Ці вибори пройшли під особливий сплеск замовних матеріалів. Такі собі подвійні стандарти журналістики: з одного боку відстоюють європейські цінності, з іншого - не нехтують лівими грошима. В останні дні “джинси” було так багато, що ЗМІ вже не встигали загортати в обгортку благонадійного журналістського матеріалу. І що страшного? - скаже недосвічений читач, глядач. А те, що вас можуть у такий спосіб змусити повірити не тому і віддати свою долю принаймні на найближчі 5 років пройдосі.

ЧЕСЬКІ МИСЛИВЦІ ЗА ШПИГУНАМИ: РОСІЯНИ ЗНАХАБНІЛИ... Чеська контррозвідка (BIS) оприлюднила черговий звіт, в якому наголошено, що в країні як ніколи активно діють агенти російських спеціальних служб. Газета Hospodářske Noviny нагадує, що про небезпеку з боку таких московських інституцій, як ФСБ-ҐРУ, BIS повідомляє не вперше.

Скажу правду: у таборах СССР доводилось нам – в’язням совісти – вдаватися до нецензурної лайки, спілкуючись із тими, хто іншої мови не розуміє. Але на волі цю тюремну рису ніхто з нас не підтримує. А надто, як чуємо прізвисько Путіна. Невже не можна знайти дошкульного прізвиська без тюремної матючні?

Ця небесно-блакитна книжка – втілення давньої мрії знаної харківської перекладачки й письменниці: з юности палко залюблена в німецьку мову й культуру, вона відчуває особливу внутрішню спорідненість із геніальними дітьми Німеччини – поетами-романтиками, чиї вірші бачаться їй одним з найбільших духових скарбів світу, що за них колись Найвищий Суддя винесе людству виправдувальний вирок.

Шарівський палацовий комплекс з дивовижною садибою в старовинному стилі та розкішним замком західноєвропейської архітектури – це справжня перлина зодчества. Йому вже більше 300 років і закладений він був поміщиком П. Альховським. У 1860 році брати Гебенштрейтер купили садибу та побудували палац з терасами. Стіни Шарівського палацу пам’ятають багатьох господарів, оскільки його часто продавали, та навіть програвали у карти. Останнім його власником був з 1881 по 1917 рік найбагатший цукрозаводчик Леопольд Кьоніг, який встановив в садибі європейський устрій життя. За його замовленням у 1900 році відомий парковий будівельник Г. Куфальдт створив проект парку, а його учень А. Прейль сформував посадки.

У жовтні в бібліотеці ім. Короленка відбувся круглий стіл, присвячений питанням порятунку та збереження Шарівського палацу. З 1925 року в Шарівському палаці знаходився туберкульозний санаторій, який закрився 4 роки тому. З того часу палац знаходиться на балансі комунального закладу охорони здоровя «Обласний туберкульозний санаторій «Шарівка». На сьогодні палац руйнується, адже, бюджетних коштів не вистачає навіть на утримання, не говорячи вже про реконструювання. Організатори круглого столу – фонд «Омріяна країна» (засновники Юліана та Олексій Толкачови), який на даний час укладає договір оренди Шарівського палацово-паркового ансамблю строком на 25 років. Наша кореспондентка спеціально для «Справжньої Варти» змогла поспілкуватися з Юліаною та Олексієм Толкачовими.

Національній всеукраїнській музичній спілці, Національній спілці композиторів України, Національній спілці кінематографістів України, Національній спілці журналістів України, Національній спілці театральних діячів України, Національній спілці письменників України, Національній спілці кобзарів України, Національній спілці архітекторів України, Національній спілці художників України, Національній спілці майстрів народного мистецтва копія: Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка, Засобам масової інформації

У Празі завершився візит російської делегації, яка складалася з істориків та захисників людських прав. Мета візиту – привернути увагу чеських офіційних кіл і чеської громадськості до сталінізації, якої зазнає нинішня Росія.

Древні казали: «De mortuis aut bene, aut nihil» – «Про мертвих або добре, або ніяк». Упродовж останніх років російські політики, дипломати, політологи, журналісти, ба навіть артисти естради, либонь, уподобали інший вислів: «De Ukraina aut male, aut nihil» – «Про Україну або погано, або ніяк».

У Харківському літературному музею відбулася презентація книги прапраправнучки Василя Назаровича Каразіна Лариси Дешко «Основа. Каразіни».