БЛОГИ

13:33
Нещодавно зі мною трапилась дивна історія. Я знайшов Телевізійного Раба. Пересічний на вигляд українець, без особливих потреб, запитів, здібностей, звичайно, огрядний. Увесь день він дивиться телевізор, сидячи в клітці, яку він, наш Раб, спорудив власноруч, аби та не давала йому можливості відійти від улюбленого «ящика» до книжок, Інтернету чи просто подумати.
13:25
У переддень Різдва я зустрілася із скандально відомим харківським журналістом Андрієм Войцеховським, щоб поговорити про те, як я бачу політичну ситуацію в Україні професійним поглядом. Питання були дещо провокаційні, з натяком. Але я не піддаюся на провокації. Дивимося відео.
00:43
Звільнений з російського полону українець укоротив собі вік. Причина? Його і ще ряд полонених кастровано. Безпрецедентний акт бузувірства скоєно в московському полоні. Хто несе відповідальність за акт геноциду? Не секрет, що терористичну банду ДНР підтримує своїм військом Шибздик – диктатор РФ. Прем’єр, він же й змінний диктатор Росії, був присутній при передачі полонених українців.
21:49
Якщо ви ніколи не бачили, як по-справжньому виглядає японський садочок, то ймовірно дивилися відому всім, місцями навіть дуже шокуючу кінострічку Квентіна Тарантіно «Убити Білла», там, якраз, і зображений, хоч і несправжній, але наповнений всіма «японськими аксесуарами», східний садочок. І хоч у популярному фільмі інтер’єр райського дива знаходиться під снігом, але все ж таки від цього він не припиняє бути прекрасним! Під білосніжною ковдрою можна розглянути і дах чайного будиночка, і старовинний ліхтарик, і ставок, і хвойні чагарники, і озерця, обнесені каменем, і доріжки, і мостики – це і є сільська Японія в мініатюрі.
22:28
Гадаю, що ні для кого не буде дивним той факт, що я почну статтю про фільм (не наважусь назвати свій опус «рецензією», бо йтиметься не лише про кіно) із «політики». Таке наше сучасне життя: куди не поткнись, скрізь ця «політика»…
12:53
Думавши над цим питанням, я відкрив офіційний сайт Верховної Ради України. Розділ – Комітети Верховної Ради України. Шукаю Комітет зв’язків з громадськістю (або електоратом). Уявіть собі, такого комітету нема. Виходить, що ВР цікавиться, що думає громадськість чи електорат, один раз на п’ять років, коли ідуть вибори. Після виборів громадськість більше Верховній Раді «без надобности».
20:27
З самого початку антитерористичної операції на сході України в с. Яковлівка Лозівського району виник волонтерський рух, який поставив собі за мету збір і надання благодійної допомоги учасникам АТО. Причому доставляти допомогу вирішили самі. Безпосередньо на фронт. На своєму авто це почав робити Григорій Григорович.
22:13
Якщо Ви коли-небудь були у Берліні, то скоріш за все відвідували видатний готель Radisson Hotel. Видовище, що захоплює напевно кожного, хто хоч раз бував у сучасному готелі.
11:49
Початок зими — пора року, коли ще не набридає сніг (якщо такий, звісно, є), надії і плани в очікуванні Нового Року ще животіють, на роботі «гонять», аби наприкінці місяця влаштувати безтурботно-відривний корпоратив. Останні ведмеді, солодко потягнувшись, залазять у свої барлоги, ну а літератори навпаки — вилазять з них, продирають очі, сопуть і шукають собі подібних.
11:13
У старенькому автобусі душно: пасажири скидають черговий верхній одяг чи просто розстібають змійки курток. Хтось зично прохає «прикрутити» пічку, дійсно, в салоні так спекотно, що піт виступає навіть на лисій довбешці Фізрука, котрий їде в підвішеному під стелею телевізорі з Харкова на пропускний пункт «Чугунівка», аби там допомагати прикордонникам. Туди їдемо і ми — люди різних професій, характерів, статей. Щоправда, Фізрук залишиться в автобусі, радше в телевізорі автобуса, йому дозволено лише кидати заздрісні погляди в салон, на людей, вікна, завішані прапорами, крізь які проглядались кучугури снігу і безмежні поля брудно-білого кольору.