежності ієрархи вашої церкви вирішили, що мовою богослужінь залишиться старослов'янська. Що змінилося тепер?

Мало що. Змінилася людська психологія. Українці почали усвідомлювати, що їхня мова нічим не гірша від решти. Англійці давно проводять богослужіння англійською. Грузини – грузинською. Усі слов'янські народи звертаються до Бога рідною мовою. А в Україні категорично не можна. Чому? Чим наша мова погана? Не мелодійна? Неправда. Не милозвучна? Теж неправда. То в чому річ? Кажуть, що старослов'янська одна із числа стародавніх мов, якою історично легше звертатися до Бога. Теж неправда. Три найстаріші мови християнства – арамейська, грецька й латина. Де тут старослов'янська? Кирило й Мефодій переклали Біблію на слов'янську мову майже через 900 років від народження Христа.

Ваші опоненти кажуть, що без старослов'янської служба Божа виглядатиме занадто буденно й приземлено.

Хай передивляться Новий Заповіт. Послання до коринтян, діяння апостолів. На день П'ятидесятниці на апостолів зійшов Дух Святий і вони заговорили різними іноземними мовами, яких до цього не знали. Для чого це було зроблено? Щоб апостоли йшли і проповідували Слово Боже народам їхніми рідними мовами. Наголошую, що не однією загальною, а багатьма рідними для цих народів мовами. Наша мова милозвучна наряду з італійською. Звернення до Бога рідною мовою – природнє. Який у цьому гріх?

Є й інший аспект. Чи багато вірян розуміє в церкві хоча б такий вислів: "єлици во Христа креститеся, во Христа облекостеся"?

Старослов'янську тепер розуміє мало хто. Я розумію, бо свого часу викладав цей предмет. Але часто молюся українською мовою. Бо мені так легше й природніше. А решта? Хіба Ісус хотів, щоб людина прийшла в храм Божий і нічого не розуміла зі сказаного? А треба ж слухати й розуміти. Щоб Слово Боже доходило до серця й до розуму. Навіщо казати "Господі помілуй", якщо своє, рідне "Господи, помилуй" набагато милозвучніше?

Чи всі священики погодяться на перехід? Не боїтеся гнівного окрику з Москви?

Думаю, що в Москві байдуже, якою мовою ми молитимемося.. Там кажуть, щоб українці самі розібралися. Робіть, хохли, що хочете. Післявоєнний патріарх Алексій Перший на аналогічне питання відповів згодою. Тобто, якщо громада хоче української мови в храмі, то треба погоджуватися. Нічого страшного в цьому нема.

Храм  Андрія Первозванного у Черкасах , побудований за проектом митрополита Софронія

www.pravoslavie.ua

Не боїтеся, що дві мови у вашій церкві спричинять до розколу? Адже на півдні й сході держави навряд чи перейдуть на українську.

Державу розколюють не церковні ієрархи, а політики. Якщо раніше на сході всі вивіски на магазинах були українською, то тепер після ухвалення нового мовного закону українські познімали й почепили російські. Хіба такий крок скріплює нашу державу?

Київський патріархат, який давно перейшов на українську, випереджає вас у боротьбі за паству?

Перейти на українську мало. Я хочу запитати вас наступне. Якщо в Київському патріархаті й в Автокефальній церкві давно перейшли на українську, то де нові сучасні переклади нашою мовою Божого письма? Нової літератури обмаль. Старі переклади є, а нових нема. Треба справами підтверджувати свої слова.

Перехід на українську мову наблизить українські церкви до об'єднання?

Я прожив на світі трохи більше аніж ви, – посміхається. – Бачив на своєму віку багато роз'єднань. І ніколи не бачив, щоб щось роз'єднане з'єднувалося знову.