Україні необхідний вступ до НАТО, але значна частина нашого суспільства погано поінформована про природу організаційні засади, завдання і суть діяльности Альянсу, Це пояснюється тим, що в період протистояння соціалістичного табору країнам західної демократії, совєтський уряд, КПСС та їхній пропагандивний апарат приховували правдиву інформацію від народу і нав'язували думку про ворожість НАТО.

Це робиться спеціально, це робиться владою. Я прожила життя при Сталіні, і під час війни і після, але такого психозу не бачила. Нині це повертається, щоб виправдати насилля над людьми і беззаконня, це все путінські справи. Тому я з ненавистю та обуренням чую все це. Яким треба бути байдужим до своєї країни, щоб навіть не знати її історії.

Що очікують росіяни після терактів у Москві і як ці події пов'язані з політикою. На прохання «ДТ» член наукової ради Московського центру Карнегі, експерт з Північного Кавказу Олексій МАЛАШЕНКО запропонував своє бачення того, що сталося.

Те що стосовно НАТО в Україні немає одностайної думки, очевидний факт. Даний матеріал (який, власне, є потенційним законопроектом) висвітлює одну з позицій, яка побутує сьогодні в українському суспільстві. Наскільки це продуктивний напрям, коли у нас під боком є "дружній" північний сусід, засвідчить та розсудить лише час.

Майже 20 років минає з початку появи на мапі світу незалежної України, а керівництво цієї самої держави ще не визнало ветеранів саме тої військової формації, яка єдина довгі роки боролася за ту ж таки незалежність. Чи нема чим дивуватися? Ця дивовижня держава - Україна, а покривджені військовики - вояки й офіцери Української Повстанської Армії. Мабуть немає другої країни в світі, яка б після здобуття незалежности так негідно поступила зі своїми громадянами, які жертвували своїм життям, щоб їхній народ більше не служив чужим імперіям.

Понад п’ять років тому, 4 лютого 2005 року, група прихильників митрополита Мефодія (Кудрякова) захопила в центрі Києва приміщення Патріархії Української Автокефальної Православної Церкви. Здавалося б, цілком звичайна для життя країни подія: успішна рейдерська атака (хай навіть із релігійним присмаком) – щоби згадувати про якийсь її "ювілей". Якби не кілька важливих нюансів...

Як відомо, організація “Спадщина”, що розташована за адресою: вул. Сумська, 44/2, є знаним українським освітнім та культурним вогнищем Харкова. Про діяльність “Спадщини”, а також Спілки Української Молоді (СУМ) та фонду ім. Гната Хоткевича “Справжній Варті” розповів комендант приміщень Роман Черемський.

Президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт розповів focus.ua про те, як реформи нової влади вплинуть на якість вищої освіти і пояснив, чому вважає неприйнятним перебування на посаді міністра освіти Дмитра Табачника

"Націоналіст" Ющенко постійно святкував день визволення (?)України від німецько-фашистських окупантів. Святкував в одних лавах з окупантами-большевиками, потужною п'ятою колоною, реваншистами, які ненавидять країну, в якій живуть, і мріють про нове пришестя московського царя. Свято з георгіївськими стрічками на грудях і собачою відданістю "господарям", котрі в перервах між копняками під зад подають обсмоктану кістку з імперського столу. Про таких влучно сказав Тарас: "Раби, подножки, грязь Москви".

Нам усім є добре відомо, що немає на світі іншого народу, який зазнав би таких дошкульних образ і гігантних людських жертв, як зазнав у своїй історії наш багатостраждальний український народ, а, зокрема, за період від так званої «октябрьской рєволюциї» до розвалу "совєтської тюрми народів та відзискання самостійності України, — молодої демократичної держави, яка забезпечує всім громадянам України однакові людські й національні права та особисту гідність.