У старенькому автобусі душно: пасажири скидають черговий верхній одяг чи просто розстібають змійки курток. Хтось зично прохає «прикрутити» пічку, дійсно, в салоні так спекотно, що піт виступає навіть на лисій довбешці Фізрука, котрий їде в підвішеному під стелею телевізорі з Харкова на пропускний пункт «Чугунівка», аби там допомагати прикордонникам. Туди їдемо і ми — люди різних професій, характерів, статей. Щоправда, Фізрук залишиться в автобусі, радше в телевізорі автобуса, йому дозволено лише кидати заздрісні погляди в салон, на людей, вікна, завішані прапорами, крізь які проглядались кучугури снігу і безмежні поля брудно-білого кольору.

2014 рік, як ТСН, — вражає. Тільки якщо означений випуск новин «вражає» хіба-що тим, що в його он-лайновому варіанті на початку запускають аж два блоки реклами, то нинішній час дійсно вражає. А ще він вбиває. Молодих, сміливих, найкращих.

— Вітаємо, це «ЛайфНьюзРосіяЗвєздаОрт». На ваших екранах — вихолощений ведучий, з чіткою мовою, порожніми очима, які читають такий же вихолощений і порожній телетекст, рецензований купою редакторів у штатському і, можливо, самими Пу… Ой, ми починаємо говорити зайве, але не переживай, наш постійний російський чи проросійський глядачу, ти нічого не помітиш, адже зараз ми спочатку промиємо, а потім запудримо тобі мізки чимось цікавим, благо фантазія, тобто талант і вміння найти потрібну, тьху ти, актуальну новину наших журналістів не знають меж.

З чого почалась війна на Донбасі? Із захоплення адміністрацій? Перших пострілів? Ні, вона почалась задовго до Майдану й «руської весни», ще в 90-ті (якщо не раніше), коли весь Схід активно зомбувався і наставлявся на шлях «істинний» за допомогою російських (чи проросійських) ЗМІ та професійних дезінформаторів, одним словом, за допомогою інформації.

Гадаю, що ні для кого не буде дивним той факт, що я почну статтю про фільм (не наважусь назвати свій опус «рецензією», бо йтиметься не лише про кіно) із «політики». Таке наше сучасне життя: куди не поткнись, скрізь ця «політика»…

Звільнений з російського полону українець укоротив собі вік. Причина? Його і ще ряд полонених кастровано. Безпрецедентний акт бузувірства скоєно в московському полоні. Хто несе відповідальність за акт геноциду? Не секрет, що терористичну банду ДНР підтримує своїм військом Шибздик – диктатор РФ. Прем’єр, він же й змінний диктатор Росії, був присутній при передачі полонених українців.

Думавши над цим питанням, я відкрив офіційний сайт Верховної Ради України. Розділ – Комітети Верховної Ради України. Шукаю Комітет зв’язків з громадськістю (або електоратом). Уявіть собі, такого комітету нема. Виходить, що ВР цікавиться, що думає громадськість чи електорат, один раз на п’ять років, коли ідуть вибори. Після виборів громадськість більше Верховній Раді «без надобности».

Ви й досі думаєте, що ВІЛ – це хвороба виключно малозабезпечених або соціально незахищених категорій населення? Тоді ця інформація для Вас.

За останній рік і феномен Євромайдану, і несподівана жорстока війна змусили українців ще раз замислитися над питанням: хто ми? – і дати самим собі якомога чеснішу відповідь. Пазл нашої історії раптом склався у трагічний візерунок, який щодня доповнюється новими й новими промовистими фраґментами. Сьогодення просякнуте тривогою... Події та їхній підтекст для "Справжньої варти" коментує Євген ЛЕВІН – громадський діяч, викладач англійської мови в Національному технічному університеті "ХПІ", член правління Харківського обласного відділення Товариства української мови "Просвіта" ім. Т.Г. Шевченка, член Харківського обласного проводу Конґресу Українських Націоналістів та Крайової управи Всеукраїнського Братства ОУН-УПА ім. Р. Шухевича.

9 грудня в Молодіжному парку невідомі підірвали пам‘ятний знак воякам УПА. На даний момент харківські активісти роблять все, щоб цей пам‘ятник відновити. Про це розповів член оргкомітету зі встановлення пам'ятника УПА Костянтин Черемський.