Перемога В.Януковича на президентських виборах, створення парламентської коаліції на чолі з ПР, створення представниками цієї партії уряду зробили завдання обласної парторганізації значно відмінними від тих, які вона мала під час місцевих виборів 2006 року. Фактично, можна говорити не просто про зміну завдань діяльності, а про їх якісну зміну та певне їх ускладнення.

Кажуть, нині якщо й борються, то хіба що за матеріальні блага. Мовляв, борці за ідею вимерли, мов динозаври. Лишилися тільки прагматики. Левко Лук’яненко усім своїм життям це твердження заперечує. В’язень власного світогляду, в’язень совісті, він уперше був засуджений «за антирадянську агітацію і пропаганду» в 1961 році до вищої міри покарання, три місяці провів у камері смертників. А злочином було те, що він відстоював конституційне право України на самовизначення. Верховний суд замінив вищу міру на 15 років ув’язнення. Після звільнення в 1976 році Левко Лук’яненко, юрист за освітою, змушений працювати електриком у лікарні. Не минає й двох років — і знову арешт (за іронією долі, постанову про арешт підписано 10 грудня — у День прав людини). Цього разу суд визнає члена Української групи сприяння виконанню Гельсінкських угод Левка Лук’яненка особливо небезпечним державним злочинцем-рецидивістом і засуджує до десяти років позбавлення волі в таборах особливого режиму і п’яти років заслання...

Нещодавній приїзд в Україну Московського Патріарха Кіріла (Гундяєва) знову загострив проблематику релігійних стосунків поміж Києвом і Москвою. Фахові відповіді на ці, доволі складні питання, для газети "Експрес" дає визначний релігійний діяч сучасної України владика Ігор (Ісіченко).

Після подій Другої Світової війни в Україні, Українська Греко-Католицька Церква стала одним із символів боротьби українського народу проти різноманітних, перш за все совєтських загарбників нашої землі. "Справжня варта" мала нагоду поспілкуватися з представником УГКЦ в нашому місті, настоятелем Свято-Миколаївської парафії о. Миколою (Семеновичем).

Фактично, виборча кампанія БЮТ на Харківщині триває вже кілька місяців, і її головні події відбувають у Харкові, навколо проблем Харкова та у контексті традиційно складних відносин лідера ВО „Батьківщина” Арсена Авакова з міською владу, яку зараз уособлює виконуючий обов’язки мера Геннадій Кернес.

Минулого тижня були оприлюднені результати соціологічного опитування «Політичні настрої жителів Харкова напередодні майбутніх місцевих виборів», проведеного 14-21 липня соціологічною лабораторією „Академічні ініціативи”.

Головних претендентів на посаду Харківського міського голови можна назвати й зараз. Однак, місцеві вибори 2010 року для Харкова можуть бути ознаменовані політичним сюрпризом.

З наближенням місцевих виборів перед обласною організацією Соціалістичної партії (СПУ) все гостріше постає дуже непростий вибір. Передусім, він обумовлюється мірою доцільності справді активної та результативної участі обласної парторганізації у боротьбі за депутатські місця в обласній, міських та районних радах. Зараз у СПУ немає власних фракцій в облраді, Харківській міськраді, в інших місцевих радах області.

Президентська кампанія кандидата Сергія Тігіпко була, насамперед, телевізійною картинкою. Виразний і приємний герой безперервних ток-шоу частково задовольнив масовий запит аудиторії на образ сучасного українського політика, тому й досяг великого електорального результату. Успіх на великому екрані надихає творців «Сильної України» ("СУ") і надалі працювати в жанрі виключно віртуальної політики.

Юрій Чумак є значущою постаттю в харківських правозахисних колах. Його добре знають і пам’ятають місцеві працівники органів внутрішніх справ, йому вдячні багато мешканців нашого регіону за ту допомогу, яку він надав їм у свій час. Головне в тому, що такі люди роблять нашу країну більш цивілізованою і культурною. Саме про це та більше, «Справжня варта» розмовляла з паном Юрієм.