У політичних баталіях є неформальна заборона на три теми: мову, культуру та релігію. На практиці, втім, цього табу ніхто не дотримується, і періодично на шпальти газет вихлюпуються філіппіки на тему, потрібна чи не потрібна державна підтримка української мови, а чи треба орієнтуватись на світові мови, такі як англійська чи іспанська, або культивувати російську, яка має чималеньке коріння в нашому культурному просторі.

Український націоналізм був і залишається ідеологією, що проріс і розвивався як національно-визвольний рух в сучасну епоху. Не можливо призначити одного засновника або головного ідеолога українського націоналізму.

Лариса Фесенко – соціальний працівник Харківського обласного відділення «Всеукраїнської Мережі людей, що живуть з ВІЛ/ СНІД». Вона розповіла «Справжній Варті», з якими проблемами сьогодні стикаються люди, що живуть з ВІЛ.

Марія Тахтаулова - аспірантка кафедри політичної історії НТУ «ХПІ». Наразі завершує роботу над дослідженням топоніміки міста Харкова, історичної еволюції топоніміки нашого міста. За фахом історик, магістр історії за спеціальністю історія України.

18 червня в Харківському антикризовому центрі пройшла прес-конференція, під час якої було оголошено, що єдиний на всю Східну Україну дошкільний заклад для дітей з серйозними вадами зору можуть закрити.

Місце розташування табору — на пагорбах серед листвяного лісу — сподобалось усім учасникам недільної подорожі. Старші пластуни сподіваються, що згодом воно стане своєрідною «резиденцією» харківського осередку «Пласту», можливо, одним з найбільших пластових таборів на Слобожанщині, де поки що не так багато людей знайомі з цією давньою українською організацією. Більше про історію «Пласту» і його сучасну діяльність розповів референт уладу пластунів-юнаків станиці Харків Сергій Василенко:

Дмитро Пашков – соціальний педагог, який вже чотири роки працює з ВІЛ-позитивними дітьми. Він розповів про проблеми, з якими доводиться стикатися таким дітям з подібним статусом.

У Рівному для студентів Харківщини та Херсонщини влаштували серію семінарів та інтерактивних тренінгів у рамках проекту під назвою «Єдність у різноманітті: подолання стереотипів та конфліктів, налагодження діалогу між молоддю Сходу, Півдня та Заходу».

Ми вже маємо дві Мінських угоди; чи потрібна третя? Заскочені таким питанням, ми в першій хвилині скажемо: “Ні!”, а коли подумаємо – скажемо “Так, потрібна”.

На презентацію книжки Томаша Стриєка завітало чимало істориків та представників інших гуманітарних наук Харківщини. Захід пройшов у дві частини.